Розділ «2.2. ПОТЕНЦІАЛ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РИНКУ ЛЕГКОЇ І ТЕКСТИЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ, ТРИКОТАЖНОЇ, ШКІРЯНОЇ І ХУТРЯНОЇ ГАЛУЗІ»

Вітчизняний ринок тканин тільки починає структурироваться. Серед діючих осіб поступово вимальовуються великі фігури. Приблизно 40 % ринку тримають кілька торговельних компаній: "Текстиль-Контакт", "Тексика", "Домашній текстиль", "Чайковський текстиль", "НТК".

Однак розміщення сил може змінитися вже найближчим часом. По-перше, вітчизняні виробники поступово оживають і нарощують обсяги випуску і продажів товару на внутрішньому ринку. По-друге, на деякі підприємства приходять нові власники. Наприклад, викуплені контрольні пакети акцій текстильного комбінату "Текс-терно" (м.Тернопіль), Херсонського бавовняного комбінату, підприємства "Схід" (м.Чернівці), Донецького бавовняного комбінату. По-третє, великий інтерес до українського ринку виявляють російські виробники. Вони відкривають торговельні представництва, активно розширюють дилерську мережу.

До того ж на ринку є чимало вільних ніш. Наприклад, перспективний розвиток сегмента технічних тканин. У нинішньому році в цьому напрямку початку працювати корпорація "Гуматекс", що поєднує 4 фабрики, що спеціалізуються на випуску кордних текстильних, фільтрувальних, тентових тканин, тканин для гумовотех-нічних виробів, для конвеєрних стрічок.

Також трейдеры відзначають зростаючий попит на дорогі ексклюзивні тканини (хоча поки вони затребувані в основному дизайнерами). Тому компанія "Текстиль-Контакт", наприклад, планує відкрити магазин, що буде спеціалізуватися на продажі ексклюзивних тканин.

На думку операторів, продаж текстилю на внутрішньому ринку буде здійснюватися по попередніх замовленнях (власне, як це відбувається на Заході). Поки жодна торговельна компанія не виступає офіційним дистрибутором того або іншого виробника, але, по суті, уже є таким. Торговельні компанії беруть "шефство" над текстильними комбінатами і займаються просуванням їхньої продукції. Для цього створюють у регіонах торговельні представництва зі складськими приміщеннями для оперативного виконання замовлень. Наприклад, компанія "Тексика" активно будує регіональну збутову мережу і просуває продукцію Тернопільського бавовняного комбінату, "Текстиль-Контакт" - продукцію Донецького бавовняного комбінату і підприємства "Схід" (м. Чернівці).

Даний огляд досить цікавий і актуальний. Насамперед тому, що в складі учасників ринку відбулися зміни. Зокрема, кілька українських текстильних підприємств знайшли нових хазяїнів і почали випуск конкурентоздатної продукції. Це привело до того, що представники великих російських текстильних компаній скоротили обсяги продажів дешевої продукції і переорієнтувалися на реалізацію більш дорогою і якісної.

Потенціал українського ринку тканин колосальний. Потреба в текстилі постійно росте, але покупці хочуть здобувати насамперед якісний товар. Якщо 3-4 роки тому визначальної при виборі продукції була ціна, сьогодні на першому місці якість. На жаль, дуже слабко в Україні розвивається виробництво змішаних, костюмних, сорочкових тканин. Вітчизняні виробники в основному спеціалізуються на виробництві бавовняних тканин.

Інвестиційна привабливість текстильного бізнесу досить велика, але необхідно враховувати, що цей бізнес вимагає значних первісних інвестицій - кілька десятків мільйонів доларів. Рентабельність підприємств текстильної промисловості - у середньому 25 %. А при повному завантаженні потужностей, грамотному менеджменті, можливо, і 35-40 %. Рентабельність торговельних фірм складає в середньому 20 %.

Сказане вище дозволяє прогнозувати найближчим часом поява нових учасників ринку. Як видно, це будуть торговельні представники українських текстильних комбінатів.

За оцінками трейдерів, сьогодні росте попит на змішані тканини - натуральні з додаванням синтетичних волокон, наприклад лляновіскознополіефірні.

Частка ж продажів натурального шовку в загальному обсязі реалізації тканин невелика - приблизно 2 % (у грошовому вираженні). Причому споживання натурального шовку - як імпортного, так і вітчизняного виробництва - скорочується. Сьогодні більш затребуваний штучний шовк.

Як затверджують власники магазинів, стабільні попит і на синтетичны тканини, що значно дешевше натуральних тканин. Виробники натуральних тканин відзначають, що конкурувати із синтетикою стає усе складніше.

Що стосується модних тенденцій, то, за словами торговців, український ринок тканин дуже мляво реагує на них. Продукцію, представлену на текстильному ярмарку в Парижі, співвітчизники побачать не раніше чим через 2-3 року. Загалом, це і не дивно: купувати модні заморські тканини з останніх колекцій багатьом швейникам не по кишені. За допомогою технологій генної інженерії отримане нове волокно - у клітки корови і хом'яка були додані гени павука. Цей синтетичний шовк надзвичайно легкий і в той же час у 5 разів міцніше стали. Одержання такої тканини - серйозний крок на шляху масового виробництва шовку для нестатків промисловості, медицини й армії.

Поступово будуть збільшуватися продажу вітчизняного товару. Частка ж контрабандної продукції навряд чи зменшиться. Активно буде розвиватися сегмент стокових тканин.

Процес укрупнення торговельних компаній буде набирати обороти. Дрібні торговці не зможуть конкурувати з великими торговельними підприємствами і змушені будуть піти з ринку. Збережеться інтерес до українського ринку з боку російських компаній. Не виключено, що вони будуть продовжувати відкривати нові торговельні представництва, розширювати дилерську мережу.

Оператори прогнозують відкриття нових роздрібних магазинів. Причому затребуваними стануть спеціалізовані роздрібні крапки.

Сьогодні можна виділити дві групи торговців тканинами - компанії, що реалізують тканини по безготівковому розрахунку, і фірми, що торгують переважно за наявні. Причому останніх значно більше, і кількість структур, зареєстрованих як частки підприємці, неухильно росте. Багато хто навмисно йдуть у "приватні підприємці", оскільки в такий спосіб вони звільняються від сплати ПДВ. Тканин же вони реалізують на величезні суми. До того ж проконтролювати шляхи надходження товару на склад до приватного підприємця практично неможливо. Таким чином, "единоналожники", що процвітають на оптових ринках начебто "7-го кілометра" в Одесі або "Барабашова" у Харкові, успішно збувають контрабандний і "сірий" товар.

Крім того, тканини на ринках, як правило, продаються з мінімальною торговельною націнкою. Адже приватний підприємець "об-тяжений" мінімальними податковими платежами. Тому ринки сьогодні - основне джерело демпінгу.

Частка ж реалізації тканин, та й інших товарів, через ринки дуже велика. І це несе в собі пряму погрозу профільному секторові економіки в цілому. Хочу підкреслити, що чим активніше будуть розвиватися оптові ринки, тим складніше буде працювати вітчизняним підприємствам.

Про асортимент