Теорії щодо поведінки людини-туриста

Сучасні різновиди туризму

Мотивація адаптивної поведінки відбувається за наступною схемою. Зміни в оточуючому природному чи соціальному середовищі, що стосуються конкретної людини, створюють елемент новизни ситуації, який є джерелом виникнення у неї орієнтовних потреб. Під впливом останніх здійснюється мотивація її поведінки (назвемо її адаптивною), спрямованої на задоволення орієнтовних потреб, формуються у свідомості мета та програма цієї поведінки. Метою поведінки стає досягнення адекватної оцінки змін навколишнього середовища та нової ситуації в цілому, визначення значимості цих змін для себе та для успішної взаємодії з оточенням, необхідності його корекцій, шляхів здійснення. Програма поведінки включає в себе вивчення та аналіз інформації про зміни, розширення для цього рівня емоційних контактів, співвідношення особистих інтересів та цінностей з суспільною значимістю та цінностями змін.

Неважко зрозуміти, що описаний процес цілком придатний для описання туристичної поведінки. Адже за умов глобалізацій-них впливів, масштаби і простір ситуацій навколишнього середовища, які є значними для людей в різних країнах світу, динамічно поширюється. Відповідно розширюється спонукальний простір і масштаби значущої новизни, що може викликати актуалізацію адаптивної потреби. А можливість її задовольнити вимагатиме подорожі у досить віддалені регіони, щоб "вочевидь", за власною участю оцінити цю новизну, визначити значимість цих змін не за інформацією ЗМК (яка нерідко формує дещо викривлене уявлення про події), а за отриманою власноруч.

Отже, стартовим механізмом туристичної поведінки, згідно з цією концепцією, виступає актуалізація орієнтовних потреб людини у відповідь на появу новизни в навколишньому середовищі, яку людина визначає як значиму для себе.

5. Модель, побудована на основі двох парадигм - екоантропологічної та семіосоціопсихологічної (Т М.Дрідзе).

Туристична поведінка, що розглядається як вид комунікаційної поведінки, згідно з цією моделлю, може трактуватися як механізм інтерактивного обміну (метаболізму) людини з її природним, культурним і соціальним оточенням, що відбувається у подальшій соціокультурній ситуації. Рушійною силою такої поведінки виступають інтенції взаємодії, що лежать в основі зародження, становлення й поширення зразків поведінки, спілкування і взаємодії людей з усіма елементами їх життєвої ситуації. Взаємодії передує "програвання" в людській уяві цієї ситуації текстової діяльності - перебору комунікативно-пізнавальних програм, в результаті чого з'являється модель конкретної життєвої ситуації, як сукупності значимих, тобто "втягнутих" в орбіту життєдіяльності людини подій і обставин, що здійснюють безпосередній або опосередкований вплив на її світогляд і поведінку в кожний конкретний період її життєвого циклу.

Особливість цієї моделі в залученні до пояснення будь-якої, зокрема туристичної поведінки, текстової діяльності. Тексти, певні зразки (образи), стереотипи поведінки людей у тій чи іншій життєвій ситуації сприяють включенню їх в орбіту текстової діяльності, відповідно - у створення мисленнєвої моделі взаємодії людей у конкретній життєвій ситуації.

Інтегруючи розглянуті підходи щодо моделювання туристичної поведінки людини і залучаючи їх до створення узагальненої моделі, можливо представити її у такому вигляді.

Потреба людини у неперервному обміні речовиною, енергією та інформацією реалізується шляхом переживання нею неперервної послідовності конкретних життєвих ситуацій, необхідність оцінки яких актуалізує орієнтовну потребу у поєднанні з потребою осмислення цієї ситуації і створення у свідомості людини мисленнєвої моделі ситуації. Для цього в процесі текстової діяльності здійснюється мисленнєвий "перегляд" набору текстів (моделей, зразків і програм дії у схожих ситуаціях) як тих, що є у пам'яті людини, так і тих, які можливо отримати через текстовий діалог з носіями потрібної інформації (до них належать як інші люди, так і інші носії інформації, зокрема, ЗМК). Сформована в процесі діалогу модель конкретної життєвої ситуації стає основою для розробки програми взаємодії людини з цією ситуацією. Ця програма реалізується в процесі поведінки щодо продовження метаболізму, зокрема в туристичній поведінці.

Отже, туристична поведінка є невід'ємною складовою життєдіяльності людини, однією з важливих умов і механізмів збереження і відтворення як життя людини, так і людства в цілому.

Таким чином, модель туристичної поведінки може бути представлена як поліпарадигмальний теоретичний конструкт, що утворений взаємодією декількох парадигм і концепцій: плюралістичної теорії поведінки (П.О. Сорокін), системно-структурної парадигми (/./. Хоміч), моделі комунікативної поведінки (В.П. Конецька), адаптивно-соціалізаційної моделі поведінки (МЛ. Лукашевич), екоантропоцентричної та семіосоціо-психологічної парадигм (ТМ.Дрідзе). Вага впливу чи домінування тієї чи іншої (або декількох) парадигм в інтеграційній моделі туристичної поведінки обумовлюється конкретною ситуацією, сукупністю природних та соціально-психологічних умов, в яких здійснюється туристична подорож.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні різновиди туризму» автора Кляп М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Теорії щодо поведінки людини-туриста“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Туризм як соціокультурний феномен

  • Соціокультурні характеристики туризму

  • Класифікаційний дискурс

  • Структура туризму

  • Розділ 2. Людина в сфері туризму

  • Людина в туристичній сфері: типи, статуси і ролі

  • Соціальна роль

  • Розділ 3. Туристична поведінка

  • Туристична поведінка з позицій плюралістичного підходу

  • Основні біологічні фактори туристичної поведінки

  • Системно-структурний підхід до розуміння туристичної поведінки людини

  • Потреби туриста

  • Мотиви туризму

  • Модель туристичної поведінки

  • Теорії щодо поведінки людини-туриста
  • Розділ 4. Туристична діяльність

  • Соціальна активність

  • Туристична діяльність

  • Структура та функції туристичної діяльності

  • Стимули туристичної діяльності

  • Класифікація туристичної діяльності

  • Економічна діяльність

  • Форми трудової діяльності

  • Розділ 5. Інституціональні характеристики туризму

  • Функції соціального інституту

  • Туризм як господарчий і культурний соціальний інститут

  • Інститут культури

  • Інститут виробництва

  • Туристичні товари і послуги

  • Туризм як культурний феномен

  • Туристська субкультура

  • Розділ 6. Класифікація туризму за видами залежно від критеріїв

  • Класифікація туризму за охопленням території

  • Класифікація туризму за терміном поїздки

  • Класифікація туризму за сезонністю та інтенсивністю турпотоку

  • Класифікація туризму за принципом оплати та організацією продаж

  • Класифікація туризму за ступенем організованості

  • Класифікація туризму за соціо-демографічними ознаками

  • Класифікація туризму за формою організації подорожі та обслуговування

  • Класифікація туризму за засобами пересування

  • Класифікація туризму за метою подорожі

  • Алкотуризм

  • Археологічний туризм

  • Благодійний туризм

  • Винний туризм

  • Гастрономічний туризм

  • Геотуризм

  • Демонологічний туризм (туризм за привидами)

  • Діловий туризм

  • Економний туризм (заощадливий туризм, гарячі тури)

  • Ігровий туризм (розважальний туризм)

  • Інтернет-туризм

  • Кавовий туризм

  • Карнавальний туризм

  • Китовий туризм

  • Конференц-туризм

  • Креативний туризм

  • Лісовий туризм

  • Мисливський туризм (аутфітер-тур)

  • Медіа-туризм (прес-тур)

  • Мовний туризм (лінгвістичний туризм)

  • Модний туризм

  • Музейний туризм

  • Наркотуризм (туризм залежностей)

  • Орхідейний туризм

  • Парфумерний туризм

  • Пляжний туризм

  • Пригодницький туризм

  • Пустельний туризм

  • Релігійний туризм (сакральний туризм, паломницький туризм, езотеричний туризм)

  • Романтичний туризм

  • Секс-туризм (сексуальний туризм)

  • Сирний туризм

  • Спортивний туризм

  • Тедді-беар туризм (туризм іграшок)

  • Темний туризм (чорний туризм, туризм суму, танатотурнзм, туризм по в'язницях)

  • Фермерський туризм

  • Чайний туризм

  • Шопінг-туризм

  • Ядерний туризм