Розділ 12. Кролівництво

Молодняк цієї породи відрізняється гарною м'ясною скоростиглістю. При споживанні повнораціонних гранульованих комбікормів в 60-денному віці він важить в середньому 2 кг, в 90-денному 3 кг і в 120-денному — близько 4 кг. При цьому на 1 кг приросту живої маси тварини витрачають від 2,5 до 3,0-3,5 кг кормових одиниць. Забійний вихід у віці 90-120 днів коливається від 57 до 61%. Ніжне біле м'ясо цих кроликів відрізняється високими смаковими якостями, особливо соковитістю. У ньому дещо більше міжмускульного жиру, ніж у м'ясі кролів інших м'ясо-шкуркових порід.

Забарвлення шкірки у типових представників породи рівномірно срібляста (кольори старого срібла). Скупчення білого волосся у вигляді пучків, особливо у формі плям, неприпустимо, тому що погіршує якість шкурки. Таких тварин вибраковують із стада. Напрямне волосся у типових представників породи зазвичай майже по всій довжині чорне (трохи світліше воно біля основи); частина остьових забарвлена в чисто-білий, а частина — в чисто-чорний колір (основа їх дещо більш світла); пухове волосся чисто-блакитне, дещо світліше біля основи.

Для кролів породи сріблястий характерна рівномірність забарвлення на всіх ділянках тіла; лише кінчик мордочки, вуха, кінцівки і верхня частина хвоста забарвлені значно темніше, ніж тулуб. У породі зустрічаються особини, що відрізняються тільки по тону забарвлення, який може бути темно-, середньо-, і світло-сріблястим. Це залежить від співвідношення у волосяному покриві чорного і білого остьового волосся. Кроленята народжуються чорними, сріблястість з'являється у них в місячному віці. Остаточно забарвлення шкурки (сріблястість) формується до 4-місячного віку. Кролів породи сріблястий можна розводити в різних зонах. Вони добре пристосовані до шедових систем утримання і при хорошому годуванні легко переносять холод.

Білий велетень. Одна з найбільших порід альбіносів. Була створена шляхом тривалого відбору альбіносів з породи фландр.

Порода, м'ясо-шкурного напрямку. Ця порода була завезена на територію СРСР у 1927р. Порода постійно вдосконалювалася під наші умови утримання і клімат. Прищеплювалися якості кроликів альбіносів інших порід. Порода довгий час залишалася рихлою і зніженої. Лише через багато років шляхом відбору найкращих особин цієї породи, закріпивши якість екстер'єру та найкращих даних по цій породі шляхом чистопородного розведення, порода гідно зайняла своє місце.

Характеристика породи:

- Середня вага дорослої особини 5,1 кг.

- Деякі особини досягають до 10 кг.

- Довжина тулуба дорослих тварин не менше 59 см.

- Обхват грудей дорослих не менше 37 см. Бройлерні кроленята:

- в 60 днів -1,8

- в 90 днів — 2,9-3,2

- в 120 днів — 4-4,5

Форма тіла в кролів цієї породи повинна мати такі характеристики: спина пряма, тіло видовжене, груди глибокі, у самок виражена велика підгрудка. Голова велика, вуха довгі, широкі. Волосяний покрив пружний, густий, блискучий, чисто білий без будь-яких домішок і відмітин. Очі червоні. Плодючість породи середня близько 8-10 кроленят.

Порода слабо пристосована до промислового розведення так як сильно не любить рейкових і гратчастих підлог, тому що маючи велику вагу і схильна до таких захворювань як пододерматит і мастит у дорослих часом дуже важких до 10 кг самок і що мають велике вим'я яке сильно пошкоджується при утриманні на сітчастих і гратчастих підлогах. Так само недостатня оброслість лап робить цю породу кролів менш привабливою до промислового розведення.

Виведено внутріпородний типи білого велетня для підвищеної продуктивності та промислового розведення.

Радянський мардер. Вітчизняна порода кроликів, в основному шкуркового напрямку продуктивності. Виведена в 1931-1940 рр.. в господарствах Вірменії в результаті складного відтворювального схрещування. При цьому кроликів породи російський горностаєвий схрещували з шиншилою помісного походження. Помісей першого покоління схрещували потім з місцевими безпородними кроликами блакитного забарвлення, а також з кроликами типу російська горностаєва і шиншила. При виведенні породи прагнули отримати тварин, добре пристосованих до кліматичних і кормових умов Вірменії, що відрізняються оригінальним забарвленням волосяного покриву і стійко ці якості потомству. В якості самостійної порода радянський мардер була затверджена в 1940 р. Свою назву вона отримала за схожість забарвлення волосяного покриву з забарвленням хутра куниці (мардер — куниця).

Кролики породи радянський мардер міцної конституції, пропорційної статури: голова у типових для породи тварин невелика, округла; груди широкі і глибокі без підгрудка; спина коротка, закруглена; круп злегка спущений; кінцівки міцні, прямі. Повновікових кролики цієї породи важили в середньому 3,8 кг, при довжині тулуба 50 см і обхваті грудей за лопатками 35 см. В результаті їх подальшого вдосконалення під керівництвом працівників Вірменського науково-дослідного інституту тваринництва та ветеринарії середня жива маса кролів була доведена до 5-5,3 кг, довжина тіла — до 55-60 см і обхват грудей до 38 см.

Середня плодючість кролиць — 7 кроленят за окріл.

Молодняк породи радянський мардер характеризується середніми показниками скоростиглості та енергії росту. У 30-денному віці він важить 400-650 г, в 45-денному — 750-1050 г. Молодняк кращих ліній у 2-місячному віці важить в середньому 1,6 кг, у 3-місячному — 2,1 кг. На 1 кг приросту його живої маси витрачається від 4 до 5 кг кормових одиниць. До теперішнього часу забійний вихід підвищився з 55 до 60%, плодючість кролиць — з 7 до 8 кроленят за окріл; від самок кращих сімейств отримують за окріл до 10-12 кроленят.