ПОТРЕБИ СВИНЕЙ В ЕНЕРГЕТИЧНОМУ ТА ПРОТЕЇНОВОМУ ЖИВЛЕННІ

Товарознавча характеристика продукції свинарства

У процесі вивчення багатьох факторів живлення (протеїнового, мінерального, вітамінного) та виявлення ролі біологічно активних речовин було встановлено, що потреба свиней у багатьох поживних речовинах визначається рівнем енергетичного живлення як одним із основних факторів продуктивних якостей раціонів. Нестача енергії в кормах здебільшого є причиною низької продуктивності тварин, ніж нестача ряду інших компонентів раціону: вітамінів, мінеральних речовин, амінокислот. Крім того, із загальної вартості кормів більше половини припадає на долю основних джерел енергії - вуглеводів і жиру.

Водночас наявна енергія корму при недостатньому нормуванні годівлі й балансування раціонів використовується тваринами на відкладання в тілі надто неекономно. Так, в звичайних умовах годівлі використання енергії корму як основного компоненту живлення, на утворення продукції у свиней становить лише 25 %.

Коефіцієнт корисної дії корму при годівлі свиней, тобто процент використаної загальної енергії раціону можна значно підвищити.

При достатній і збалансованій годівлі рівень трансформації поживних речовин корму в речовини продукції при відгодівлі свиней може становити 45-50 %. Головним методом в здійсненні цього є організація повноцінної збалансованої годівлі свиней, тобто використання раціонів, які за вмістом основних поживних і біологічно активних речовин найкраще відповідають потребам тварин.

Для раціоналізації годівлі свиней, більш ефективного використання кормів шляхом збалансованої годівлі виникає необхідність поліпшити проектування, розробку та перевірку кормових раціонів з врахуванням задоволення потреби тварин в основних елементах живлення. При цьому обов'язковими показниками, які слід регулювати і контролювати при складанні кормових раціонів для свиней, повинні бути такі: кормові одиниці (вівсяні або енергетичні), суха речовина, перетравний і сирий протеїн, лізин, метіонін + цистин, триптофан, кальцій, фосфор, натрій, калій, каротин, вітамін Б. рибофлавін, пантотенова кислота, нікотинова кислота, холін, вітамін В12, клітковина, мікроелементи - залізо, мідь, цинк, кобальт, йод, марганець та інші. Всі ці елементи живлення треба регулювати у раціонах відповідно до потреб тварин за існуючими нормами, стосовно до типів годівлі та структури кормових раціонів, враховуючи хімічний склад і поживну цінність кормів. При цьому балансування раціонів за вказаними речовинами в основному можна забезпечити за рахунок доброякісних кормів, вирощених в господарствах. Нестача в протеїні поповнюється кормами тваринного походження, нестача в мінеральних речовинах та вітамінах - за рахунок відповідної кількості мінеральних кормів та вітамінних добавок.

Новий підхід до нормування годівлі свиней пов'язаний з необхідністю по-новому оцінювати й енергетичну поживність кормів, визначити в них потенціальну поживність, тобто доступну для тварин кількість енергії в тому чи іншому кормі. Показники енергетичної цінності корму повинні гарантувати вміст в ньому певної кількості доступної енергії, яка характеризує енергетичну поживність корму або раціону. Утилізація цієї енергії при виробництві продуктів свинарства характеризує всю організацію і техніку годівлі, якість тварин та інші умови.

Кращим показником доступної для тварин енергії є фізіологічно корисна, або обмінна, енергія. Фізіологічно корисна (обмінна) енергія засвоєних тваринами органічних речовин бере участь у біохімічних процесах, що відбуваються в середині клітин і тканин організму. В цих процесах обміну одні реакції пов'язані з трансформацією засвоєних речовин в енергії теплопродукції, інші - з синтезом структурного матеріалу, необхідного для росту, репродукції, відкладення в організмі резервних речовин і т.д.

Таким чином, обмінна енергія є науково обґрунтованим критерієм визначення енергетичних потреб тварин і енергетичної оцінки кормів.

Нова система оцінки поживності кормів і нерозривно пов'язана з нею система нормування забезпечать високі виробничі показники тільки при організації годівлі на основі обліку енергетичної поживності в раціонах, збалансованих за необхідними для тварин поживними речовинами.

Під нормою годівлі розуміють ту кількість поживних і діючих речовин, яка необхідна тваринному організму на добу для забезпечення фізіологічно-життєвих процесів та утворення продукції.

Розвиток вчення про нормативну годівлю свиней пов'язаний із завданнями підвищення продуктивності тварин, економії кормів та з визначенням потреби тварин у різних поживних, а також активно діючих речовинах. Нормування годівлі свиней та раціональне використання кормів для одержання продукції свинарства (м'яса, сала) треба вважати одним з головних завдань зоотехнічної науки. Використання встановлених норм годівлі свиней у господарствах дає можливість організувати годівлю на науковій основі та здійснювати контроль за одержанням продукції і витрачанням кормів.

При складанні раціонів за існуючими нормами, як правило передбачається нормування лише 6 елементів живлення: енергії, перетравного протеїну, кухонної солі, кальцію, фосфору і каротину, однак відомо, що тваринам не досить лише зазначених елементів. Тому збалансування протеїново-енергетичного співвідношення при добавках у раціони дефіцитних амінокислот, клітковини, деяких жирних кислот, мінеральних речовин, мікроелементів, вітамінів, антибіотиків забезпечує кращий ріст, розвиток і відгодівлю свиней без збільшення при цьому витрат кормів.

Численні дослідження останніх років у нашій країні і за рубежем по з'ясуванню фізіологічної ролі зазначених факторів у живленні свиней свідчать, що при використанні кормів з достатньою кількістю всіх необхідних поживних речовин можна одержати високі показники відтворення, росту, розвитку та відгодівлі свиней. У дослідах при утриманні свиней на збалансованих раціонах (інтенсивна відгодівля) за період з 3,5- до 5,5-місячного віку свині давали приріст по 600, 800, 900 г при оплаті корму 295 г приросту на кормову одиницю. Це на 64 % більше в порівнянні з діючими нормативами. Така оплата корму відповідає затратам на 1 кг приросту

3,4 кормової одиниці повноцінного раціону, що свідчить про дуже високий коефіцієнт корисної дії корму.

Із всіх поживних речовин, які мають те чи інше значення для живого організму, протеїну належать провідна роль. Він є основою всіх життєвих функцій організму тварин.

Виняткове значення, що надається протеїновим речовинам в годівлі свиней, пояснюється не лише тим, що вони є специфічними носіями життєвих властивостей, входять до складу кожної клітинної субстанції, ферментів, деяких гормонів тощо, але й тим, що синтез білкової молекули в організмі може здійснюватись тільки за рахунок продуктів розщеплення самого протеїну до більш простих його складових частин - амінокислот.

Проблема повноцінного протеїнового живлення є однією із найважливіших у годівлі свиней. Вона вирішується як в напрямку збільшення виробництва протеїну за рахунок розширення площ під білковими культурами та пошуками нових джерел азотних речовин, так і в напрямку раціонального використання білкових ресурсів при годівлі свиней. Забезпечувати свиней протеїном слід регулярно, відповідно до фізіологічних потреб в ньому залежно від віку, фізіологічного стану і продуктивності тварин.

Організація безперебійної, різноманітної і біологічно повноцінної протеїнової годівлі є важливим фактором, який забезпечує нормальне відтворення стада, високу скороспілість, життєздатність і продуктивність тварин.

Використання протеїну тваринами залежить від багатьох факторів: співвідношення поживних речовин у раціоні, якості та повноцінності протеїнової годівлі, застосування біологічно активних речовин (вітамінів, антибіотиків, мікроелементів), загального рівня живлення та типу годівлі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарознавча характеристика продукції свинарства» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПОТРЕБИ СВИНЕЙ В ЕНЕРГЕТИЧНОМУ ТА ПРОТЕЇНОВОМУ ЖИВЛЕННІ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ГЕНОФОНД СВИНЕЙ ТА ЇХ ПРОДУКТИВНІСТЬ ЗАЛЕЖНО ВІД ГЕНЕТИЧНИХ ФАКТОРІВ

  • ПОТРЕБИ СВИНЕЙ В ЕНЕРГЕТИЧНОМУ ТА ПРОТЕЇНОВОМУ ЖИВЛЕННІ
  • ВПЛИВ РІВНЯ І ПОВНОЦІННОСТІ ГОДІВЛІ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ СВИНИНИ

  • ЗАЛЕЖНІСТЬ ЯКОСТІ М'ЯСО-САЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИН ВІД ЗОВНІШНІХ ФАКТОРІВ

  • СУЧАСНІ СТАНДАРТИ І ВИМОГИ ДО ТОВАРНОЇ ЯКОСТІ ОДЕРЖАНОЇ СВИНИНИ

  • СЕРТИФІКАЦІЯ ПРОДУКЦІЇ І СИСТЕМ ЯКОСТІ ХАРЧОВИХ ВИРОБІВ ІЗ СВИНИНИ

  • ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ СВИНИНИ

  • ХАРЧОВА ЦІННІСТЬ М'ЯСА СВИНИНИ

  • ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАБІЙНИХ ЯКОСТЕЙ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ СВИНЕЙ

  • . ДИНАМІКА ТОВЩИНИ ШПИКУ В ТУШАХ ТВАРИН

  • МОРФОЛОГІЧНИЙ СКЛАД ТУШ

  • М'ЯСО-САЛЬНІ ЯКОСТІ

  • ПРИЖИТТЄВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ТОВЩИНИ ШПИКУ ЯК МЕТОД ВИВЧЕННЯ М'ЯСО-САЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ

  • КОРЕЛЯЦІЙНИЙ ЗВ'ЯЗОК МІЖ ОКРЕМИМИ ПОКАЗНИКАМИ М'ЯСО-САЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ

  • ЯКІСТЬ М'ЯСА СВИНИНИ

  • Хімічний аналіз м'язової тканини

  • Біологічна повноцінність білків м'яса

  • Зміни якості свинини в процесі збереження

  • ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ШПИКУ

  • ВНЕСЕННЯ ПРОПОЗИЦІЙ ПО ГАРМОНІЗАЦІЇ ВІТЧИЗНЯНИХ СТАНДАРТІВ

  • АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ