Розділ «1.8. Ветеринарна, фітосанітарна та екологічна експертизи товарів»

Переробка, утилізація або знищення вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції здійснюється підприємствами, виробництво яких пройшло атестацію на виконання цих робіт відповідно до вимог цього Закону.

Особи, винні в порушенні законодавства про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції, несуть згідно з законом дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність.

1.8.2. Фітосанітарна експертиза

Санітарна експертиза (фітосанітарна) — оцінка рослинної продукції (сировини, продукції, шкідників та мікроорганізмів, які бувають карантинні та некарантинні) для підтвердження її карантинної безпеки. Експертиза проводиться з метою попередження розповсюдження сільськогосподарських шкідників, які відносяться до карантинних. Основними завданнями державного санітарного нагляду є забезпечення населення нешкідливими і доброякісними товарами шляхом здійснення постійного контролю за виконанням ветеринарно-санітарних, санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідеміологічних вимог при їх виробництві, транспортуванні, зберіганні, реалізації.

В Україні санітарно-гігієнічну експертизу продуктів проводять органи державного санітарного нагляду системи Міністерства охорони здоров'я України. Повсякденну експертизу харчових продуктів здійснюють відомчі санітарні служби. Органи державного санітарного нагляду в плановому порядку здійснюють санітарну експертизу товарів, що швидко псуються. Санітарно-епідеміологічні станції досліджують головним чином ті показники, що мають санітарно-епідеміологічне значення і можуть впливати на здоров'я людей, визначають наявність шкідливих домішок, ступінь бактеріального забруднення продукту і характер мікрофлори, вміст патогенної мікрофлори та ін.

Тому важливою при визначенні якості товарів є санітарно-епідеміологічна оцінка. Вона дає уявлення про ступінь нешкідливості і доброякісності товарів, тобто відсутність патогенних мікроорганізмів, їх токсинів та інших шкідливих речовин органічної та неорганічної природи, про наявність ознак псування.

Найбільш розповсюдженим та небезпечним шкідником є колорадський жук, стеблова нематода, а мікроорганізмом — бактерії раку картоплі. Для виявлення карантинних шкідників і хвороб експерт повинен відібрати пробу з характерними ознаками і направити її в карантинну лабораторію. їх визначають за допомогою візуального та цитохімічного методу, мікроскопіювання, люмінесценції. При виявленні карантинних об'єктів необхідно дати висновок про заходи, які необхідно застосувати. Вони можуть бути профілактичні та шляхом знищення. При санітарній експертизі оформляється висновок, акт експертизи або відповідний сертифікат.

Нешкідливість харчових продуктів

Класифікація харчових добавок