Для оцінки м'ясо-сальних якостей туш важливе значення мають їх проміри - довжина туші, товщина сала, площа "м'язового вічка", індекс м'ясності та інші. У перші 4-5 місяців після народження свині всіх порід найбільш інтенсивно ростуть в довжину (від народження до 3-місячного віку їх довжина потроюється). Потім починають інтенсивно збільшуватись широтні проміри. Приблизно з 6-місячного віку інтенсивність росту тулубу в ширину починає перевершувати їх ріст в довжину. Найбільш інтенсивно збільшується в ширину туша в попереці, внаслідок цього змінюється і форма тулубу. У свиней старшого віку тулуб стає більш вирівняним за шириною (наближається до прямокутника). З 7- 8-місячного віку співвідношення промірів максимальної і мінімальної ширини тулуба не змінюються і перебувають у межах 1,25- 1,31, і отже, вони характеризують забійну зрілість тварин.
У перші три місяці після народження поросяти товщина підшкірного сала найбільш інтенсивно збільшується над холкою та на рівні 6-7-го грудних хребців (коефіцієнт росту 20,7-35,7); менш інтенсивно - у зоні спини і крижей (коефіцієнт росту 4-9). При відгодівлі місце максимального наростання товщини шпику у свиней порушується. Вже з 4-5-місячного віку з великою швидкістю починає наростати сало в попереку і крижах. Інтенсивність потовщення шпику над холкою сповільнюється. Внаслідок цього відбувається вирівнювання товщини шпику на спині. Свині миргородської породи порівняно з породою ландрас і великою білою через більш раннє жировідкладення мають більшу товщину шпику. У породи ландрас жировідкладення починається пізніше і в зв'язку з цим у всі вікові періоди тварини цієї породи мають тонше сало.
Найбільш точний метод оцінки м'ясо-сальних якостей живих свиней - визначення у них товщини сала. Існує висока позитивна кореляція між товщиною сала і виходом жиру (г = 0,60 - 0,96) і від'ємний взаємозв'язок з виходом м'яса (г = -0,41 - 0,63) в тушах (г = 0,60 - 0,96) в тушах.
У нашій країні і за кордоном розробили та використовують у селекційній практиці прилади для прижиттєвого визначення товщини шпику і площі "м'язового вічка" (лінметри, ультразвукові апарати, стилети, вимірювальна голка та ін.). В наукових дослідах використовують і інші методи визначення м'ясності живих свиней: рентгеноскопію, антипіринову пробу, гамма-промені та ін.
Проте найбільш практичним виявився ультразвуковий метод оцінки м'ясних якостей. Розроблена спеціальна шкала для прижиттєвого визначення загального виходу шпику і м'яса свиней.
Принцип дії приладів ґрунтується на особливості ультразвуку рівномірно поширюватись в одному середовищі і відбиватися від поверхні, що розділяє різні середовища.
Встановлені загальні і породні особливості в змінах інтенсивності росту м'язових та жирових тканин. У свиней м'ясного напрямку продуктивності інтенсивність росту м'язової тканини переважає над ростом жирової тканини більш довгий час, ніж у свиней універсального та сального напрямку продуктивності.
Вивчення вікових змін інтенсивності росту жирової тканини свиней дозволяє направлено вести їх селекцію, змінювати співвідношення м'яса і сала в туші.
Результати наших досліджень за І серією показали, що товщина шпику у піддослідних тварин всіх груп зростала із збільшенням їх живої маси.
Просліджувалась міжпородна різниця за показниками товщини сала по хребту. Якщо у тварин 50 кг живої маси товщина шпику в усіх піддослідних групах при всіх рівнях годівлі знаходилася відносно на одному рівні, то починаючи з 60 кг, вона почала рости інтенсивніше. Найбільш інтенсивно процес жировідкладення проходив у тварин великої білої і миргородської порід (табл. 13).
Що стосується різниці між тваринами , вирощеними при різних умовах годівлі, то у свиней, відгодованих при типовому рівню годівлі, в усі вікові періоди спостерігалась більша товщина шпику по хребту. При досягненні живої маси 100 кг товщина шпику у них коливалась від 29,1 у червонопоясної спеціалізованої лінії до 34,1 у мирогородської породи. При середньому рівні відгодівлі товщина шпику дещо зменшувалась, але міжпородна різниця зросла , особливо при досягненні живої маси 90-100 кг, і склала 5,5 мм. Дана тенденція збереглась і при середньодобових приростах 800-1000 г. Різниця склала 5,9 мм, хоча загальні показники товщини шпику во всіх породах зменшились.
На різних етапах відгодівлі товщина шпику у свиней окремих генотипів збільшується по різному.
При типовому рівні відгодівлі найбільший абсолютний приріст сала при живій масі від 50 до 100 кг спостерігався у свиней великої білої і миргородської порід 13,3 мм, найменший приріст товщини шпику зафіксовано у свиней червонопоясної спеціалазованої лінії та полтавської м'ясної породи - 9,9 мм.
Таблиця 13
СЕРЕДНЯ ТОВЩИНА ШПИКУ ПО ХРЕБТУ (І СЕРІЯ)
| Породи | Середня товщина шпику по хребту, мм | |||||
| Жива маса свиней, кг | ||||||
| 50 | 60 | 70 | 80 | 90 | 100 | |
| Типовий рівень відгодівлі | ||||||
| ВБ | 19,8±1,32 | 22,2±1,61 | 26,4±1,84 | 29,6±1,31 | 30,9±1,25 | 33,1±1,29 |
| М | 20,8±1,65 | 22,9±1,23 | 27,8±1,62 | 30,1±1,64 | 31,9±0,68 | 34,1±0,94 |
| Л | 19,5±1,26 | 21,5±1,38 | 23,5±1,84 | 25,3±1,59 | 27,3±1,29 | 29,8±0,81 |
| пм | 19,8±1,56 | 21,5±1,68 | 23,6±1,23 | 25,9±1,69 | 27,8±1,25 | 29,7±1,18 |
| чпсл | 19,2±1,62 | 20,8±1,62 | 22,9±1,34 | 25,1±1,13 | 26,9±1,61 | 29,1±1,22 |
| Середній рівень відгодівлі | ||||||
| ВБ | 19,1±1,2 | 21,7±1,18 | 24,1±1,27 | 26,5±1,68 | 29,6±1,64 | 31,8±0,98 |
| М | 19,9±1,31 | 22,8±1,29 | 25,9±0,93 | 28,8±1,22 | 31,2±1,38 | 33,8±1,02 |
| л | 18,6±1,61 | 20,5±1,82 | 21,9±1,46 | 24,5±0,95 | 26,9±1,56 | 29,3±1,11 |
| пм | 18,3±1,11 | 20,3±1,09 | 22,2±1,34 | 24,1±1,17 | 26,3±1,48 | 28,9±1,34 |
| ЧПСЛ | 18,2±1,56 | 19,9±1,34 | 21,5±1,06 | 23,3±1,29 | 25,4±1,45 | 28,3±1,01 |
Закінчення табл. 13 СЕРЕДНЯ ТОВЩИНА ШПИКУ ПО ХРЕБТУ (І СЕРІЯ)
| Породи | Середня товщина шпику по хребту, мм | |||||
| Жива маса свиней, кг | ||||||
| 50 | 60 | 70 | 80 | 90 | 100 | |
| Інтенсивний рівень відгодівлі | ||||||
| ВБ | 18,3±1,42 | 20,8±1,41 | 22,9±1,52 | 26,1±1,26 | 28,7±1,46 | 31,2±1,08 |
| М | 19,2±1,23 | 21,1±1,42 | 23,5±1,49 | 26,9±1,42 | 30,4±1,83 | 33,1±1,21 |
| Л | 18,1±1,16 | 20,2±1,28 | 22,0±1,64 | 24,6±1,85 | 26,5±1,15 | 28,6±1,22 |
| ПМ | 18,2±1,92 | 20,1±1,48 | 22,2±1,43 | 23,8±1,16 | 26,3±1,41 | 28,1±1,53 |
| чпсл | 17,9±1,26 | 19,5±1,43 | 21,6±1,62 | 23,5±1,82 | 25,1±1,14 | 27,2±0,79 |
При середньому рівні та інтенсивному рівні відгодівлі приріст сала у миргородської породи склав 13,9 мм, а у червонопоясної м'ясної породи - 9,3-10,1 мм. Що стосується відносних приростів товщини шпику, то слід зазначити, що у тварин м'ясних порід цей процес більш інтенсивно проходив починаючи з набранням живої маси 70-80 кг, а у миргородьської і великої білої порід дещо раніше.
Аналіз даних, отриманих в II серії дослідів свідчить про те, що в різні вікові періоди відгодівлі товщина шпику при різних її рівнях у свиней окремих поєднань збільшувалася по різному (табл. 14).
Таблиця 14
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарознавча характеристика продукції свинарства» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРИЖИТТЄВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ТОВЩИНИ ШПИКУ ЯК МЕТОД ВИВЧЕННЯ М'ЯСО-САЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ“ на сторінці 1. Приємного читання.
