ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ШПИКУ

Товарознавча характеристика продукції свинарства

Біохімічна суть процесів жироутворення і жировідкладення у тварин різних видів і порід привертає увагу як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Про це свідчить значна кількість експериментальних даних, опублікованих останнім часом в спеціальній літературі. Проте жирнокислотний склад депонованого жиру свиней вивчено ще недостатньо.

Відомо, що жир в цілому біологічно не активний, але активністю в тій чи іншій мірі володіють окремі високоненачисені жирні кислоти, що входять до складу гліцеридів.

Висока концентрація насичених і мононенасичених жирних кислот у тригліцеридах тісно пов'язана з активним їх синтезом і нагромадженням в організмі навіть при утриманні свиней на раціонах з низьким вмістом жиру.

На думку одних дослідників, незамінні жирні кислоти в тваринному організмі не синтезуються, а тому їх запас поповнюється в основному за рахунок ліпідів корму. Навіть найбільш активна в біологічному відношенні арахідонова кислота може частково синтезуватися в організмі тварин з лінолевої.

Хімічний склад підшкірного сала у свиней п'яти порід: великої білої, миргородської, ландрас, полтавської м'ясної та червонопоясної спеціалізованної лінії живою масою 100 і 125 кг різних порід був різним. Це свідчить про те, що у свиней різних генотипів існують певні відмінності за цими показниками (табл. 22).

У підсвинків живої маси 100 кг вміст вологи був вищим порівняно з тваринами, що досягли живої маси 125 кг. При цьому спостерігалася і зберігалася певна міжпородна різниця в хімічному складі підшкірної жирової тканини.

Найбільша кількість води виявлена в салі свиней ЧПСЛ при різних рівнях відгодівлі і різних вагових кондиціях відповідно: 6,83- 7,23 % і 6,76-7,12 %, а найменше 6,45-6,79 % та 6,40-6,62 % - у свиней миргородської породи.

Кількість протеїну в салі цих тварин була також різною: найбільше протеїну спостерігалось у свиней м'ясного напрямку продуктивності при всіх рівнях відгодівлі. При середньодобових приростах 250-350 г кількість протеїну в салі м'ясних порід була на рівні 2,46-2,53 %.

Таблиця 22

ХІМІЧНИЙ СКЛАД ХРЕБТОВОГО САЛА

ПородиПри досягненні живої маси
100 кг125 кг
вологапротеїнжирвологапротеїнжир
Відгодівля свиней типова для багатьох господарств (прирост 250-350 г)
ВБ6,95±0,2342,37+0,21590,68+0,6266,85+0,3642,34+0,22790,81+0,654
М6,79+Л,4662,06+Л,31591,15+0,6246,62+0,2651,97+0,16691,41+0,544
Л7,08+Л,3962,46+Л,26490,46+Л,5156,94+0,3842,53+0,31290,53+0,845
ПМ7,13±0,3532,65+0,15690,22+0,5557,08+0,6462,54+0,21590,38+0,625
чпсл7,23+0,2552,64+Л,27990,13+Л,4327,12+0,8522,6+0,31190,28+0,395
В середньому7,04+0,3652,46+Л,65890,53+Л,5266,92+Л,6252,40+Л,26890,68+Л,633
Середній рівень відгодівлі свиней (прирост 600-800 г)
ВБ6,81+0,9442,41+0,21690,78+0,8466,74+0,5522,11+0,23391,14+0,663
М6,58+0,2651,98+0,23691,44+0,6856,55+0,6431,83+0,21291,62+0,852
Л6,87+0,5112,54+0,31990,59+0,7546,82+0,8462,23+0,16690,95+0,566

Закінчення табл. 22

ПородиПри досягненні живої маси
100 кг125 кг
вологапротеїнжирвологапротеїнжир
ПМ6,83±0,6422,68±0,15590,49+0,3486,78+0,6612,37+0,19190,85+0,941
ЧПСЛ6,92±0,3562,72±0,19390,36+0,6656,85+0,3852,25+0,24190,90+0,845
В середньому6,80±Х),5212,47+0,26590,73+0,6586,75+6,3812,16±Х),22691,09±0,748
Інтенсивна відгодівля свиней (прирост 800-1000 г)
ВБ6,76±0,6222,08+0,32690,96+0,8566,69+0,2652,17+0,31191,14+0,882
М6,45±0,5231,98+0,24391,57+0,6456,40+0,3421,94+0,61591,66+0,646
Л6,80±0,6262,43+0,19590,77+0,8596,79+0,6242,26+0,31490,95+0,665
ПМ6,76±0,3952,57+0,51290,67+0,6416,73+0,4262,32+0,25890,94+0,845
ЧПСЛ6,83±0,8482,63+0,11490,54+0,5526,76+0,5142,52+0,16990,72+0,554
В середньому6,72+0,7152,34±Х),40690,90±Х),7326,67+0,4452,24±Л,39891,08+0,725

Із збільшенням середньодобових приростів не спостерігалось істотної різниці в зміні кількості протеїну. Найменша кількість протеїну зафіксована у свиней миргородської породи при різних забійних кондиціях. Вміст власне жиру в салі був різним залежно від породи. Спостерігалась оборотно-пропорційна залежність між вмістом протеїну і власне жиру в салі. Більша кількість жиру обумовлювала менший вміст протеїну.

З віком тварин хімічний склад сала змінювався: спостерігалось закономірне зменшення кількості води і протеїну та підвищення кількості жиру в ньому. Спостерігались певні індивідуальні коливання як між окремими тваринами даної породи, так і в залежності від породності.

Фізико-хімічні властивості хребтового сала у свиней згаданих генотипів знаходились в певній залежності від породи і статі, про що свідчать дані, наведені в таблиці 23. Так, величини йодного числа у свиней великої білої породи становила 60,41, у миргородської - 57,01, ландрасів - 62,70, полтавської м'ясної - 53,51 і ЧПСЛ - 55,56.

Наведені дані свідчать, що величина йодного числа сала у кастратів була дещо вища, ніж у свинок і кнурців. Але достовірної різниці за цим показником не виявлено.

Незважаючи на те, що піддослідні тварини перебували в однакових умовах годівлі та утримання, за величиною йодного числа між тваринами окремих генотипів спостерігалася певна різниця.

Найнижче йодне число сала було у підсвинків полтавської м'ясної породи. У салі свиней породи ландрас виявлено найбільшу кількість ненасичених жирних кислот, про що побічно свідчить величина йодного числа - 62,70.

Оскільки величина йодного числа подібно вказує на насиченість жиру, можна констатувати, що найменше ненасичених жирних кислот в складі тригліцеридів сала свиней полтавської м'ясної породи, а найбільше - у ландрас.

Певної закономірності в змінах температури топлення залежно від породи і статі не встановлено.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарознавча характеристика продукції свинарства» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ШПИКУ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ГЕНОФОНД СВИНЕЙ ТА ЇХ ПРОДУКТИВНІСТЬ ЗАЛЕЖНО ВІД ГЕНЕТИЧНИХ ФАКТОРІВ

  • ПОТРЕБИ СВИНЕЙ В ЕНЕРГЕТИЧНОМУ ТА ПРОТЕЇНОВОМУ ЖИВЛЕННІ

  • ВПЛИВ РІВНЯ І ПОВНОЦІННОСТІ ГОДІВЛІ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ СВИНИНИ

  • ЗАЛЕЖНІСТЬ ЯКОСТІ М'ЯСО-САЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИН ВІД ЗОВНІШНІХ ФАКТОРІВ

  • СУЧАСНІ СТАНДАРТИ І ВИМОГИ ДО ТОВАРНОЇ ЯКОСТІ ОДЕРЖАНОЇ СВИНИНИ

  • СЕРТИФІКАЦІЯ ПРОДУКЦІЇ І СИСТЕМ ЯКОСТІ ХАРЧОВИХ ВИРОБІВ ІЗ СВИНИНИ

  • ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ СВИНИНИ

  • ХАРЧОВА ЦІННІСТЬ М'ЯСА СВИНИНИ

  • ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАБІЙНИХ ЯКОСТЕЙ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ СВИНЕЙ

  • . ДИНАМІКА ТОВЩИНИ ШПИКУ В ТУШАХ ТВАРИН

  • МОРФОЛОГІЧНИЙ СКЛАД ТУШ

  • М'ЯСО-САЛЬНІ ЯКОСТІ

  • ПРИЖИТТЄВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ТОВЩИНИ ШПИКУ ЯК МЕТОД ВИВЧЕННЯ М'ЯСО-САЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ

  • КОРЕЛЯЦІЙНИЙ ЗВ'ЯЗОК МІЖ ОКРЕМИМИ ПОКАЗНИКАМИ М'ЯСО-САЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ

  • ЯКІСТЬ М'ЯСА СВИНИНИ

  • Хімічний аналіз м'язової тканини

  • Біологічна повноцінність білків м'яса

  • Зміни якості свинини в процесі збереження

  • ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ШПИКУ
  • ВНЕСЕННЯ ПРОПОЗИЦІЙ ПО ГАРМОНІЗАЦІЇ ВІТЧИЗНЯНИХ СТАНДАРТІВ

  • АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ