Більш високі показники абсолютних і відносних приростів і, як слідство, більша жива маса в кінці відгодівлі у тварин поєднань ВБхВБ та ВБхМ при типовому рівні відгодівлі пояснюється меншою вибагливістю свиней сальних та м'ясо-сальних порід до умов годівлі. Покращення умов годівлі (середній та інтенсивний рівень) призвело до того, що розкрились потенційні відгодівельні можливості свиней полтавської м'ясної та породи ландрас, а тому помісі ВБхПМ та ВБхЛ мали кращі абсолютні, відносні прирости і кінцеву живу масу.
В III серії дослідів тварин відгодовували до живої маси 100 кг. При цьому результати, отримані при відгодівлі свиней на рівні 250-350 г середньодобових приростів підтверджували дані І та II серії дослідів про нівелювання генетичних можливостей свиней різних напрямів продуктивності при недостатньому рівні годівлі, особливо, це стосується свиней м'ясних генотипів.
В нашій роботі результати забою молодняку дозволили встановити характер впливу генотипового та паратипового факторів на забійні якості тварин.
Контрольний забій піддослідних підсвинків першої серії дослідів, що тварини м'ясних генотипів мали явні переваги в порівнянні з аналогами.
Найвищі показники забійного виходу мали тварини полтавської м'ясної породи і ландрас: як при 100 кг забійної маси, так і при 125 кг. Вони переважали тварин миргородської породи на 2,7-2,9 % при забої в 100 кг і на 2,4-2,9 % - в 125 кг. Довжина півтуші виявилася стабільною типовою ознакою і залежала від генотипу піддослідних тварин.
Що стосується статевої різниці, отримані дані підтведили результати інших дослідників. Кастрати не поступались свинкам за довжиною туші, масою окоста; туші кастратів характеризувались дещо більшою товщиною шпику.
По другій серії при інтенсивному рівні відгодівлі забійні якості в порівнянні з середньою і, особливо, типовою виявились кращими. Загальна закономірність в кращих показниках забійних якостей поєднання ВБхЛ зберіглась, хоча тварини поєднання ВБхПМ за цими ознаками поступались незначною мірою.
При забої піддослідних тварин живою масою 100 кг по третій серії дослідів істотної різниці за масою парної туші також не виявлено. Вона знаходилась в межах 67,1-68,3 кг.
За виходом м'яса в туші кращими виявились свині великої білої породи зарубіжної селекції (51,2 %), а сала більше було у їх аналогів миргородської породи (43,8 мм).
М'ясо і сало є важливими продуктами харчування людей, бо вони - основні джерела білків, жирів, вуглеводів та мінеральних речовин і вітамінів. Свинина, в порівняні з м'ясом інших видів домашніх тварин, відрізняється найбільшою засвоюваністю білка. В ній міститься менш, ніж в м'ясі інших видів тварин таких неповноцінних білків як галоген та еластин. Біологічна цінність внутрі-шньом'язового і підшкірного свинячого жиру заключаються в підвищеному вмісті незамінних поліненасичених жирних кислот.
Якість м'яса має генетичну обумовленість і змінюється в залежності від зовнішніх факторів. Породні відмінності якості свинини базуються на кількісному співвідношенні і ступеню формування м'язової та жирової тканини. М'ясо свиней сальних і м'ясо-сальних порід вже на 5-6 місячному віці має комплекс хімічних і фізикобіологічних властивостей, які визначають його зрілість, а м'ясних і беконних - до 6-7 місячного, тому тварини різних напрямків продуктивності в один і той же віковий період дають свинину різного морфологічного складу та якості.
Дослідження при цьому свідчать, що у підсвинків універсального напрямку продуктивності в найдовшому м'язі спини міститься жиру на 1,5 % більше, ніж у м'ясних.
Результати І серії досліджень по вивченню фізико-хімічних показників якості м'яса не виявили значних порушень гліколітичних процесів у м'ясі. При середньодобових приростах 250-350 г рН м'яса в піддослідних групах знаходилася в межах 5,57-5,63 при забої у 100 кг живої маси і в межах 5,54-5,61 при забої у 125 кг.
Ніжність м'яса в середньому по групах становила при забої у 100 кг живої маси при типовому рівні відгодівлі 9,39-9,54 с, у 125 кг - 9,53-9,68 с. При середньому рівні і інтенсивному рівню годівлі ніжність м'яса збільшувалась. Що стосується породних розбіжностей, то ніжнішим було м'ясо свиней великої білої та миргородської порід незалежно від вагових кондицій. З віком у тварин усіх піддослідних груп відмічалось підвищення тривалості перерізання м'язових волокон.
Ніжність обумовлюється багатьма факторами та передусім кількістю сполучної тканини і жиру, а також товщиною м'язових волокон. За результатами досліджень на ніжність м'яса впливає стан сполучної тканини, який залежить від ступеня полімеризації проміжної речовини, що зумовлює властивість галогену до розварювання та зменшення жорсткості м'яса. Наявність еластину підвищує жорсткість м'яса, яка не зникає в процесі теплової обробки.
Нашими дослідженнями підтверджуються результати повідомлень ряду авторів, що ніжність м'яса знаходиться в залежності від віку, статі, рівня годівлі і вгодованості.
Визначення вологоутримуючої здатності не виявили великої різниці між групами при окремих рівнях відгодівлі. Але слід відмітити, що кращі показники вологоутримуючої здатності при відгодівлі до різних вагових категорій мали тварини, вирощені при середньодобових приростах 800-1000 г.
Хімічний склад м'яса свиней різних порід також свідчить про існування зворотного зв'язку між вмістом внутрішньом'язового жиру і загального білку. Кількість протеїну у м'язовій тканині свиней м'ясного напрямку продуктивності на 3,1 % вище ніж у м'ясо-сальних.
Дослідження хімічного складу найдовшого м'яза спини підтвердили той факт, що такі показники, як вміст протеїну та жиру в м'ясі визначаються перш за все породним фактором. З віком у свиней відбувається зниження вмісту вологи в м'язовій тканині . При типовому рівні відгодівлі при чистопородноу розведенні у свиней різних напрямів продуктивності (І серія дослідів) виявились відмінні між собою хімічні показники якості м'яса. Спостерігалось підвищення жиру в м'язовій тканині при досягненні тваринами живої маси 125 кг в порівнянні з 100 кг.
За вмістом протеїну в м'ясі при відгодівлі до 100 кг по II серії дослідів суттєвої різниці не спостерігалось.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарознавча характеристика продукції свинарства» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ“ на сторінці 2. Приємного читання.
