Повноцінна годівля є необхідною умовою підвищення індивідуальної продуктивності сільськогосподарських тварин, а остання визначає зоотехнічну та економічну ефективність ведення тваринництва.
Потреба тварин у протеїні залежить в першу чергу від їх віку. Виділяють наступні періоди у вирощуванні і відгодівлі свиней, що пов'язані з інтенсивністю розвитку їх м'язових волокном: швидкого росту (приблизно до 80 днів), коли волокна найдовшого м'яза спини збільшуються більше ніж на 50 %, що здійснюється в основному за рахунок розвитку м'язової тканини; перехідний (80- 120 днів), характерний сталістю відкладання білка в тілі, уповільнення росту м'язових волокон і підвищення інтенсивності процесів жироутворення; ожиріння, коли ріст м'язових волокон на 75 % закінчений, відносний вміст білка в тілі починає падати, а кількість жиру збільшується майже прямолінійно.
Таблиця 7
ДИНАМІКА ТОВЩИНИ САЛА ПО ХРЕБТУ (III СЕРІЯ ДОСЛІДІВ СЕРЕДНЬОДОБОВИЙ ПРИРІСТ 250-300 Г)
| Показники, мм | Групи | |||
| І | II | III | IV | |
| ВБ(У) | ВБ(3) | М | ПМ | |
| На холці | 50,8±1,28 | 50,4±1,66 | 51,4±2,22 | 47,9±1,06 |
| Над 6-7 грудними хребцями | 32,1±0,25 | 31,7±0,18 | 35,4±0,31 | 31,6±0,35 |
| На попереку | 28,5±0,88 | 27,8±0,64 | 29,1±1,36 | 27,4±0,33 |
| Над І крижовим хребцем | 29,0±0,68 | 26,4±0,33 | 29,2±0,66 | 26,6±0,58 |
| Над II крижовим хребцем | 29,5±1,06 | 29,4±0,58 | 29,0±0,85 | 29,6±0,56 |
| Над III крижовим хребцем | 28,3±1,22 | 27,7±0,61 | 29,4±0,45 | 28,6±0,19 |
| Середня товщина шпику | 33,0±0,68 | 32,2±0,36 | 33,9±0,64 | 32,0±0,64 |
Таблиця 8
ДИНАМІКА ТОВЩИНИ САЛА ПО ХРЕБТУ (III СЕРІЯ ДОСЛІДІВ СЕРЕДНЬОДОБОВИЙ ПРИРІСТ 600-800 Г)
| Показники, мм | Групи | |||
| І | II | III | IV | |
| ВБ(У) | ВБ(3) | М | ПМ | |
| На холці | 50,2±2,03 | 49,8±0,85 | 50,8±2,11 | 47,3±1,25 |
| Над 6-7 грудними хребцями | 27,1±0,06 | 25,8±0,21 | 29,9±0,32 | 26,2±0,41 |
| На попереку | 27,9±0,66 | 27,5±0,61 | 28,8*±0,31 | 27,1±0,36 |
| Над І крижовим хребцем | 26,4±0,54 | 26,1±0,26 | 28,9±0,26 | 26,3±0,94 |
| Над II крижовим хребцем | 28,9±0,65 | 29,1±0,85 | 28,7±0,52 | 28,5±0,58 |
| Над III крижовим хребцем | 27,7±0,19 | 27,4±0,36 | 29,1±0,64 | 27,5±0,68 |
| Середня товщина шпику | 31,4±0,35 | 31,0±0,58 | 32,7±0,49 | 30,5±0,59 |
Таблиця 9
ДИНАМІКА ТОВЩИНИ САЛА ПО ХРЕБТУ (III СЕРІЯ ДОСЛІДІВ СЕРЕДНЬОДОБОВИЙ ПРИРІСТ 800-1000 Г)
| Показники | Групи | |||
| І | II | III | IV | |
| ВБ(У) | ВБ(3) | М | ПМ | |
| На холці | 49,2±1,32 | 49,2±1,36 | 49,9±2,01 | 46,4±0,88 |
| Над 6-7 грудними хребцями | 26,1±0,22 | 23,4±0,31 | 28,2±0,15 | 25,9±0,35 |
| На попереку | 27,3±0,56 | 27,2±0,29 | 28,3±0,68 | 26,6±0,39 |
| Над І крижовим хребцем | 25,9±0,64 | 25,8±0,16 | 28,4±0,25 | 25,8±0,61 |
| Над II крижовим хребцем | 28,3±0,26 | 28,8±0,91 | 28,2±0,38 | 28,0±0,84 |
| Над III крижовим хребцем | 27,1±0,58 | 27,1±0,35 | 28,6±0,64 | 27,0±0,92 |
| Середня товщина шпику | 30,7±0,61 | 30,2±0,26 | 31,9±0,72 | 30,0±0,63 |
Слід також відмітити, що здатність утворення м'язових тканин, а також потреба тварин в протеїні тісно зв'язана з їх спадковими задатками: при рівних умовах годівлі і утримання тварини м'ясних порід більш інтенсивно синтезують білок, ніж сальних і напівсальних.
Підвищення м'ясності туш свиней шляхом спрямованої годівлі широко використовується в практиці свинарства. Але не слід забувати, що вміст м'яса в туші залежить також від факторів, що належать до спадковості (порода або породність, племінні якості та ін.).
При нормальних умовах годівлі, утримання і підбору порід, типів та ліній, що добре поєднуються, помісі відрізняються підвищеною життєздатністю, кращим засвоєнням корму, інтенсивнішим ростом і розвитком, високою відтворювальною здатністю і більш високою стійкістю до різних захворювань. Ефект від схрещування в середньому складає по приросту маси 10-15 % і по оплаті корму 8-10 відсотків.
Але в умовах недостатньої годівлі, помісні тварин (ВБ х Л) знижували прирости на 24,5 %, тоді як чистопородні тварини (ВБ) лише на 15,7 %.
Значним резервом збільшення виробництва свинини є підвищена передзабійна маса тварин. Однак, залишається до кінця не вирішеним питання про оптимальні кондиції свиней для забою. Результати росту досліджень показали, що відгодівля свиней до великих кондицій (120-130 кг) приводять до збільшення затрат корму на одиницю приросту і підвищення собівартості продукції.
Збільшення кінцевої живої маси при відгодівлі від 100 до 125 кг та особливо до 150 кг супроводжується природним подовженням часу і помітним зростанням кормових витрат та інших засобів на одиницю приросту. Більш м'ясні туші можна одержати від помісей, батьківські форми яких є м'ясні генотипи, при відгодівлі до 100- 125 кг, більш жирні - до 150 кг.
Підвищення забійної маси свиней до 110-120 кг дозволяє збільшити виробництво свинини в переліку на одну матку і знизити її собівартість. Забій свиней при більш низьких вагових кондиціях сприяє зниженню кормових затрат і збільшенню виробництва м'ясних туш. Економічно це більш виправдано, особливо при інтенсивних технологіях відтворення молодняку. Одночасно, з збільшенням живої маси свиней при забої від 100 до 140 кг відносна кількість м'яса в тушах знижується з 55,9 до 51,0 %, а кількість жиру збільшується з 27,4 до 33,5 %. При цьому доля високоякісних м'ясних частин в тушах зменшується до 42,1 %, що суттєво впливає на їх класність і ціну на свинину. Фізико-хімічні дослідження якості м'яса і сала свиней з урахуванням віку свідчать про збільшення відсотку внутрішньом'язового жиру і сухої речовини в м'ясі, підвищення вмісту вологи і поліненасичених кислот в салі.
В тушах свиней м'ясних генотипів осалювання починається в більш пізньому віці, ніж у тварин універсальних та сальних порід. У тушах цих свиней при відгодівлі до високих вагових кондицій на 10 % більше міститься м'яса і на стільки ж менше сала в порівнянні з тушами універсальних порід, а зниження виходу цінних частин туші у них проходить тільки при відгодівлі до живої маси 140 кг, що дає підставу вважати таку відгодівлю перспективною. Помісний молодняк, батьківською формою якого є м'ясні породи, доцільно відгодовувати до живої маси 120-130 кг, так як затрати кормів за цей період зростають в незначній мірі. Таким чином, лише за достатньої годівлі можна домогтись помітного підвищення продуктивності чистопородних та помісних тварин, високого приросту живої маси, якості одержуваної продукції та зниження витрат кормів на відгодівлі.
Результати обвалки туш піддослідних свиней І серії досліджень свідчать, що морфологічний склад туші залежить від породних особливостей тварин. При середньодобових приростах 250-350 г за рахунок низьких приростів і, як правило, більшого при цьому осалення, вихід м'яса у тварин всіх піддослідних груп був низьким.
При цьому найбільший вихід м'яса мали тварини червонопоясної спеціалізованої лінії: при забої в 100 кг - 50,6 %, при забої в 125 кг - 48,9 %.
В порівнянні з миргородською породою, де цей показник був найменшим різниця склала 3,3-3,1 %. Натомість, сала в тушах найбільше містилось у свиней саме миргородської і великої білої порід: відповідно - 41,2-39,2 та 43,3-42,3 °%. В кількісному вигляді м'яса в тушах було на рівні 32,4-36,0 кг при забої в 100 кг і 39,8-43,9 кг при забої в 125 кг. Різниця в кількості кісток в тушах була незначною. Коефіцієнт співвідношення сала до м'яса за рахунок сильного осалення туш був високим, особливо, у тварин миргородської породи 0,87-0,95. Найменша кількість сала по відношенню до м'яса була у тварин породи ландрас і червонопоясної спеціалізованої лінії. При збільшенні середньодобових приростів до 600-800 г спостерігалось збільшення кількості м'яса в тушах. Так, в тушах свиней полтавської м'ясної породи, забитих живою масою 100 кг, було 44,1 кг м'яса, або 60,3 %; забитих живою масою 125 кг - 53,7 кг або 59,1 %%. Вихід сала в тушах був на рівні від 28,1-29,4 % у червонопоясних свиней до 33,4-36,7 %% у миргородських аналогів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарознавча характеристика продукції свинарства» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МОРФОЛОГІЧНИЙ СКЛАД ТУШ“ на сторінці 1. Приємного читання.
