ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАБІЙНИХ ЯКОСТЕЙ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ СВИНЕЙ

Товарознавча характеристика продукції свинарства

Конкурентоспроможність галузі свинарства найближчим часом буде визначатися, насамперед якістю м'яса, від якої залежатиме попит, у тому числі й експорт цієї продукції. Отже, розв'язання проблеми нарощування високоякісної свинини є питанням надто актуальним и потребує комплексного підходу не тільки до виробництва, але й до впровадження потрібної системи контролю за якістю м'яса і сала. Саме порівняльне формування м'ясо-сальної продукції свиней різних генотипів залежно від впливу на них паратипових факторів і було передбачено даною роботою.

На формування м'ясо-сальних якостей свиней впливає багато чинників. Селекція на м'ясність є ведучою ознакою практично для всіх основних порід у країнах з розвинутим свинарством.

Перша серія дослідів проводилась на чистопородному свинопоголів'ї великої білої породи (ВБ - І група), миргородської породи (М - II група), полтавської м'ясної породи (ПМ - III група), породи ландрас (Л - IV група) та червонопоясної спеціалізованої лінії (ЧПСЛ - V група). Середньодобові прирости на відгодівлі становили: І рівень (типовий для багатьох господарств) - 250-350 г; II рівень (середній) - 600-800 г; III рівень (інтенсивний) - 800-1000 г.

Контрольний забій піддослідних підсвинків першої серії дослідів при середньодобових приростах 250-350 г показав, що тварини м'ясних генотипів (III, IV, V груп) мали явні переваги в порівнянні з аналогами І та II груп.

Найвищі показники забійного виходу мали тварини полтавської м'ясної породи і ландрас: відповідно 70,9 і 70,7 % при 100 кг і 71,6-72,1 % при 125 кг. Вони переважали тварин миргородської породи на 2,7-2,9 % при забої в 100 кг і на 2,4-2,9 % - в 125 кг. Довжина півтуші виявилася стабільною типовою ознакою і залежала від генотипу піддослідних тварин. Найдовшими були туші породи ландрас: в межах 96,0-100,0 см, а найкоротшими - миргородської породи - 91,9-93,4 см. Найбільша товщина шпику відмічалась у молодняку II групи і становила 38,5 мм у 100 кг та 42,8 мм - 125 кг.

За масою задньої третини півтуші найкращі показники мали тварини III піддослідної групи. У них вона при забої у 100 кг становила 12,1 кг; збільшення живої маси призвело до збільшення маси окосту по групах в середньому на 1,5 кг.

Що стосується статевої різниці, отримані дані підтведили результати інших дослідників. Кастрати не поступались свинкам за довжиною туші, масою окоста; туші кастратів характеризувались дещо більшою товщиною шпику.

Позитивний вплив статевих гормонів на м'ясність туш проявився у свиней всіх порід: кнурці в порівнянні з кастратами мали довші туші і меншу товщину шпику. Збільшення середньодобових приростів призвело до покращення забійних якостей. При цьому тенденція до отримання кращих забійних якостей у тварин м'ясних генотипів збереглась і стала більш суттєвою.

Свині породи ландрас були найдовшими і мали найбільший забійний вихід та масу окосту. Майже не поступались їм свині полтавської м'ясної породи. Тварини червонопоясної спеціалізованої лінії мали найменшу товщину шпику 30,1-32,8 мм, що на 5,2- 5,8 мм менше ніж у миргородської породи, де цей показник виявився найбільшим.

При середньодобових приростах 800-1000 г середні показники забійного виходу при забої в 100 і 125 кг склали 71,2-72,9 %, що на 0,3-0,5 % більше ніж при середньодобових приростах 600- 800 г і на 2,1 % - при середньодобових приростах 250-350 г.

Довшими були півтуші свиней породи ландрас, а найкоротши-ми - миргородської породи, різниця склала 4,3-6,7 см.

Більш тонкий шпик був у свиней червонопоясної спеціалізованої лінії: 29,0-31,9 мм, найбільш близькими до них були підсвинки полтавської м'ясної породи - 29,4-32,4 мм. Збільшення сере-дньодобих приростів до 1000 г не змінило закономірностей показників забійних якостей, отриманих при забої тварин із середньодобовими приростами 250-350 г. Кастрати в порівнянні з кну-рціями мали коротші півтуші і відрізнялись як від свинок, так і від кнурців товстішим шпиком.

Результати забою І серії досліджень при різних рівнях відгодівлі засвідчили перевагу м'ясних генотипів над представниками сальних і м'ясо-сальних порід за показниками забійного виходу, довжини півтуші, товщини шпику та маси окосту.

На основі одержаних експериментальних даних проведено дисперсійний аналіз впливу рівня годівлі на забійні якості свиней. Факторна дисперсія, що характеризує мінливість показника, викликану впливом годівлі дорівнювала 0,72-0,79 при забої в 100 кг і 0,71-0,85 при забої в 125 кг. В середньому по досліду загальна дисперсія, що показує загальну мінливість ознаки при забої свиней живою масою 100 кг коливалась від 0,93 у свиней миргородської породи до 1,01 у полтавської м'ясної породи. Найбільшою частка впливу рівня годівлі на забійний вихід спостерігалась у свиней м'ясних генотипів, зокрема у полтавської м'ясної 84,9-88,8 % та червонопоясної спеціалізованої лінії м'ясних свиней 86,4-83,6 %.

Друга серія дослідів проведена на свиноматках великої білої породи в поєднанні з кнурами великої білої породи (ВБ - І група), полтавської м'ясної породи (ТІМ - II група), породи ландрас (Л - III група) та миргородської породи (М - IV група).

Схрещування сприяло покращенню забійних якостей свиней.

При середньодобових приростах 250-350 г помісні тварини (за виключенням IV групи) переважали своїх чистопородних ровесників за показником забійного виходу. Різниця між дослідними і контрольною групою становила в середньому у 100 кг - 1,07-1,4 %, і 0,8-1,3 кг в 125 кг.

Довшими при забої в 100 і 125 кг були півтуші підсвинків ВБхЛ, що обумовлювалось впливом породи ландрас. Вони переважали чистопородних аналогів з І групи на 1,7-1,8 см.

Маса задньої третини півтуші у свиней піддослідних груп коливалась в межах 10,3-10,6 кг у 100 кг та 11,6-11,9 кг у 125 кг. Значної різниці між тваринами різних груп не зафіксовано.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарознавча характеристика продукції свинарства» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАБІЙНИХ ЯКОСТЕЙ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ СВИНЕЙ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ГЕНОФОНД СВИНЕЙ ТА ЇХ ПРОДУКТИВНІСТЬ ЗАЛЕЖНО ВІД ГЕНЕТИЧНИХ ФАКТОРІВ

  • ПОТРЕБИ СВИНЕЙ В ЕНЕРГЕТИЧНОМУ ТА ПРОТЕЇНОВОМУ ЖИВЛЕННІ

  • ВПЛИВ РІВНЯ І ПОВНОЦІННОСТІ ГОДІВЛІ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ СВИНИНИ

  • ЗАЛЕЖНІСТЬ ЯКОСТІ М'ЯСО-САЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИН ВІД ЗОВНІШНІХ ФАКТОРІВ

  • СУЧАСНІ СТАНДАРТИ І ВИМОГИ ДО ТОВАРНОЇ ЯКОСТІ ОДЕРЖАНОЇ СВИНИНИ

  • СЕРТИФІКАЦІЯ ПРОДУКЦІЇ І СИСТЕМ ЯКОСТІ ХАРЧОВИХ ВИРОБІВ ІЗ СВИНИНИ

  • ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ СВИНИНИ

  • ХАРЧОВА ЦІННІСТЬ М'ЯСА СВИНИНИ

  • ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАБІЙНИХ ЯКОСТЕЙ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ СВИНЕЙ
  • . ДИНАМІКА ТОВЩИНИ ШПИКУ В ТУШАХ ТВАРИН

  • МОРФОЛОГІЧНИЙ СКЛАД ТУШ

  • М'ЯСО-САЛЬНІ ЯКОСТІ

  • ПРИЖИТТЄВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ТОВЩИНИ ШПИКУ ЯК МЕТОД ВИВЧЕННЯ М'ЯСО-САЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ

  • КОРЕЛЯЦІЙНИЙ ЗВ'ЯЗОК МІЖ ОКРЕМИМИ ПОКАЗНИКАМИ М'ЯСО-САЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ

  • ЯКІСТЬ М'ЯСА СВИНИНИ

  • Хімічний аналіз м'язової тканини

  • Біологічна повноцінність білків м'яса

  • Зміни якості свинини в процесі збереження

  • ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ШПИКУ

  • ВНЕСЕННЯ ПРОПОЗИЦІЙ ПО ГАРМОНІЗАЦІЇ ВІТЧИЗНЯНИХ СТАНДАРТІВ

  • АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ