Організовуючи зустрічі іноземних туристів із громадськістю, потрібно прагнути до того, щоб ці зустрічі були цікавими і предметними, велися зрозумілою іноземцям мовою кваліфікованими фахівцями. На таких заходах гід-перекладач не працює самостійно, а лише допомагає учасникам заходу досягти взаєморозуміння, налагодити контакти.
Промови, які виголошуються на вечорах, зустрічах, гід повинен перекладати точно, не спотворюючи змісту, не висловлюючи свого ставлення до нього. Якщо мовець говорить занадто швидко, потрібно попросити сповільнити темп, іноді уточнити термінологію чи поняття, але в жодному разі не опускати незрозумілі фрази. Доцільно користуватися блокнотом, робити записи — це допоможе поліпшити якість синхронного перекладу.
В екскурсійній роботі застосовуються різні поєднання методів показу і розповіді. Показ без розповіді не дає уявлення про місто чи експозицію, а розповідь без показу перетворює екскурсію на лекцію. Показ — одив з обов'язкових компонентів екскурсії, оскільки він не лише створює гарний настрій, а й активізує зорову пам'ять.
Екскурсійний показ поділяється на дві стадії: первинний показ і характеристику, аналіз об'єкта. Первинний показ передбачає виокремлення потрібного об'єкта з зорового ряду. Наприклад: "Зверніть увагу ліворуч за рухом автобуса на сірий будинок з колонами і годинник". Туристи дивляться на зазначений об'єкт, у них виникають відповідні емоції, а потім гід-перекладач аналізує об'єкт: будинок побудований в минулому столітті відомим архітектором для губернатора міста, зараз у будинку знаходиться одне з найбільших книгосховищ тощо.
Показ проводиться як у русі, так і на зупинках. Показ у русі є складнішим, вимагає певних навичок, оскільки перед гідом ставиться завдання за короткий проміжок часу при русі автобуса показати об'єкт і дати характеристику, яка найповніше розкриває його значення. Доцільно заздалегідь готувати туристів до огляду об'єкта, почавши розповідь перед тим, як автобус під'їхав до нього. Весь інформаційний матеріал екскурсії краще розподіляти якомога рівномірніше, щоб постійно знайомити туристів з цікавими об'єктами при пересуванні містом.
Проводячи екскурсію містом, гід-перекладач повинен сидіти обличчям до туристів, щоб бачити їхню реакцію і, використовуючи жести, спрямовувати увагу туристів на об'єкт.
Показ на зупинці проводити легше, оскільки гід має у своєму розпорядженні більше часу. Обравши місце, з якого об'єкт видно найкраще, і розташувавши групу півколом, гід дає пояснення всім учасникам екскурсії. Некоректно стояти спиною до групи (голос гіда чути погано), так само, як і стояти в оточенні натовпу.
Як уже зазначалося, показ тісно пов'язується з розповіддю, а розповідь — із зоровим рядом, темою екскурсії і підтемами, які допомагають розкрити головну тему. Можна використовувати два типи екскурсійної розповіді: розповідь-коментар, коли гід-перекладач коментує зорові враження туристів, і розповідь реконструкцію, коли гід-перекладач повідомляє про події чи людей, пов'язаних із цим об'єктом, відтворюючи окремі моменти минулого та сучасності.
Велику допомогу в розповіді можуть надати наочні засоби (фотографії, карти, схеми, макети), які характеризують об'єкт у минулому чи в майбутньому. Однак не варто робити розповідь дуже довгою чи занадто детальною. Майстерність гіда саме в тому і полягає, щоб коротко, але всебічно ознайомити туристів з об'єктом, подіями, сучасним життям суспільства.
Зробити розповідь яскравою і переконливою допоможуть цифри — найкращий з аргументів, найнадійніший із доказів, але подавати їх потрібно вміло, а при виборі обов'язково враховувати склад аудиторії, її соціально-психологічні особливості та національні стереотипи.
Цифровий і фактологічний матеріал доцільно також використовувати у відповідях на запитання іноземних туристів. Відповіді на запитання туристів — важлива і важка частина роботи гіда-перекладача і до неї потрібно ставитись надзвичайно відповідально. З питань туристів гід може з'ясувати, наскільки успішно він провів екскурсію, а також враження туристів про країну. Не варто боятися запитань, їх необхідно аналізувати, а іноді й прогнозувати. Головне, бути правдивим. Наприклад, напередодні в готелі туристи по телебаченню спостерігали мітинг. При зустрічі з гідом вони можуть запитати, що відбувалося, хто та людина, яка кричала найголосніше, що за люди зібралися на мітинг, чого вони хочуть тощо. Якщо гід не має відповідей, краще чесно зізнатися в цьому, не придумуючи своїх версій події. Працюючи з людьми, особливо з іноземцями, гід-лерекладач зобов'язаний весь час цікавитися життям своєї країни і міста, пам'ятаючи, що йому довіряють і чекають висвітлення й інтерпретації подій і явищ, з якими іноземні туристи зіштовхуються вперше.
Від екскурсії необхідно відрізняти шляхову інформацію, яка надається під час руху автобуса, потяга чи теплохода. Шляхова інформація не окреслюється визначеною темою, слухачі не підходять до об'єкта для його детального огляду. Шляхова інформація — це документальні довідки про об'єкти, які трапляються на шляху, — пам'ятки історії, архітектури тощо. Вона повинна складатися з достовірних відомостей, викладатися цікаво й емоційно.
Композиція екскурсії. Кожна екскурсія композиційно поділяється на три частини: 1) вступ (вступна частина); 2) головна (основна) частина; 3) висновок (заключна частина).
Ці частини є обов'язковими і логічно взаємопов'язані.
Вступ — встановлення контакту з аудиторією. Знайомство, інформація про маршрут і об'єкти, тривалість екскурсії, організаційні моменти, послідовність огляду та фотографування. Необхідно повідомити назву екскурсії. Вступ завжди повинен бути яскравим і лаконічним (8—10 хв.), актуальним і цікавим саме того дня, коли проводиться екскурсія. Добре, якщо головна мета екскурсії, визначена у вступі, потім "червоною ниткою" проходитиме крізь усю екскурсію. Цей прийом найчастіше застосовується при проведенні оглядових екскурсій містом, але в арсеналі гідів-перекладачів є ціла низка подібних прийомів.
Вступ краще подавати біля готелю, коли автобус ще стоїть або на шляху до першої зупинки, де починається виклад основної частини екскурсії.
Основна частина. Основний матеріал викладається при русі автобуса від об'єкта до об'єкта і на зупинках. Основна частина екскурсії розбита на підтеми, виклад яких відбувається як на зупинках біля визначеного об'єкта, так і на маршруті з урахуванням відповідного зорового ряду.
Добір об'єктів для показу визначається темою екскурсії, окремі об'єкти служать засобами розкриття підтеми. Між підтемами повинен чітко простежуватися внутрішній зв'язок.
В екскурсії велику роль відіграє послідовність показу об'єктів і розповіді про них. У зв'язку з цим гіди повинні дотримуватися маршруту екскурсії, показу об'єктів у визначеній послідовності — за ступенем значущості для основної теми екскурсії.
В оглядових екскурсіях містом головну частину найкраще вибудовувати в історичній послідовності — від заснування міста до сучасності.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародний туризм і сфера послуг» автора Мальська М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика інформаційно-екскурсійної роботи“ на сторінці 2. Приємного читання.
