Розділ «ВІЙСЬКОВІ ДОРОГИ ТА КОЛОННІ ШЛЯХИ»

Загальні положення

У сучасних умовах війська, як ніколи раніше, стали залежними від кількості та якості доріг. Дороги стали одним з рішучих факторів забезпечення широкого маневру і рухомості військ. Підготовка шляхів передбачає максимальне використання існуючих доріг.

Шляхами руху військ називаються автомобільні дороги та колонні шляхи, які готуються та утримуються інженерними військами на маршрутах (напрямках) пересування військ.

Військовою дорогою називається існуюча або заново побудована дорога, яка обладнана для руху бойової техніки й автотранспорту.

За відсутності доріг або їх недостатньої кількості, неможливості або недоцільності їх використання, а також для об'їзду зруйнованих ділянок доріг, прокладаються колонні шляхи.

Колонним шляхом називається вибраний на місцевості напрямок поза дорогами, який підготовлений для короткочасного руху військ (військових колон).

Військові дороги та колонні шляхи класифікуються за такими ознаками:

за напрямом руху - фронтальні (що йдуть від тилу до фронту) і рокадні (проходять уздовж фронту);

за призначенням - шляхи маневру, шляхи висування (здійснення маршу, перегрупування), шляхи до рубежів розгортання, під'їзні та об'їзні шляхи; за належністю - батальйонні, бригадні, корпусні тощо; за характером руху - для колісної техніки, для гусеничної техніки, для змішаного руху і для однобічного, двобічного або човникового (реверсивного) руху; за значенням - основні, запасні та фальшиві.

Військові дороги та колонні шляхи повинні задовольняти таким вимогам: відповідати заданому напрямку та мати, по можливості, найкоротшу протяжність; менше переходів через болота, яри, ріки та інші природні перешкоди, а також перетинів з існуючими автомобільними дорогами та залізницями; забезпечувати найкраще маскування, для чого вони повинні прокладатися на схилах зі зворотного боку височин і долинами, під прикриттям лісових масивів; забезпечувати мінімальний обсяг робіт щодо їх будівництва; не мати, по можливості, ділянок, що проходять через вузькі місця, а також ділянок, розташованих поблизу об'єктів вірогідного впливу противника (великих населених пунктів, залізничних станцій, складів, баз); проходити по стійких ґрунтах і, по можливості, ближче до місць розташування місцевих дорожньо-будівельних матеріалів.

Також військові дороги й колонні шляхи повинні відповідати певним технічним та експлуатаційним вимогам, зазначеним у таблиці.

Таблиця 42

Технічні вимоги до військових доріг й колонних шляхів

Військові дороги, як правило, підготовлюють для руху колісної техніки. Для пересування гусеничних машин використовуються колонні шляхи, що прокладені паралельно дорозі. Коли для гусеничних машин прокласти колонний шлях неможливо, проїжджу частину дороги готують для змішаного руху.

Військові дороги облаштовуються на спеціально відведених смугах місцевості, які називаються смугами відведення, і складаються із земляного полотна, дорожнього покриття, дорожніх споруд, обрізів.

Земляне полотно - ґрунтова основа для дорожнього покриття, що повинна забезпечувати його стійкість.

Дорожнє покриття - основна частина дороги. Воно буває чотирьох типів: удосконалене капітальне (асфальтобетонне, цементобетонне, мостове з брущатки) та удосконалене полегшене (гравійне, щебеневе, кам'яне з використанням в'яжучих матеріалів); перехідне (фунтове, гравійно-піщане, з щебенево-піщаної суміші, скріплених органічними та неорганічними в'яжучими матеріалами); нижчого типу (ірунгове, укріплене піщано-глинистими домішками); збірне (залізобетонне, металеве, дерев'яне), яке буває суцільним і колійним.

Дорожнє покриття буває одно- або багатошаровим. Назва покриття дається відповідно до його верхнього шару.

Рис. 133. Основні елементи дороги: