Біохімічна суть процесів жироутворення і жировідкладення у тварин різних видів і порід привертає увагу як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Про це свідчить значна кількість експериментальних даних, опублікованих останнім часом в спеціальній літературі. Проте жирнокислотний склад депонованого жиру свиней вивчено ще недостатньо.
Відомо, що жир в цілому біологічно не активний, але активністю в тій чи іншій мірі володіють окремі високоненачисені жирні кислоти, що входять до складу гліцеридів.
Висока концентрація насичених і мононенасичених жирних кислот у тригліцеридах тісно пов'язана з активним їх синтезом і нагромадженням в організмі навіть при утриманні свиней на раціонах з низьким вмістом жиру.
На думку одних дослідників, незамінні жирні кислоти в тваринному організмі не синтезуються, а тому їх запас поповнюється в основному за рахунок ліпідів корму. Навіть найбільш активна в біологічному відношенні арахідонова кислота може частково синтезуватися в організмі тварин з лінолевої.
Хімічний склад підшкірного сала у свиней п'яти порід: великої білої, миргородської, ландрас, полтавської м'ясної та червонопоясної спеціалізованної лінії живою масою 100 і 125 кг різних порід був різним. Це свідчить про те, що у свиней різних генотипів існують певні відмінності за цими показниками (табл. 22).
У підсвинків живої маси 100 кг вміст вологи був вищим порівняно з тваринами, що досягли живої маси 125 кг. При цьому спостерігалася і зберігалася певна міжпородна різниця в хімічному складі підшкірної жирової тканини.
Найбільша кількість води виявлена в салі свиней ЧПСЛ при різних рівнях відгодівлі і різних вагових кондиціях відповідно: 6,83- 7,23 % і 6,76-7,12 %, а найменше 6,45-6,79 % та 6,40-6,62 % - у свиней миргородської породи.
Кількість протеїну в салі цих тварин була також різною: найбільше протеїну спостерігалось у свиней м'ясного напрямку продуктивності при всіх рівнях відгодівлі. При середньодобових приростах 250-350 г кількість протеїну в салі м'ясних порід була на рівні 2,46-2,53 %.
Таблиця 22
ХІМІЧНИЙ СКЛАД ХРЕБТОВОГО САЛА
| Породи | При досягненні живої маси | |||||
| 100 кг | 125 кг | |||||
| волога | протеїн | жир | волога | протеїн | жир | |
| Відгодівля свиней типова для багатьох господарств (прирост 250-350 г) | ||||||
| ВБ | 6,95±0,234 | 2,37+0,215 | 90,68+0,626 | 6,85+0,364 | 2,34+0,227 | 90,81+0,654 |
| М | 6,79+Л,466 | 2,06+Л,315 | 91,15+0,624 | 6,62+0,265 | 1,97+0,166 | 91,41+0,544 |
| Л | 7,08+Л,396 | 2,46+Л,264 | 90,46+Л,515 | 6,94+0,384 | 2,53+0,312 | 90,53+0,845 |
| ПМ | 7,13±0,353 | 2,65+0,156 | 90,22+0,555 | 7,08+0,646 | 2,54+0,215 | 90,38+0,625 |
| чпсл | 7,23+0,255 | 2,64+Л,279 | 90,13+Л,432 | 7,12+0,852 | 2,6+0,311 | 90,28+0,395 |
| В середньому | 7,04+0,365 | 2,46+Л,658 | 90,53+Л,526 | 6,92+Л,625 | 2,40+Л,268 | 90,68+Л,633 |
| Середній рівень відгодівлі свиней (прирост 600-800 г) | ||||||
| ВБ | 6,81+0,944 | 2,41+0,216 | 90,78+0,846 | 6,74+0,552 | 2,11+0,233 | 91,14+0,663 |
| М | 6,58+0,265 | 1,98+0,236 | 91,44+0,685 | 6,55+0,643 | 1,83+0,212 | 91,62+0,852 |
| Л | 6,87+0,511 | 2,54+0,319 | 90,59+0,754 | 6,82+0,846 | 2,23+0,166 | 90,95+0,566 |
Закінчення табл. 22
| Породи | При досягненні живої маси | |||||
| 100 кг | 125 кг | |||||
| волога | протеїн | жир | волога | протеїн | жир | |
| ПМ | 6,83±0,642 | 2,68±0,155 | 90,49+0,348 | 6,78+0,661 | 2,37+0,191 | 90,85+0,941 |
| ЧПСЛ | 6,92±0,356 | 2,72±0,193 | 90,36+0,665 | 6,85+0,385 | 2,25+0,241 | 90,90+0,845 |
| В середньому | 6,80±Х),521 | 2,47+0,265 | 90,73+0,658 | 6,75+6,381 | 2,16±Х),226 | 91,09±0,748 |
| Інтенсивна відгодівля свиней (прирост 800-1000 г) | ||||||
| ВБ | 6,76±0,622 | 2,08+0,326 | 90,96+0,856 | 6,69+0,265 | 2,17+0,311 | 91,14+0,882 |
| М | 6,45±0,523 | 1,98+0,243 | 91,57+0,645 | 6,40+0,342 | 1,94+0,615 | 91,66+0,646 |
| Л | 6,80±0,626 | 2,43+0,195 | 90,77+0,859 | 6,79+0,624 | 2,26+0,314 | 90,95+0,665 |
| ПМ | 6,76±0,395 | 2,57+0,512 | 90,67+0,641 | 6,73+0,426 | 2,32+0,258 | 90,94+0,845 |
| ЧПСЛ | 6,83±0,848 | 2,63+0,114 | 90,54+0,552 | 6,76+0,514 | 2,52+0,169 | 90,72+0,554 |
| В середньому | 6,72+0,715 | 2,34±Х),406 | 90,90±Х),732 | 6,67+0,445 | 2,24±Л,398 | 91,08+0,725 |
Із збільшенням середньодобових приростів не спостерігалось істотної різниці в зміні кількості протеїну. Найменша кількість протеїну зафіксована у свиней миргородської породи при різних забійних кондиціях. Вміст власне жиру в салі був різним залежно від породи. Спостерігалась оборотно-пропорційна залежність між вмістом протеїну і власне жиру в салі. Більша кількість жиру обумовлювала менший вміст протеїну.
З віком тварин хімічний склад сала змінювався: спостерігалось закономірне зменшення кількості води і протеїну та підвищення кількості жиру в ньому. Спостерігались певні індивідуальні коливання як між окремими тваринами даної породи, так і в залежності від породності.
Фізико-хімічні властивості хребтового сала у свиней згаданих генотипів знаходились в певній залежності від породи і статі, про що свідчать дані, наведені в таблиці 23. Так, величини йодного числа у свиней великої білої породи становила 60,41, у миргородської - 57,01, ландрасів - 62,70, полтавської м'ясної - 53,51 і ЧПСЛ - 55,56.
Наведені дані свідчать, що величина йодного числа сала у кастратів була дещо вища, ніж у свинок і кнурців. Але достовірної різниці за цим показником не виявлено.
Незважаючи на те, що піддослідні тварини перебували в однакових умовах годівлі та утримання, за величиною йодного числа між тваринами окремих генотипів спостерігалася певна різниця.
Найнижче йодне число сала було у підсвинків полтавської м'ясної породи. У салі свиней породи ландрас виявлено найбільшу кількість ненасичених жирних кислот, про що побічно свідчить величина йодного числа - 62,70.
Оскільки величина йодного числа подібно вказує на насиченість жиру, можна констатувати, що найменше ненасичених жирних кислот в складі тригліцеридів сала свиней полтавської м'ясної породи, а найбільше - у ландрас.
Певної закономірності в змінах температури топлення залежно від породи і статі не встановлено.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарознавча характеристика продукції свинарства» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ШПИКУ“ на сторінці 1. Приємного читання.
