Розділ «ІНЖЕНЕРНІ ЗАГОРОДЖЕННЯ»

Пророблення проходу вручну - це пошук мін (вибухових пристроїв) міношукачами та щупами, вилучення їх з ґрунту кішками й видалення їх за межі проходу або знищення вибуховим способом в період вогневої підготовки. Вручну проходи пророблюють у тих випадках, коли інші способи застосувати неможливо.

У разі проробленння проходів у мінних загородженнях вручну, міни (вибухові пристрої), які встановлені в невилучене положення, знищуються шляхом зсування їх з місця встановлення кішками з-за укриття або накладними зарядами.

Протипіхотні вибухові пристрої (міни) з натяжними датчиками цілі відшукуються та приводяться в дію за допомогою кішок, які закидаються на мінне поле і підтягуються до себе номером обслуги з укриття або броньованої машини з відстані 15...25 м. Фугасні міни знищуються за допомогою накладних зарядів ВР масою 200-400 г.

Взвод на своїй ділянці, залежно від глибини мінного поля і тривалості темного часу, проробляє за одну ніч до трьох проходів. Згідно з нормативами, на пророблення одного проходу глибиною 100 м га шириною 6-8 м перед переднім краєм саперному відділенню необхідно до 4 годин.

Комбінований спосіб буде застосовуватись для пророблення проходів у МП великої глибини. Мінні поля великої глибини суттєво знижують можливість використання стандартних зарядів розмінування, тому що підривом одного заряду виключається пророблення наскрізного проходу. Для пророблення проходів у таких випадках складно застосовувати існуючі засоби. Таким чином, проходи проробляють комбінуючи різні способи.

Невибухові загородження

За призначенням невибухові загородження поділяють на протитанкові та протипіхотні.

До протитанкових належать протитанкові рови, ескарпи, контр-ескарпи, надовби (дерев'яні, металеві, залізобетонні, кам'яні), бар'єри в лісі з колод, загородження з металевих їжаків, барикади в населених пунктах, снігові вали, ожеледь на гірських крутосхилах, ополонки на водоймах, затоплення місцевості, а також лісові й кам'яні завали та завали в населених пунктах.

Протипіхотні загородження бувають переносні й стаціонарні. Переносні дротяні загородження застосовують найчастіше для швидкого закриття проходів, зруйнованих ділянок загороджень, а також у випадках, коли улаштування інших загороджень ускладнене.

До стаціонарних загороджень належать дротяні сітки на високих і низьких кілках, дротяні паркани, дріт внакид, петлі, засіки в лісі, обплетення колючим дротом пеньків, кущів тощо.

Невибухові загородження можна застосовувати окремо або, що с найбільш ефективним, у поєднанні з мінно-вибуховими загородженнями. Для забезпечення пропуску своїх військ у невибухових загородженнях мають бути залишені проходи, а для швидкого їх закриття передбачено належну кількість засобів (дротяні спіралі, рогатки, їжаки тощо).

Подолання невибухових загороджень здійснюють проходами й переходами, які обладнують інженерні підрозділи, а також підрозділи родів військ із використанням інженерної техніки, навісного бульдозерного обладнання й вибухових речовин.

Для влаштування переходу через протитанковий рів вибуховим способом необхідно підірвати чотири заряди по 25 кг кожний, які укладають на грунт, або чотири заряди по 6-8 кг кожний, що встановлюються у ґрунт на глибину 1 м.

Проходи в надовбах проробляють підриванням зосереджених зарядів. Маса заряду для кожного надовбу залежить від матеріалу виготовлення й може складати: для рейки - 0,2-1 кг; для швелера й двотавру - 3-5 кг; для труб - 5-10 кг; для колод - 0,8-1,2 кг; для залізобетону - 3-5 кг.

Рис. 132. Обладнання проходу в протитанковому рові вибуховим способом:

а - зарядами, що укладеш на ґрунт; 6 - заряди, що встановлені в ґрунт на глибину їм; 1 - заряди по 25 кг; 2 - заряди по 6-8 кг

Для пророблення проходів у лісових завалах призначають групу розгороджень у складі не менше відділення, посилену шляхопрокладачем БАТ-2 або інженерною машиною розгородження ИМР-2, а також двома-трьома мотопилами. Для прискорення розчищення завалу рекомендується використовувати заряди ВР. Ширина проходу в лісовому завалі має бути не менше 4 м.

Для розчищення завалів у населених пунктах залучаються бульдозери й шляхопрокладачі. Напівзруйновані споруди поблизу проходу залишати не можна, їх слід зруйнувати вибуховим або механічним способом. Великі уламки й монолітні елементи дроблять вибухами накладних зарядів масою по 2-5 кг. Якщо завал має велику глибину й висоту, його не розчищають, а роблять через нього прохід, вирівнюючи поверхні й облаштовуючи вхідні та вихідні апарелі. Аналогічно долають завали на гірських дорогах.

Проходи в дротяних загородженнях проробляють танками (окрім малопомітних перешкод), вибуховим способом або вручну ножицями та шанцевим інструментом. Для пророблення проходів у дротяних загородженнях вибуховим способом застосовують подовжені заряди, які укладають під дріт кілків або на дріт. Довжина зарядів має бути не менше ширини загородження. У результаті вибуху подовженого заряду масою 4-6 кг у загородженні утворюється прохід шириною 4-5 м.

Дротяні загородження також долають, облаштовуючи переходи шляхом накидання на дріт матів з хмизу, соломи, дощок, жердин, одягу.