Структура туризму

Сучасні різновиди туризму

• o формування загальноосвітнього, культурного, соціального рівня населення;

• o розширення міжнаціональних, міждержавних, міжетнічних, міжособистісних відносин;

• o забезпечення відпочинку, відновлення життєвих сил, здоров'я споживачів;

• o погодження інтересів окремих груп населення з довготривалими інтересами суспільства, в тому числі збереження благодатного екологічного, соціального, культурного середовища.

Вдалим вбачається визначення функцій туризму українськими авторами В. Федорченко та /.М. Мініч:

• o виховна - формує відчуття колективізму, моральних та етичних цінностей;

• o освітня - поповнення та закріплення знань з питань краєзнавства, природознавства, топографії, рекреалогії; знайомство з культурою й традиціями країн і народів світу тощо;

• o оздоровча - дотримання оптимального режиму фізичних навантажень, використання сприятливого впливу природних факторів на стан організму, дотримання правил особистої та громадської гігієни, розвиток адаптивних можливостей, підтримка організму на належному рівні фізичної підготовки;

• o спортивна - створення бази загальної фізичної підготовки з туристської техніки, досягнення максимальних результатів у туризмі.

Разом з тим слід зазначити, що позитивними соціокультурними наслідками розглянутих функцій не вичерпується вплив туризму на соціальне життя країн в туристичному просторі. Як стверджує Джон Уокер, туризм породжує також і соціокультурні проблеми. "Уявіть собі, - зазначає він, - відчуття службовця в якій-небудь з країн Третього світу, що заробляє $5 в тиждень, коли він бачить багатих туристів, які винаймають розкішні номери в дорогих готелях, викидають на вітер шалені гроші. Або уявіть, як іноземна туристка смагне на пляжі в якій-небудь мусульманській країні - голою або ледь прикритою. Критики говорять, що туризм в кращому разі розчиняє самобутню національну культуру, насаджуючи культуру масового туристичного ринку, їжа, що готується в дорогих місцевих ресторанах, як правило, європейська або американська, з додаванням одного або двох американізованих місцевих страв".

Більшість міжнародних курортів надає мало можливостей для спілкування між туристами і місцевою публікою. Якась фірма побудувала готель (знісши попередньо все, що заважало будівельникам), потім, швидше за все, його придбає яка-небудь міжнародна готельна компанія, і всі пристойні посади в готелі займуть приїжджі, залишивши місцевим тільки чорну роботу.

У третьому світі туризм створює переважно низькооплачувані, сезонні робочі місця, що не дають можливості для росту кваліфікації. У деяких країнах приток багатих туристів призводить до підвищення цін на місцеву продукцію і послуги, браку основних товарів і продуктів, що негативно відображається на місцевих жителях (особливо на тих, хто безпосередньо не зайнятий туристичною діяльністю).

Хоча, з одного боку соціально-економічний вплив туризму визначається ефектом мультиплікатора, або "множинним ефектом'9 - ступенем, в якому первинні доходи, що отримуються від туризму, продовжують обертатися в місцевій економіці і з кожним витком генерують нові доходи. Проте, з іншого боку, величина множинного ефекту знижується у разі витоку доходів із країни. Це зв'язано з використанням імпортних товарів для забезпечення туристів, переважанням іноземних туроператорів і фірм на туристичному ринку, низькою часткою місцевого населення серед зайнятих у сфері туризму. До цього треба додати необхідність витрат на рекламу і маркетинг за кордоном, повернення сум, вкладених іноземними інвесторами.

Таким чином, хоча туризм і приносить цінну для країни іноземну валюту, істотна її частина знову залишає країну. Особливо страждає Третій світ. За даними Світового банку, 55% валового доходу від туризму в країнах, що розвиваються, повертається знову в розвинені країни. За оцінками Світового інституту ресурсів, в Зімбабве залишається тільки 10% засобів, що виручаються від природного туризму, а в регіоні Аннапурна в Непалі - навіть менше 10%. Навпаки, в розвинених країнах залишається близько 90% валюти, а 10% повертається. Крім того, туризм може бути каналом як притоку, так і відтоку валюти за кордон і в іншому сенсі. Багато що залежить від пропорцій внутрішнього і зовнішнього турпотоків.

Згідно з рекомендаціями Всесвітньої туристської організації, в національних інтересах підтримувати оптимальне співвідношення 4:1, тобто на одного виїжджаючого подорожувати за межі країни повинно припадати четверо мандруючих внутрішніми туристськими маршрутами. У Росії це співвідношення становить 1:15. На одну людину, що відправляється російським маршрутом, припадає 15 громадян, що відбувають в туристські поїздки за кордон. За різними оцінками, від 50 до 85% туристських операцій Росії здійснюється зарубіжними, змішаними компаніями і долученими до них російськими. Каналами туризму вивозяться щорічно десятки мільярдів доларів, не оподатковувані російською державою. Росте обіг зарубіжного туристського бізнесу, підвищується рівень життя в чужих країнах, за російські гроші за кордоном створюються мільйони нових робочих місць, дешевшають туристські послуги, розширюється їх асортимент.

Зрозуміло, що на країни зі здоровою і різноманітною національною економікою туризм навряд чи може зробити значний соціокультурний вплив. Небезпека виникає, коли туризм виявляється головним постачальником валюти до національного бюджету. В цьому випадку скоро починають відчуватися зміни в століттями встановлених цінностях і нормах поведінки місцевих жителів. Це може виявлятися у все більшому відчуженні між молодим поколінням, що легше адаптується до нових умов, і старшим, що дотримується традиційних цінностей.

Під впливом турпотоків спотворюються місцеві традиції і звичаї, а самі жителі перетворюються на обслуговуючий клас, що живе за рахунок доходів від приїжджих, цілком орієнтований на туристичну індустрію. Зайнятість місцевих жителів стає сезонною і мало оплачуваною. Працюючі в готелях нерідко отримують платню, що не перевищує прожиткового мінімуму. Туризм стає джерелом соціальної нерівності. У країнах, що розвиваються, туризм збагачує лише вузьке коло і без того найбагатших осіб, в той час як малозабезпечені стають ще біднішими.

При цьому, місцева туристська індустрія орієнтується на щорічну зміну моди, залежить від цінової політики в світовому туристському бізнесі, а найголовніше - від великої економіки країн, звідки прибувають потоки туристів.

Серйозні негативні наслідки пов'язані з тим, що туризм е джерелом забруднення навколишнього середовища, зокрема води, скупчення людей і перенаселеності, безладу (розкидані речі, сміття, бруд), шуму, причиною дестабілізації місцевої економіки і культурної системи

Характерно, що для відображення сукупності негативних соціо-культурних наслідків туризму з'явився новий термін. Зовсім недавно учені стали говорити про так званий хоризм (англ. whorism від whore - повія, блудниця: блудити, чинити перелюб) замість туризму. Хоризм вважається культурною хворобою, що уразила масову культуру в багатьох країнах. Він позначає здатність змінювати свої погляди на догоду обставинам або в гонитві за успіхом, компроміс із совістю, моральними принципами, нарешті, етичну неохайність. Яскравий приклад - розбещення іноземними туристами жінок із місцевих племен в країнах Третього світу, яких перетворюють на платних наложниць.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні різновиди туризму» автора Кляп М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура туризму“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Туризм як соціокультурний феномен

  • Соціокультурні характеристики туризму

  • Класифікаційний дискурс

  • Структура туризму
  • Розділ 2. Людина в сфері туризму

  • Людина в туристичній сфері: типи, статуси і ролі

  • Соціальна роль

  • Розділ 3. Туристична поведінка

  • Туристична поведінка з позицій плюралістичного підходу

  • Основні біологічні фактори туристичної поведінки

  • Системно-структурний підхід до розуміння туристичної поведінки людини

  • Потреби туриста

  • Мотиви туризму

  • Модель туристичної поведінки

  • Теорії щодо поведінки людини-туриста

  • Розділ 4. Туристична діяльність

  • Соціальна активність

  • Туристична діяльність

  • Структура та функції туристичної діяльності

  • Стимули туристичної діяльності

  • Класифікація туристичної діяльності

  • Економічна діяльність

  • Форми трудової діяльності

  • Розділ 5. Інституціональні характеристики туризму

  • Функції соціального інституту

  • Туризм як господарчий і культурний соціальний інститут

  • Інститут культури

  • Інститут виробництва

  • Туристичні товари і послуги

  • Туризм як культурний феномен

  • Туристська субкультура

  • Розділ 6. Класифікація туризму за видами залежно від критеріїв

  • Класифікація туризму за охопленням території

  • Класифікація туризму за терміном поїздки

  • Класифікація туризму за сезонністю та інтенсивністю турпотоку

  • Класифікація туризму за принципом оплати та організацією продаж

  • Класифікація туризму за ступенем організованості

  • Класифікація туризму за соціо-демографічними ознаками

  • Класифікація туризму за формою організації подорожі та обслуговування

  • Класифікація туризму за засобами пересування

  • Класифікація туризму за метою подорожі

  • Алкотуризм

  • Археологічний туризм

  • Благодійний туризм

  • Винний туризм

  • Гастрономічний туризм

  • Геотуризм

  • Демонологічний туризм (туризм за привидами)

  • Діловий туризм

  • Економний туризм (заощадливий туризм, гарячі тури)

  • Ігровий туризм (розважальний туризм)

  • Інтернет-туризм

  • Кавовий туризм

  • Карнавальний туризм

  • Китовий туризм

  • Конференц-туризм

  • Креативний туризм

  • Лісовий туризм

  • Мисливський туризм (аутфітер-тур)

  • Медіа-туризм (прес-тур)

  • Мовний туризм (лінгвістичний туризм)

  • Модний туризм

  • Музейний туризм

  • Наркотуризм (туризм залежностей)

  • Орхідейний туризм

  • Парфумерний туризм

  • Пляжний туризм

  • Пригодницький туризм

  • Пустельний туризм

  • Релігійний туризм (сакральний туризм, паломницький туризм, езотеричний туризм)

  • Романтичний туризм

  • Секс-туризм (сексуальний туризм)

  • Сирний туризм

  • Спортивний туризм

  • Тедді-беар туризм (туризм іграшок)

  • Темний туризм (чорний туризм, туризм суму, танатотурнзм, туризм по в'язницях)

  • Фермерський туризм

  • Чайний туризм

  • Шопінг-туризм

  • Ядерний туризм