Зараз на території України і країн колишнього Радянського Союзу розводять більше двадцяти порід свиней вітчизняної та зарубіжної селекції.
їх створення відбувалося трьома шляхами.
Перший - виведення порід без міжпородного схрещування на основні акліматизації імпортних порід одночасно в різних природно - економічних зонах країни і поглибленої селекційно - племінної роботи в бажаному напрямі. Так була створена вітчизняна велика біла порода свиней.
Другий шлях - це створення порід на основі місцевих груп поліпшених свиней з використанням кнурів зарубіжної селекції. За цим методом виведена, наприклад, українська степова біла, миргородська та інші породи свиней.
Третій шлях - експериментальний, який ґрунтується на плановому, цілеспрямованому схрещуванні місцевих свиней, добре пристосованих до кормових і господарських умов зони, з використанням вітчизняних або зарубіжних заводських порід. Робота зі створення порід цим шляхом здійснюється в декілька етапів. Насамперед створюється модель нової породи, визначається її цільовий стандарт з чіткими параметрами розвитку, продуктивності, відгодівельних та м'ясних якостей, обґрунтовується народногосподарська необхідність виведення нової породи. Виходячи з моделі, планується вирощування, вибір і підбір вихідного матеріалу з метою схрещення, визначаються господарства для проведення цієї роботи. Вивчивши одержані при схрещуванні комбінації і виділивши ті, які найбільше відповідають поставленій меті, здійснюється розведення помісей "у собі" із застосування при цьому різних методів племінної роботи. Остання стадія при виведенні породи пов'язана з формуванням її генеалогічної структури, створенням достатньої кількості племінних господарств і збільшенням чисельності поголів'я. Третім шляхом в останні десятиріччя виведено полтавську м'ясну, українську м'ясну та червону білопоясу породу м'ясних свиней.
Подальше вдосконалення цих порід здійснюється в основному методами внутрішньопородної селекції та прилиття крові окремих високопродуктивних м'ясних генотипів свиней.
Зараз на території України у державних, колективних, підсобних та фермерських господарствах розводять більше п'ятнадцяти різних вітчизняних, а також зарубіжних порід, внутрішньопородних та спеціалізованих типів і ліній свиней. Залежно від напряму продуктивності при комплексній оцінці свиней (бонітуванні) поділяють на три групи порід:
перша - велика біла, українська степова біла;
друга - полтавська м'ясна, ландрас, уельська, дюрок, українська м'ясна, червона білопояса, естонська беконна, гемпшир, п'єтрен, спеціалізовані м'ясні типи (лінії);
третя - миргородська, українська степова ряба, велика чорна, північнокавказька.
Велика біла порода свиней виведена в середині XIX століття в Англії. В Україну перші тварини англійської селекції були завезені під кінець позаминулого століття. Потрапляли вони переважно в поміщицькі маєтки. Цих тварин спочатку використовували для схрещування з локальними популяціями місцевих великих свиней. Поступово створювали масиви поліпшених тварин, виникали осередки культурного ведення свинарства. В цей період відмічається підвищена зацікавленість заводчиків до племінних тварин завдяки виставкам свиней, які проводились в Києві, Харкові та інших містах. Як уже відмічалось, у період першої світової та громадянської війн племінне свинарство в Україні було майже повністю ліквідовано і тому у наступні роки неодноразово завозились із Англії свині великої білої породи. Протягом кількох років це була єдина заводська планова порода в країні. За участю племінних господарств "Большое Алексеевское", "Константиново", "Никоновское" і "Ач-касово-Колиберово" йшло формування перших радгоспів по розведенню свиней великої білої породи в Київській, Полтавській, Носівській дослідних станціях та в Майновському сільськогосподарському технікумі.
У результаті тривалої племінної роботи, впливу клімату та годівлі тип англійських великих білих свиней був докорінно змінений. За минулі роки зусиллями вчених і селекціонерів-виробничників створена фактично нова вітчизняна велика біла порода, яка за багатьма показниками перевищує англійську.
Серед сучасного поголів'я цієї породи можна виділити три продуктивних типи: м'ясний, м'ясо-сальний і сальний. Основним типом є м'ясо-сальний або універсальний.
Зараз це одна з найпоширеніших і найстаріших порід. її чисельність у загальній кількості свинопоголів'я України становить близько 86 відсотків.
Порода характеризується міцним типом будови тіла, високою відтворювальною здатністю, значним рівнем відгодівельної та м'ясної продуктивності, хорошими адаптаційними якостями в різних природно-кліматичних умовах, придатністю до використання підприємствами з промисловою технологією.
Дорослі свиноматки досягають живої маси 230-280 кг, кнури - 320-350 кг. За опорос матки народжують 10-14 поросят. За умови доброї годівлі і утримання великі білі свині на відгодівлі досягають живої маси 100 кг за 6-7 місяців.
У господарствах України найбільш поширені лінії Драчуна, Леопарда, Громкого; родини - Волшєбниці, Герані, Гвоздики, Тайги. Враховуючи чисельність свиней великої білої породи, подальшу племінну роботу з ними ведуть методами внутрішньопородної селекції в трьох напрямах: створення стад з високими відтворюва-льними (материнський тип УВБ-1) та відгодівельними (батьківський тип УВБ-2) і м'ясними якостями.
Миргородська порода створена головним чином методом тривалого масового добору при розведенні "в собі" місцевих свиней Полтавщини. Схрещування місцевих коротковухих свиней з беркширською і середньою білою, розпочате ще в 1880 р., мало обмежений і хаотичний характер, а тому не могло спершу відчутно вплинути на створення цієї породи. Пізніше були завезені великі чорні свині і кнури породи темворс. Селяни використовували кнурів цих порід для схрещування з місцевими свиноматками і вели добір рябих тварин. Внаслідок такого добору були створені стада складних помісних чорно-рябих свиней. Більш спрямовану роботу з цією популяцією розпочав і продовжив професор О. П Бондаренко. Вивчаючи якості туш різних порід свиней він помітив, що в тушах місцевих рябих свиней містилося на 16-18 % сала більше, ніж у свиней великої білої породи. Крім того, саме м'ясо, завдяки відповідному міжм'язовому складу в ньому жиру, відзначалось високими смаковими якостями. Все це і стало основою у виведенні породи свиней сального напряму продуктивності. Було створено значний масив високопродуктивних тварин, що дало підставу для апробації миргородської породи свиней, яку затверджено в 1940 році.
Сучасні свині цієї породи - густого м'ясо-сального типу, досить довгі, широкі та глибокогруді, міцної конституції, невибагливі до умов утримання, чорно-рябої масті, іноді з рудим відтінком, добре використовують соковиті та грубі корми, пасовища.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарознавча характеристика продукції свинарства» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГЕНОФОНД СВИНЕЙ ТА ЇХ ПРОДУКТИВНІСТЬ ЗАЛЕЖНО ВІД ГЕНЕТИЧНИХ ФАКТОРІВ“ на сторінці 1. Приємного читання.
