Харчова цінність м'яса в значній мірі залежить від вмісту в ньому жиру, який є компонентом з високою енергетичною цінністю і надає м'ясним продуктам приємні смакові якості. При збільшенні середньодобових приростів до 600-800 г вміст жиру в усіх піддослідних групах збільшувався від 2,29-3,12 % до 2,47- 3,72 %.
Вивчення хімічного складу продуктів забою показало, що якість м'яса чистопородних свиней різного напрямку продуктивності залежала від генотипу тварин при різних рівнях годівлі і знаходилася в межах норм, які відповідають прийнятим вимогам.
Поєднання тварин різних генотипів між собою не вплинуло на погіршення якості м'язової тканини, а в залежності від варіанту поєднання та забійної маси мало індивідуальні особливості.
Для якісної характеристики свинини має значення не тільки кількість жиру в м'язовій тканині, але й дифузність його розподілу. Міжпучковий жир розміщується в прошарках сполучної тканини м'ясо-сальних свиней у вигляді невеликих скопичень. У м'ясних тварин жирові клітини розміщені більш дифузно між окремими м'язовими волокнами, що робить тканину більш ніжною. Прошарки перемізію і, особливо, їх волокнистої структури у підсвинків м'ясного напрямку продуктивності менш розвинуті, в результаті чого вміст протиплазматичного білка у м'ясі цих тварин декілька вище (на 1-5 %) ніж у аналогів великої білої і особливо миргородської породи.
В наших експериментах, проведених у відповідності з методикою дисертаційної роботи, за результатами 156 опоросів вивчено 13 поєднань різних порід і спеціалізованих генотипів при трьох рівнях годівлі. Всього в науково-господарських дослідах було зайнято 226 основних та перевірюваних свиноматок, 2048 підсисних поросят, з яких 1116 голів проведено через контрольну відгодівлю.
Паралельно з науково-господарськими та науково-виробничими експериментами виконано значний обсяг гістологічних, анатомо-морфологічних, гематологічних, варіаційно-статистичних, економічних та інших досліджень і клінічних спостережень.
Загальна кількість протеїнів у м'ясі не дає повної характеристики його якості тому, що біологічна цінність окремих протеїнів м'яса різна.
Для оцінки біологічної повноцінності білків м'яса використовували відношення триптофану до оксипроліну.
Питання про амінокислотний склад м'яса свиней залежно від статі у літературі висвітлене недостатньо; щодо інших видів тварин, то одержані дані свідчать про наявність різниці залежно від статі.
Значної різниці в амінокислотному складі протеїну м'яса у тварин різної статі при різних рівнях відгодівлі не виявлено. Важливо оцінювати якість протеїну м'яса також за відносним вмістом в ньому окремих амінокислот залежно від живої маси, статі та породи. Для такого аналізу нами використано співвідношення у протеїні м'яса незамінних і замінних амінокислот.
Кількість незамінних амінокислот у загальній сумі амінокислот в середньому по всіх групах була майже однакова: 57,14-57,98 %, тобто біологічна повноцінність білків м'яса однакова.
Незамінні жирні кислоти в тваринному організмі не синтезуються, а тому їх запас поповнюється в основному за рахунок ліпідів корму.
Нами встановлений взаємозв'язок між фізико-хімічними властивостями і жирнокислотним складом хребтового сала у свиней окремих порід при різних рівнях годівлі.
Кількість протеїну в салі чистопородних тварин була різною: найбільше протеїну спостерігалось у свиней м'ясного напрямку продуктивності при всіх рівнях відгодівлі. При середньодобових приростах 250-350 г кількість протеїну в салі м'ясних порід була на рівні 2,46-2,53 %. Із збільшенням середньодобових приростів не спостерігалось істотної різниці в зміні кількості протеїну.
З віком тварин хімічний склад сала змінювався: спостерігалось закономірне зменшення кількості води і протеїну та підвищення кількості жиру в ньому. Спостерігались певні індивідуальні коливання як між окремими тваринами даної породи, так і в залежності від породності, що не суперечить даним, отриманим іншими науковцями.
Діаметри м'язових волокон довшого м'яза спини свиней мають певну різницю. Причому більш істотна різниця між середніми діаметрами м'язових волокон у свиней порід найбільш контрастних типів.
Для свиней м'ясного напрямку продуктивності характерна значно більша наявність товстих м'язових волокон. На поздовжньому зрізі більшість м'язових волокон мають добре виявлену поперечну смугастість. У м'язових пучках зустрічаються 1-2 м'язових волокна з наявністю дегенеративних процесів.
Істотних відмінностей в діаметрі м'язових волокон у порід різних напрямів не виявлено, проте слід відмітити, що у генотипів м'ясного напряму діаметр мязових волокон коливався в дещо менших межах ніж у тварин сального напряму.
Склад крові взаємообумовлює характер процесів, що протікають в організмі і відображає дію зовнішнього середовища, яка ним сприймається. До основних факторів, що впливають на мінливість гематологічних показників відносять: породу, напрям продуктивності, вік тварини, її фізіологічний стан, рівень і тип годівлі, стан мікроклімату приміщень.
Одним із важливих показників, що характеризує стан білкового обміну в організмі тварин є білок плазми крові та його склад. Рівень загального білку тісно пов'язаний із продуктивністю тварин.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарознавча характеристика продукції свинарства» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ“ на сторінці 3. Приємного читання.
