ГЕНОФОНД СВИНЕЙ ТА ЇХ ПРОДУКТИВНІСТЬ ЗАЛЕЖНО ВІД ГЕНЕТИЧНИХ ФАКТОРІВ

Товарознавча характеристика продукції свинарства

Світовій практиці добре відома багатоплідність свиней китайських порід. Свиноматки окремих з них, наприклад, породи мешан приводять по 16-18 поросят за опорос. Одна привела 42 поросят за опорос і 216 за все життя.

Наведені приклади свідчать про високий генетичний потенціал багатоплідності у свиней.

Часті випадки, коли у приплоді однієї свиноматки зустрічаються поросята масою при народженні від 0,6 до 1,5 кг і більше. Це пов'язано з нерівноцінністю статевих клітин. Так, об'єм яйцеклітин свиноматок, наприклад, великої білої породи можуть бути рівним 0,5; 1,55 і 2,35 кубічного мікрона. Навіть у однієї матку в одну і ту ж охоту виділяються яйцеклітини з різницею між собою в 2-3 рази.

Процент відходу серед дрібних при народженні поросят, як правило, значно вищий, ніж серед крупних і добре розвинутих. Підтвердженням цьому служать дослідження [321], якими доведено, що за перші два місяці життя відхід поросят з живою масою при народженні від 0,7 до 1,0 кг склав 40 °%, в той час як серед більш крупних (1,3-1,5 кг) - менше 9 %. Аналогічні дані були отримані в дослідах інших авторів, які великоплідність свиноматок вважають одним із найважливіших селекційних ознак і рекомендують враховувати її при вдосконаленні продуктивності свиней в племінних, а також товарних стадах.

Однак більшість дослідників і практиків вважають, що маса поросят при народженні виключно важливий фактор, по якому з великою вірогідністю можна говорити про життєздатність та подальшу інтенсивність росту тварин. І якщо про багатоплідність можна говорити як про кількісну сторону продуктивності свиноматок, то крупноплідність - це якісна ознака.

Питання вивчення молочної продуктивності свиней здавна привертали увагу вчених і виробничників. При цьому встановлено, що у більш молочних маток, як правило, менший відхід поросят, вони кращі під час відлучення і в подальшому більш інтенсивно ростуть та розвиваються. Середні за молочністю свиноматки на протязі лактації (60 днів) дають 200-250, а за добу - 3,5 кг молока. Кращі матки за добу виділяють 5 кг і більше, а за лактацію до 500 кг молока.

В звичайних виробничих умовах молочність маток за вимогами бонітування умовно прирівнюють до живої маси її приплоду в 21-денному віці.

Середня маса гнізда поросят в двухмісячному віці є одним із обов'язкових показників оцінки продуктивності і кнурів - виробників, передбачених інструкцією бонітування племінних свиней.

Враховуючи, що в кожному окремому випадку співвідношення між генетичними факторами і умовами зовнішнього середовища неоднакові, наслідування одних і тих же ознак продуктивності свиней можуть бути різними.

Генетичний потенціал у значній мірі визначається рівнем селекційно-племінної роботи. Ефективність селекції залежить від точності оцінки генотипу, що надалі гарантує вибір генетично кращих тварин та поліпшення продуктивних ознак у наступних поколіннях.

Селекція за відгодівельними якостями дала змогу протягом 20 років підвищити середньодобовий приріст по всіх породах на 145 г, або на 25,8 % (від 526 до 707 г), витрати корму на 1 кг приросту зменшити на 0,81 корм. од., або на 20,6 % (від 4,74 до 3,93 корм. од.), товщину шпику зменшити на 5,6 мм, або на 16,9 % (від 38,6 до 33 мм).

В останні роки у провідних племзаводах України проводяться дослідження та селекційна робота по вибору тварин за селекційними індексами. Основні переваги методу індексної селекції такі:

• недоліки однієї ознаки можуть компенсувати добрим розвитком іншої;

• можливо об'єднати ознаки з різними параметрами та принципово різні оцінки однієї і тієї ж ознаки;

• можна одержати високий селекційний ефект за певний проміжок часу і на одиницю витрачених коштів;

• в індекс вводять і альтернативні ознаки, такі як кількість м'яса і його якість, ознаки, що не мають кореляції між собою, а також якісні ознаки: міцність конституції, стійкість проти стресів, резистентність організму та ін.

Вся історія зоотехнічної науки та практики тісно пов'язана з оцінкою тварин, вибором кращих із них і правильним підбором пар для одержання нових поколінь. Ідея вибору тварин для племінних цілей з урахуванням якостей одержаного приплоду існувала давно, що першим автором, який описав такий метод, був римський письменник Варрон. Інші вчені стверджують, що оцінка тварин за якістю нащадків зародилася у практиці тваринництва ще з періоду приручення тварин.

Основоположник російської зоотехнічної науки П. М. Кулєшов писав: "Ми можемо сказати словами Дарвіна, що давно люди відбирали кращих тварин та знищували гірших. Я навіть готовий іти дальше та думати, що був і заводський підбір, а не лише відбір. Так йшло поліпшення домашніх тварин".

При спеціальній племінній роботі в свинарстві важливо виявити не порівняльну цінність племінних кнурів, а абсолютну племінну цінність кожного кнура, адже лише порівнянням можна виявити, що один кнур кращий від іншого. У той же час обидва можуть виявитись поганими племінними кнурами. Абсолютну цінність племінного кнура можна визначити у тому випадку, коли одержано кілька високопродуктивних потомків і виявлено їх продуктивність порівняно з показниками батьків племінного стада в цілому, а також зі стандартом для породи. Провідними ознаками при селекції племінних свиней повинні бути конституція і здоров'я, багатоплідність, молочність, великоплідність та вирівняність приплоду. Надаючи великого значення індивідуальній оцінці тварин, вчений зазначав, що в селекційній роботі, насамперед, важливо виявити кращі генотипи тварин, потім однорідним підбором або інбридингом закріпляти цінні ознаки та шляхом комбінації кращих генотипів створюючи нові, високопродуктивніші.

Скороспілість визначається швидкістю росту та розвитком організму в цілому, що дає змогу раніше одержати продукцію при менших затратах кормів і праці. Це біологічна властивість організму. Ряд вчених розрізняють скороспілість фізіологічну та господарську, оскільки тварин можна раніше використовувати для господарських потреб, хоча їх ріст і розвиток ще продовжуються. Тому під фізіологічною розуміли м'ясну скороспілість, а під господарською - придатність тварин для господарського використання Фізіологічною скороспілістю автор вважав статеву зрілість свиней, коли вони можуть розмножуватись, а господарською - вік тварин, коли вони можуть давати ту чи іншу продукцію.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарознавча характеристика продукції свинарства» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГЕНОФОНД СВИНЕЙ ТА ЇХ ПРОДУКТИВНІСТЬ ЗАЛЕЖНО ВІД ГЕНЕТИЧНИХ ФАКТОРІВ“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ГЕНОФОНД СВИНЕЙ ТА ЇХ ПРОДУКТИВНІСТЬ ЗАЛЕЖНО ВІД ГЕНЕТИЧНИХ ФАКТОРІВ
  • ПОТРЕБИ СВИНЕЙ В ЕНЕРГЕТИЧНОМУ ТА ПРОТЕЇНОВОМУ ЖИВЛЕННІ

  • ВПЛИВ РІВНЯ І ПОВНОЦІННОСТІ ГОДІВЛІ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ СВИНИНИ

  • ЗАЛЕЖНІСТЬ ЯКОСТІ М'ЯСО-САЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИН ВІД ЗОВНІШНІХ ФАКТОРІВ

  • СУЧАСНІ СТАНДАРТИ І ВИМОГИ ДО ТОВАРНОЇ ЯКОСТІ ОДЕРЖАНОЇ СВИНИНИ

  • СЕРТИФІКАЦІЯ ПРОДУКЦІЇ І СИСТЕМ ЯКОСТІ ХАРЧОВИХ ВИРОБІВ ІЗ СВИНИНИ

  • ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ СВИНИНИ

  • ХАРЧОВА ЦІННІСТЬ М'ЯСА СВИНИНИ

  • ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАБІЙНИХ ЯКОСТЕЙ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ СВИНЕЙ

  • . ДИНАМІКА ТОВЩИНИ ШПИКУ В ТУШАХ ТВАРИН

  • МОРФОЛОГІЧНИЙ СКЛАД ТУШ

  • М'ЯСО-САЛЬНІ ЯКОСТІ

  • ПРИЖИТТЄВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ТОВЩИНИ ШПИКУ ЯК МЕТОД ВИВЧЕННЯ М'ЯСО-САЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ

  • КОРЕЛЯЦІЙНИЙ ЗВ'ЯЗОК МІЖ ОКРЕМИМИ ПОКАЗНИКАМИ М'ЯСО-САЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ

  • ЯКІСТЬ М'ЯСА СВИНИНИ

  • Хімічний аналіз м'язової тканини

  • Біологічна повноцінність білків м'яса

  • Зміни якості свинини в процесі збереження

  • ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ШПИКУ

  • ВНЕСЕННЯ ПРОПОЗИЦІЙ ПО ГАРМОНІЗАЦІЇ ВІТЧИЗНЯНИХ СТАНДАРТІВ

  • АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ