– o суцільні ділянки рівних пісків з хорошими водопоями;
– o суцільні піски з хорошими водопоями на стоянках і місцях відпочинку.
• 8. Сніжна ділянка:
– o рух стежками, доріжками або на відкритій місцевості з глибиною сніжного покриву не більше 20 см;
– o рух стежками, лісовими або відкритими ділянками з глибиною сніжного покриву 20-40 см;
– o сніжний покрив, що розкиснув або не щільний, завглибшки до ЗО см.
• 9. Льодові ділянки, льодовики:
– o плоскі не протяжні рівні ділянки льоду, покриті снігом;
– o плоскі рівні ділянки льоду протяжністю більше 200 м, покриті сипким, кристалічним снігом.
• 10. Водні ділянки, переправи:
– o переправи через річки або невеликі водні ділянки з невеликою швидкістю течії (не більше 1 м/с), завглибшки до 0,5 м, брід при ширині потоку не менше 5 м;
– o переправи через річки або невеликі водні ділянки з шириною до 10 м, середньою течією (близько 1,5 м/с) і глибиною до 0,7 м;
– o переправи через річки або водні ділянки з шириною до 20 м, з течією (до 2 м/с) і глибиною до 0,8 м.
Здійснимо огляд тварин, що використовуються у в'ючному туризмі:
Коні. Самостійним видом використання коней є кінний туризм. Він має різні форми і набув широкого поширення в багатьох країнах як активний вид відпочинку і можливість пізнання навколишнього середовища. Крім того, спілкування людини з конем - це багато нових емоцій, що позитивно впливає на психофізичний стан. Особливо цікавий цей вид туризму в таких регіонах як лісотундра, тайга, лісостеп, гори і передгір'я. Велика кількість людей, чиї фізичні можливості обмежені і не дозволяють їм здійснювати подорожі поза проїжджими дорогами, знаходять в кінному туризмі вирішення багатьох своїх побажань, наприклад іпо-терапія. Кінні туристичні маршрути можуть бути одноденні, з поверненням на основну базу і протяжністю 30-40 км. Існують і багатоденні маршрути із зупинками на проміжних базах, де учасникам доводиться піклуватися не тільки про себе, але і про коня. Багато маршрутів пов'язано з культурно-історичними визначними пам'ятками і проходять пам'ятними місцями і заповідниками. Для кінного туризму найбільш підходять невибагливі, витривалі коні місцевих порід, багато хто з яких має м'які і зручні для вершника рухи. В умовах гір особливо придатні коні орловської, карачаївської, кабардинської та гуцульської порід, які не поступаються іншим коням.
В даний час у нас починає розвиватися популярний в багатьох країнах і такий, що не вимагає спеціальної фізичної підготовки екіпажний (упряжний) туризм. Він, як і кінний туризм, дозволяє долати значні відстані, а правильно складений маршрут зможе познайомити мандрівних з красивими і неповторними куточками природи, побутом і архітектурою старовинних міст і сіл.
Віслюки. Одним з найпопулярніших розваг на Кіпрі є сафарі на віслюках. Кіпрські віслюки дещо більше від середньоазіатських, тому навіть дорослі відчувають себе комфортно верхи на них. Колись на Кіпрі подорожі верхи на цих добродушних тваринах було звичайною справою. Для кіпрських віслюків створені всі умови мирного і приємного існування. Для того, щоб у чотириногих не переводилася їжа, час від часу їм доводиться працювати - возити на собі туристів.
Верблюди. Подорожі на верблюдах є однією з найбільш вишуканих послуг в Марокко, Єгипті, ОАЕ, Тунісі. Походи, під час яких турист зможе відвідати віддалені оазиси або насолодитися заходом чи сходом сонця над пустельними дюнами. Сьогодні верблюдів активно використовують як атракціон для туристів. Найбільш цікавою може стати подорож на верблюдах по пустелі Сахара. Поїздки на верблюдах влаштовуються на світанку або на заході сонця, щоб мандрівники могли помилуватися мінливими фарбами безкрайніх піщаних пейзажів. Любителям екстриму може сподобатися і більш тривала прогулянка з ночівлею.
Собаки. їздова собака - це собака певної породи (маламут, хаскі, самоїд, лайка, чинук), що використовується як тяглова сила на снігу або льоду, для буксирування човнів, для перевезення вантажів і людей на нартах в Сибіру, Гренландії, Канаді, на Алясці та в Арктиці. Існують різні типи розташування собак в упряжці, найпопулярніші - шісткою, двійкою і "смужечкою". В упряжку можна включити будь-яку кількість собак. Туристи що використовують собак як транспорт поділяють свої подорожі на звичайну їзду та драйленд. Драйленд (від англ. Dryland - "Суха земля"), як зрозуміло з назви, їзда на собаках на землі без снігу. Драйленд поділяється на кілька видів. Найвідоміші - канікрос (собака буксирує туриста), байкджоринг (тварина буксирує велосипед) і класичний драйленд (собака буксирує спеціальне пристосування, що називається карт). Деякі джерела навіть виокремлюють так званий приарктичний туризм, в якому головну роль відіграють їздові собаки.
Яки. Раніше, коли на Памірі, Тибеті не було доріг, яки були основним видом транспорту, а тепер їх використовують у туризмі. Сильні і витривалі, вони легко переносять по гірських стежках і засніжених перевалах в'юки вагою до 120-140 кілограмів. Тварини ці у всьому Тибеті служать, подібно верблюдам, для перевезення вантажів і частково для верхової їзди. Високі перевали, які не під силу колісному транспорту, як проходить з вантажем, їсть сніг замість води і витримує 50-градусні морози. Крутими горами і по найнебезпечніших стежках в'ючний або верховий йде впевненою ходою і ніколи не схибить. Навіть по льоду він ходить і бігає добре, там, де дуже слизько, котиться на своїх копитах, немов на ковзанах. У туристському каравані в 'ючні яки, у яких протягнуто крізь ніс дерев'яне кільце для мотузки, не прив'язуються один до іншого, подібно до верблюдів, а йдуть вільно купою.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні різновиди туризму» автора Кляп М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класифікація туризму за засобами пересування“ на сторінці 5. Приємного читання.
