ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАБІЙНИХ ЯКОСТЕЙ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ СВИНЕЙ

Товарознавча характеристика продукції свинарства

Тварини, відгодовані при середньодобових приростах 600- 800 г мали середню передзабійну масу 101,5 і 125,5 кг. Забійний вихід в серередньому по досліду склав відповідно 69,7 і 71,8 °%. Найбільший забійний вихід спостерігався у кнурців поєднання ВБхЛ - 71,1-72,7 %. В інших поєднаннях за цим показником кнурці також переважали свинок і кастратів. Кнурці всіх груп мали кращі показники довжини півтуші, товщини шпику і маси окосту.

Коротшими виявились туші свиней від поєднання ВБхМ 91,3- 94,2 см, що на 2,3-2,4 см менше ніж у поєднання ВБхЛ.

Найтовщим шпик був у тварин поєднання ВБхМ - 33,6- 36,4 мм, а найтоншим шпик виявився при поєднанні ВБхПМ та ВБхМаса окосту при забої в 100 кг була нарівні 10,4 кг; при збільшенні забійної маси до 125 кг маса окосту збільшилась на на 1,3 кг.

Серед статевих груп найбільші показники маси окосту спостерігались у кнурців; значної різниці між свинками і кастратами по цьому показнику не виявлено.

При інтенсивному рівні відгодівлі забійні якості в порівнянні з середнім і, особливо, типовим виявились кращими. Загальна закономірність в кращих показниках забійних якостей поєднання ВБхЛ збереглась, хоча тварини поєднання ВБхПМ за цими ознаками поступались незначною мірою.

Що стосується статевої різниці, то інтенсивний рівень годівлі підтвердив переваги кнурців над свинками і кастратами в показниках забійних якостей.

Отримані дані повністю узгоджуються з даними інших дослідників про ефективність відгодівлі кнурців при високих середньодобових приростах і досягненні ними забійних кондицій у 6- 6,5-місячному віці.

Однак кнурці виявились більш вимогливими до умов годівлі і утримання, ніж кастрати. Вони потребували підвищеного рівня протеїнової годівлі і при недостатньо інтенсивному рівні відгодівлі росли гірше від кастратів. При відгодівлі некастрованих кнурців створюються додаткові виробничі труднощі, пов'язані з їх ізоляцією від свинок, утриманням значно меншими групами, ніж кастратів. Крім того, навіть при інтенсивному рівні відгодівлі кнурців і забої їх в ранньому віці немає гарантій на повне зникнення специфічного запаху м'яса.

Згідно даних дисперсійного аналізу частка впливу рівня годівлі була високою. Із збільшенням забійної маси від 100 до 125 кг рівень впливу годівлі дещо знижувався. Про це свідчить збільшення залишкової дисперсії, як такої, що включає в себе вплив усіх факторів, за винятком головного, в даному випадку рівня годівлі. Що стосується міжпородних різниць, то значних розбіжностей між дослідними групами не виявлено. Частка впливу рівня годівлі при забої в 100 кг дорівнювала 72,0-77,7 % та 62,9-74,7 % при забої в 125 кг.

Третя серія порівняльних дослідів проведена на свинях великої білої породи вітчизняної (ВБУ - І група) та зарубіжної (ВБЗ - II група) селекції, а також миргородської (М - III група) і полтавської м'ясної (ПМ - IV група) порід.

При забої тварин живою масою 100 кг істотної різниці за масою парної туші також не виявлено. Вона знаходилась в межах 67,1- 68.3 кг.

Найменшою товщина шпику була у підсвинків великої білої породи зарубіжної селекції (31,6 мм) та полтавської м'ясної породи (31,7 мм), а найбільшою у їх аналогів миргородської породи - 35.4 мм.

За виходом м'яса в туші кращими виявились тварини великої білої породи II піддослідної групи (51,2 %), а сала більше було у їх аналогів миргородської породи (43,8 мм). При такому рівні годівлі вихід м'яса в тушах коливався в межах 44,4-51,2 відсотки, що слід пояснити особливістю організму свині після 6 місячного віку збільшувати відкладання жирової тканини.

При середньому рівні годівлі, який сприяв одержанню середньодобових приростах 600 г і більше піддослідний молодняк живої маси 100 кг уже досягав на декілька місяців раніше. Кращими за відгодівельними якостями виявились підсвинки м'ясної та універсальних порід. Вони вірогідно на 15,2-19 днів раніше миргородської породи свиней досягли живої маси 100 кг, мали більші на 72-85 г середньодобові прирости і менше на 0,31-0,35 корм. од. витрачали кормів на 1 кг приросту.

Свині великої білої породи зарубіжної селекції характеризувались самою низькою товщиною шпику (25,8 мм) і мали найбільшу довжину напівтуші 95,1 см.

Вірогідної різниці за виходом кісток в тушах піддослідних тварин не встановлено. Він коливався в межах 11,4-11,8 відсотки. Що ж до виходу м'яса то цей показник виявився найвищим у тварин II і IV піддослідних груп, відповідно: 62,8 та 60,8 відсотки. За виходом сала в туші (34,3 %) лідирували підсвинки миргородської породи.

При інтенсивному рівні відгодівлі тварини великої білої і полтавської м'ясної порід мали середньодобові прирости в межах 962-995 г і досягли живої маси 100 кг за 180,7-184,3 дні при затраті корму на 1 кг приросту в межах 3,15-3,22 кормової одиниці.

В аналогічних умовах годівлі тварини миргородської породи характеризувались такими показниками: середньодобовий приріст 859 г, вік досягнення 100 кг 197,4 днів при затраті 3,41 корм. од. корму на кілограм приросту. При забої піддослідних тварин в 100 кг тенденція, яка була відмічена при середньому рівні годівлі молодняку свиней, майже підтвердилася. Кращими за виходом м'яса в туші були тварини II піддослідної групи (63,0 %). Самим високим виходом сала в туші (30,6 %) і найбільшою товщиною шпику на 6-7 грудними хребцями 28,2 мм характеризувались підсвинки миргородської породи.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарознавча характеристика продукції свинарства» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАБІЙНИХ ЯКОСТЕЙ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ СВИНЕЙ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ГЕНОФОНД СВИНЕЙ ТА ЇХ ПРОДУКТИВНІСТЬ ЗАЛЕЖНО ВІД ГЕНЕТИЧНИХ ФАКТОРІВ

  • ПОТРЕБИ СВИНЕЙ В ЕНЕРГЕТИЧНОМУ ТА ПРОТЕЇНОВОМУ ЖИВЛЕННІ

  • ВПЛИВ РІВНЯ І ПОВНОЦІННОСТІ ГОДІВЛІ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ СВИНИНИ

  • ЗАЛЕЖНІСТЬ ЯКОСТІ М'ЯСО-САЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИН ВІД ЗОВНІШНІХ ФАКТОРІВ

  • СУЧАСНІ СТАНДАРТИ І ВИМОГИ ДО ТОВАРНОЇ ЯКОСТІ ОДЕРЖАНОЇ СВИНИНИ

  • СЕРТИФІКАЦІЯ ПРОДУКЦІЇ І СИСТЕМ ЯКОСТІ ХАРЧОВИХ ВИРОБІВ ІЗ СВИНИНИ

  • ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ СВИНИНИ

  • ХАРЧОВА ЦІННІСТЬ М'ЯСА СВИНИНИ

  • ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАБІЙНИХ ЯКОСТЕЙ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ СВИНЕЙ
  • . ДИНАМІКА ТОВЩИНИ ШПИКУ В ТУШАХ ТВАРИН

  • МОРФОЛОГІЧНИЙ СКЛАД ТУШ

  • М'ЯСО-САЛЬНІ ЯКОСТІ

  • ПРИЖИТТЄВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ТОВЩИНИ ШПИКУ ЯК МЕТОД ВИВЧЕННЯ М'ЯСО-САЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ

  • КОРЕЛЯЦІЙНИЙ ЗВ'ЯЗОК МІЖ ОКРЕМИМИ ПОКАЗНИКАМИ М'ЯСО-САЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ

  • ЯКІСТЬ М'ЯСА СВИНИНИ

  • Хімічний аналіз м'язової тканини

  • Біологічна повноцінність білків м'яса

  • Зміни якості свинини в процесі збереження

  • ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ШПИКУ

  • ВНЕСЕННЯ ПРОПОЗИЦІЙ ПО ГАРМОНІЗАЦІЇ ВІТЧИЗНЯНИХ СТАНДАРТІВ

  • АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ