Розділ 7. Кормові культури

Коренева система здатна засвоювати важкорозчинні фосфорні й кальцієві сполуки з ґрунту. Еспарцет слабо реагує на внесення органічних і мінеральних добрив та на рівень родючості ґрунту, тому добре росте на малородючих землях. На коренях формується значно більше бульбочок, ніж у люцерни чи конюшини.

Еспарцет не слід висівати на кислих ґрунтах без попереднього вапнування.

Еспарцет виколистий придатний для сівби на сухих ґрунтах з достатньою кількістю вапна. Особливо добре розвивається на карбонатних чорноземах лісостепової і степової зони. Добре росте і на легких піщано-глинистих ґрунтах, якщо вони мають у підґрунті мергель або крейду. Досить поширений в Україні. Більш посухо- і зимостійкий, ніж конюшина лучна. Скошують його у період цвітіння. Тривалість використання до 5 років. Одноукісний.

Еспарцет піщаний більш посухостійкий, зимостійкий, довго- вічні-ший і високоврожайніший, ніж еспарцет виколистий. Більш поширений за інші види. Вирощують у лісостепових і степових районах України. За рік дає два укоси. Але стебла в нього грубі, менш облистнені. У травостої утримується 4-5 років.

В Україні найпоширеніші два види буркуну: буркун білий і буркун жовтий.

Буркун білий — однорічна і дворічна рослина. За кормовою цінністю буркун майже не поступається іншим багаторічним бобовим травам. У 100 кг зеленої маси міститься 18 корм. од., сіна — 44 корм. од. Через специфічний запах і гіркуватий присмак кумарину велика рогата худоба зелену масу спочатку поїдає погано, але швидко звикає і їсть охоче. Він має перевагу над конюшиною і люцерною в тому, що добре росте на бідних легких піщаних ґрунтах, витримує посуху і дуже зимостійкий.

Цвіте і дає насіння в основному на другому році життя. На другий рік на 5-7 днів раніше за інші бобові трави починає відростати.

Буркун жовтий дворічна рослина. Відрізняється від білого меншою висотою. Починає цвісти на 10-15 днів раніше буркуну білого. Буркун жовтий має вищий вміст ароматичних речовин (кумарину), порівняно з буркуном білим.

Буркун — добрий попередник для інших культур. Він має дуже розвинену кореневу систему, яка проникає в ґрунт до 2 м і виконує меліоративну функцію.

Буркун має здатність нагромаджувати в ґрунті значну кількість кальцію, сірки, фосфору, калію, чим сприяє підвищенню його родючості. Добре росте на бідних фунтах, не витримує кислих фунтів.

Після скошування на другий рік залишає 100-120 ц/га органіки у вигляді кореневих і стерньових решток і до 200 кг/га азоту.

Це цінна медоносна культура. З нього одержують дуже якісний мед, який містить багато глюкози і фруктози. Медопродуктивність буркуну дуже висока — 200-300 кг/га.

Лядвенець рогатий. За хімічним складом корму лядвенець належить до кращих кормових трав. У 100 кг зеленої маси міститься 25,7 корм. од., 4,5 кг перетвореного протеїну. Вона багата на каротин (44-72 мг %) і вітамін С (123-130 мг %). У 100 кг сіна міститься 55корм. од. Воно вважається дієтичним кормом для тварин. Тварини охоче поїдають його, хоч на смак трава трохи гірка. У тварин не виникає тимпатії. За сприятливих умов дає три укоси. Лядвенець надає молоку приємного смаку, а маслу жовтого забарвлення.

Лядвенець рогатий — багаторічна рослина, дуже поширена на суходільних луках, сонячних схилах. Насіння проростає при температурі фунту 6-8 °С. Повного розвитку досягає на другому і третьому роках життя. Це вологолюбна рослина, однак сильно розвинута коренева система дозволяє використовувати вологу з нижніх шарів фунту, тому він дуже перспективний д ля поширення на суходільних і сухих високих заплавних луках. Може витримувати затоплення водою до ЗО днів. До фунтів не вибагливий, проте на мокрих і кислих фунтах не росте.

Він краще за інші бобові трави росте і дає задовільні врожаї на бідних ґрунтах. Лядвенець — зимостійка рослина, добре витримує морози.

Після випасання і скошування добре відростає і довго тримається в травостої. На одному місці може рости 10-15 років і більше.

7.2. Багаторічні злакові трави

Грястиця збірна. Багаторічний верховий злак. У рік сівби росте повільно і лише на другий-третій рік дає повні врожаї. За сприятливих умов тримається в травостої 7-8 і більше років. Навесні починає вегетувати дуже рано, швидко відростає після скошування та випасання, стійка проти витоптування, тому є однією з кращих пасовищних трав. Разом з тонконогом лучним, лисохвостом лучним, канарником дає на пасовищах найраніший корм. Можливі 5-6 циклів випасання худоби. Відзначається багатоукісністю, високою врожайністю зеленої маси. її охоче поїдають всі види худоби як на пасовищі, так і в сіні. Листя в урожаї майже 60-80 %, тому кормова цінність у молодому віці дуже висока. Найкраще скошувати грястицю у фазі викидання волотей — перед цвітінням. У 100 кг сіна міститься 54 корм. од. і 3-4 кг перетравного протеїну. За сприятливих умов дає врожай 50-80 ц/га сіна.

Морозовитривала, проте терпить від пізніх весняних заморозків і безсніжних зим. Грястиця збірна досить посухостійка рослина. Коренева система добре розвинена і проникає в ґрунт на глибину до 1 м, тому витримує краще посуху ніж тимофіївка і вівсяниця лучна. На теплих і сухих ґрунтах її часто висівають в суміші з люцерною та еспарцетом. Не витримує надмірного зволоження і затоплення більше 10-12 днів. Тіньовитривала. Завдяки тому, що грястиця добре росте в затінку, її вважають дуже цінною травою для сівби в садах і парках.

Добре росте на різних типах ґрунтів від легких до важких і на осушених торфовищах. Але краще вдасться на родючих ґрунтах. Непридатні піщані.