Розділ «2.2. ПОТЕНЦІАЛ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РИНКУ ЛЕГКОЇ І ТЕКСТИЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ, ТРИКОТАЖНОЇ, ШКІРЯНОЇ І ХУТРЯНОЇ ГАЛУЗІ»

На шляху наближення режиму торгівлі до умов системи ГАТТ/СОТ, як відомо, передбачається проходження стадій повного, пільгового, преференційного мита та стадії вільної торгівлі. Нині, згідно з Митним тарифом України, ставка повного ввізного мита на вовняні тканини за кодами 5111 та 5112 становить 10 %, за кодом 5113 - 20, пільгова - відповідно 0 та 5 %.

Між Европейським Співтовариством та Україною, наприклад, діє Угода про торгівлю текстильною продукцією, згідно з якою з 2001 р. ліквідовано квоти на поставку текстилю до країн ЄС, а наша держава застосовує пільгові ставки ввізного мита на імпорт вовняних тканин. Слід зазначити, що внаслідок таких дій експорт тканин уже в 2002 р. зріс більш, ніж у 2 рази, а в структурі експорту вагома частка припадала на вовняні тканини. Проте того самого року в Україну ввезено тканин майже у 2,5 разу більше, ніж виготовлено.

З вступом України до С0Т прогнозується загострення проблем щодо насичення внутрішнього ринку вовняними тканинами вітчизняного виробництва, незважаючи на те, що очікується зростання експорту текстильних товарів на десятки, а в подальшому - на сотні мільйонів доларів США.

Як зазначалося, починаючи з 1990-х рр., вітчизняний ринок та про-мислові підприємства України потерпають від надмірного імпорту текстильних товарів. Захист внутрішнього ринку від імпортних поставок, що завдають шкоди національному виробнику, на правових засадах став можливим із прийняттям у лютому 1999 р. Антидемпінгового кодексу України, який ґрунтується на положеннях ГАТТ/СОТ та визначає механізм захисту національного виробника від недобросовісного імпорту, регулює порядок і процедури антидемпінгових, антисубсидиційних або спеціальних розслідувань та застосування відповідних заходів (наприклад, у формі мита чи спеціальної квоти).

Отже, поліпшення ситуації на внутрішньому ринку вовняних тканин за умов розвитку міжнародної торгівлі потребує негайного створення в Україні однакових конкурентних умов для виробів вітчизняних та імпортованих, суттєвого підвищення ефективності боротьби з контрабандою, заниженням митної вартості та задекларованих обсягів тканин, що ввозяться, а також координації дій на міжнародному рівні.

В Україні створено законодавче поле, що відповідає нормам міжнародного права та дає змогу вітчизняним виробникам уживати ефективних заходів щодо захисту внутрішнього ринку.

Нині підприємствам, що виготовляють тканини, слід активніше ініціювати антидемпінгові та спеціальні розслідування, тим більш, що в Україні вже є прецедент застосовування антидемпінгових заходів щодо захисту виробників штучного хутра та ворсового полотна.

На жаль, швейна промисловість продовжує скорочувати виробництво, обсяги якого за 9 місяців 2009 р. зменшились на 4,3 % проти минулого року.

Погіршення індексу обсягів виробництва спричинило значне скорочення виробництва одягу з текстилю (на 4,8 %) та виробів з хутра (на 1,6 %). Виробництво одягу зі шкіри продовжує зростати (збільшення за цей період становить 24,7 %).

В натуральному вираженні за період з початку року зросли обсяги виробництва пальт, плащів, курток чоловічих на 7,9 % і суконь жіночих - на 11,7 %. Водночас виробництво пальт, плащів, курток жіночих скоротилося на 6,9 %, костюмів чоловічих і жіночих відповідно на 17,8 і 50,9 %.

Таблиця 2.2.1

ВИРОБНИЦТВО ПРОМИСЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Основні чинники, які зумовили зменшення обсягів виробництва текстильного одягу, що значною мірою вплинуло на зменшення загальних показників роботи галузі, такі:

- Зміна замовником асортименту продукції швейних підприємств, які на 80-90 % працюють за толінговою схемою, на більш трудомістку, проте з меншою кінцевою вартістю

- Негативна тенденція перенесення іноземними замовниками виробництва з українських підприємств до інших країн (Китаю, Таїланду, країн Середньої Азії) з подальшим імпортом готової продукції до України

- Неможливість переорієнтувати значний виробничий потенціал, набутий під час роботи за давальницькою схемою, для постачання продукції на внутрішній ринок, через недобросовісну конкуренцію, засилля на ньому імпортних товарів сумнівного походження та товарів "секонд-хенд"

- Розукрупнення швейних підприємств на дрібні виробництва, які переходять на спрощену систему оподаткування (єдиний податок). Реальні обсяги продукції, виробленої даними суб'єктами підприємницької діяльності, особливо в натуральному вираженні практично не відображено в офіційній статистиці.

Таблиця 2.2.2

ВИРОБНИЦТВО ПРОМИСЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Для поліпшення ситуації в легкій промисловості на розгляд до Кабінету Міністрів України внесено проект "Державної програми розвитку легкої промисловості на період до 2011 року" (лист від 30.08.07 № 9/7-3-1007)