Класифікація туризму за ступенем організованості

Сучасні різновиди туризму

походу, покладаються на свої власні сили й сприятливі умови. Здебільшого такі групи складаються з друзів і знайомих, сімей, окремих груп туристів, що подорожують без якихось спортивних цілей. Головною метою неорганізованих подорожей е активний відпочинок під час літніх відпусток або канікул.

Неорганізований туризм в світі дуже популярний. Перш за все, у країнах, громадянство яких дозволяє подорожувати в інші країни без оформлення в'їзної візи (наприклад, громадяни країн Шенгенської угоди можуть пересуватися по всій Європі абсолютно вільно, громадянам СИІА також не потрібна в'їзна віза до країн Шенгенської угоди та Канади). Відносно невеликі відстані, хороша транспортна мережа, можливість вільного перетину кордонів сусідніх держав, наявність багатьох екскурсійних об'єктів та інші важливі фактори вплинули на те, що частка неорганізованого туризму в Європі становить 80%. На жаль, неорганізований туризм може несприятливо впливати на навколишнє природне середовище, пам'ятки історії, культури та мистецтва, до того ж фінансові надходження для розвитку туристичної галузі від цього різновиду туризму ускладнюються двома основними факторами:

• 9 переважно відсутністю елементарного сервісу в найпопулярніших регіонах серед неорганізованих туристів, а також нормативно-правової бази;

• o відсутністю необхідних фінансових коштів для контролю за обладнанням неорганізованими туристами місць відпочинку на природних ландшафтах. Користуючись конституційним правом громадян на відпочинок, туристи будь-де ставлять намети, автомобілі, розкладають вогнища.

Сталий туризм (м'який туризм, туризм мінімального впливу, відповідальний туризм, екологічно свідомий туризм, альтернативний туризм) - туристична діяльність, за якої управління всіма ресурсами проходить таким чином, що економічні, соціальні, естетичні потреби задовольняються та зберігається культурна складова, екологічні процеси, біологічне різноманіття та системи підтримки життя.

У 1960-х роках негативний вплив розвитку масового туризму призвів до загальної критики та дискусій щодо розвитку зеленого туризму. Конференція "Тіні зеленого кольору'9 (Лідсі, Англія, 1990 р.) була присвячена діяльності, що пізніше отримала назву "сталий туризм" . Термін "сталий туризм" вперше був використаний в 1980-х, коли і дослідники, і фахівці туристичної галузі працювали над Брундтланською доповіддю. Концепція сталого туризму з'явилась у відповідь на дві проблеми: з одного боку, потреби розвивати прибутковий туризм, а з іншої, враховувати обмеження щодо наявних природних ресурсів та їх збереження. З початку 1990-х термін "сталий туризм" почав використовуватись частіше. І "Конвенція з питань біологічного різноманіття", і "План дій 21", прийняті в 1992 р. на Конференції ООН з питань довкілля та розвитку в Ріо-де-Жанейро, підкреслили необхідність додати туризм до складових міжнародної політики захисту довкілля. Визначення сталого туризму, розроблене Всесвітньою Туристичною Організацією (ВТО) в 1996 р. Як написано в Хартії зі сталого туризму (1995 р.): "Сталий туризм базується на критерії сталості, що означає: що він має бути екологічно нешкідливим в довготривалій перспективі, економічно доцільним та соціально рівним для місцевих громад".

Світовий саміт з питань сталого розвитку, або Саміт Землі, пройшов в Йоганнесбурзі (ПАР) у 2002 році. Висновки Саміту Землі підкреслюють важливість впровадження принципів сталості в розвиток туризму, через те, що туризм вважається одним із найбільш енергомістких секторів економіки. Протягом останніх років було розроблено основні принципи для ідентифікації концепції сталого туризму та способів його впровадження, ця концепція була запропонована Туристичною Радою та Всесвітнім фондом дикої природи (WWF):

• 1. Стале використання ресурсів: природних, соціальних та культурних.

• 2. Скорочення переспоживання та шкідливих викидів: попереджає необхідність витрати великих коштів на усунення шкоди, нанесеної довкіллю та підвищує якість туризму.

• 3. Збереження розмаїття: розвиток природного, соціального та культурного розмаїття важливий для сталого туризму, оскільки створює базу для туризму взагалі.

• 4. Урахування туризму в плануванні: туризм, інтегрований у національне та місцеве планування та оцінений з точки зору впливу на екологію, підвищує власні шанси на виживання.

• 5. Підтримка місцевої економіки: туристична діяльність, що підтримує місцеву економіку та зважає на екологію, не завдасть шкоди оточенню.

• 6. Залучення місцевих громад: повне залучення місцевих громад в туристичний сектор не тільки позитивно впливає на економіку та довкілля, а й покращує якість туристичних послуг.

• 7. Консультування зацікавлених сторін та громади: необхідне для попередження та розв'язання потенційно можливих конфліктів інтересів.

• 8. Підготовка персоналу: залучення місцевого персоналу на всіх етапах туристичної діяльності покращує якість туристичного продукту.

• 9. Маркетинг туризму: проведений маркетинг, що надає повну інформацію про туристичну сферу, підвищує повагу до природного, соціального та культурного середовищ приймаючих місцевостей та рівень задоволення клієнтів.

• 10. Проведення досліджень: постійні дослідження, моніторинг галузі важливі для вирішення проблем та покращення ситуації в приймаючих місцевостях і серед клієнтів.

Відповідно до уточненого визначення (ВТО, 2004 р.) сталий туризм має:

• 1) оптимально використовувати природні ресурси, які є ключовими для розвитку туризму, підтримуючи основні екологічні процеси та допомагаючи зберегти природну спадщину та біороз-маїття;

• 2) поважати соціально-культурну автентичність приймаючих громад, зберігати їх набуту культурну спадщину і традиції;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні різновиди туризму» автора Кляп М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класифікація туризму за ступенем організованості“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Туризм як соціокультурний феномен

  • Соціокультурні характеристики туризму

  • Класифікаційний дискурс

  • Структура туризму

  • Розділ 2. Людина в сфері туризму

  • Людина в туристичній сфері: типи, статуси і ролі

  • Соціальна роль

  • Розділ 3. Туристична поведінка

  • Туристична поведінка з позицій плюралістичного підходу

  • Основні біологічні фактори туристичної поведінки

  • Системно-структурний підхід до розуміння туристичної поведінки людини

  • Потреби туриста

  • Мотиви туризму

  • Модель туристичної поведінки

  • Теорії щодо поведінки людини-туриста

  • Розділ 4. Туристична діяльність

  • Соціальна активність

  • Туристична діяльність

  • Структура та функції туристичної діяльності

  • Стимули туристичної діяльності

  • Класифікація туристичної діяльності

  • Економічна діяльність

  • Форми трудової діяльності

  • Розділ 5. Інституціональні характеристики туризму

  • Функції соціального інституту

  • Туризм як господарчий і культурний соціальний інститут

  • Інститут культури

  • Інститут виробництва

  • Туристичні товари і послуги

  • Туризм як культурний феномен

  • Туристська субкультура

  • Розділ 6. Класифікація туризму за видами залежно від критеріїв

  • Класифікація туризму за охопленням території

  • Класифікація туризму за терміном поїздки

  • Класифікація туризму за сезонністю та інтенсивністю турпотоку

  • Класифікація туризму за принципом оплати та організацією продаж

  • Класифікація туризму за ступенем організованості
  • Класифікація туризму за соціо-демографічними ознаками

  • Класифікація туризму за формою організації подорожі та обслуговування

  • Класифікація туризму за засобами пересування

  • Класифікація туризму за метою подорожі

  • Алкотуризм

  • Археологічний туризм

  • Благодійний туризм

  • Винний туризм

  • Гастрономічний туризм

  • Геотуризм

  • Демонологічний туризм (туризм за привидами)

  • Діловий туризм

  • Економний туризм (заощадливий туризм, гарячі тури)

  • Ігровий туризм (розважальний туризм)

  • Інтернет-туризм

  • Кавовий туризм

  • Карнавальний туризм

  • Китовий туризм

  • Конференц-туризм

  • Креативний туризм

  • Лісовий туризм

  • Мисливський туризм (аутфітер-тур)

  • Медіа-туризм (прес-тур)

  • Мовний туризм (лінгвістичний туризм)

  • Модний туризм

  • Музейний туризм

  • Наркотуризм (туризм залежностей)

  • Орхідейний туризм

  • Парфумерний туризм

  • Пляжний туризм

  • Пригодницький туризм

  • Пустельний туризм

  • Релігійний туризм (сакральний туризм, паломницький туризм, езотеричний туризм)

  • Романтичний туризм

  • Секс-туризм (сексуальний туризм)

  • Сирний туризм

  • Спортивний туризм

  • Тедді-беар туризм (туризм іграшок)

  • Темний туризм (чорний туризм, туризм суму, танатотурнзм, туризм по в'язницях)

  • Фермерський туризм

  • Чайний туризм

  • Шопінг-туризм

  • Ядерний туризм