Розділ «ІНЖЕНЕРНІ ЗАГОРОДЖЕННЯ»

Межі ділянок і смуг позначаються добре видимими знаками. На розмінування однієї смуги призначається один номер обслуги. На лівому (правому) кутку своїх смуг номери обслуг встановлюють особисті покажчики, вказуючи прізвище та номер смуги.

Покажчики зберігаються на встановлених місцях до здавання ділянки командиром відділення командиру взводу.

Всі виявлені боєприпаси за ступенем небезпечності поділяють на дві категорії. До першої належать боєприпаси, які не розірвались, не можуть самі по собі спрацювати та допускають можливість транспортування відповідно до правил перевезення. До другої належать боєприпаси, які не розірвались, але не допускають можливості транспортування їх, тобто чутливі до механічних подразнень, а також боєприпаси з підривниками невідомої конструкції.

Всі виявлені боєприпаси до певної міри небезпечності належать до другої категорії. їх не можна переміщувати та зсувати з місця.

Ступінь безпеки боєприпасів, що не розірвалися, командир загону визначає особисто, приймаючи рішення про спосіб їх знешкодження та знищення.

Збирання та переміщення вибухонебезпечних предметів з метою їх групового знищення ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

Подолання мінно-вибухових загороджень здійснюється такими способами: обхід (об'їзд) загороджень (окремих мін); пророблення проходів; на ризик.

Проходом у загородженнях називається ділянка місцевості або водного простору (акваторії), яка очищена від загороджень або спеціально залишена вільною від них для пропуску військ через загородження, позначена відповідними знаками й на якій організовано комендантську службу.

До проходів у інженерних загородженнях висуваються такі вимоги:

– мінімальна ширина проходу в мінних полях перед переднім краєм оборони противника має бути 6...8 м, у глибині оборони - не менше 4 м, для других ешелонів - 10...12 м, у загородженнях на водних перешкодах і морському узбережжі - не менше 40 м;

– проходи мають бути прихованими та несподіваними для противника;

– межі проходів повинні позначатись стандартними позначками, які добре видно вдень і вночі, розширені проходи огороджуються;

– кожному проходу надається свій номер, що вказується на позначках, якими позначені його межі; проходи позначають тими ж номерами, що і шлях, який підходить до них;

– осі проходів, які пророблені в своїх МП, повинні співпадати з осями проходів, що пророблені в МП противника.

Залежно від умов обстановки, існуючих засобів розмінування, характеристик мінних полів, особливостей місцевості, проходи в МП можуть проробляться такими способами: вибуховим; механічним; вручну; комбінованим.

Вибуховий спосіб – це знищення або викидання за межі проходу мін (вибухових пристроїв) контактними (накладними) зарядами або неконтактними зарядами розмінування УЗП-77 з установки розмінування УР-77, зарядом розмінування УЗП-83 з установки розмінування УР-83П. зарядом розмінування ЗРП-2, ДКР-4.

У разі механічного способу міни (вибухові пристрої) видаляються за межі проходу, приводяться в дію, або знищуються за допомогою мінних тралів.

За допомогою трала КМТ-7 проходи пророблюють на шляхах руху військ, де встановлені міни (вибухові пристрої) добре видно. При цьому екіпаж танка веде візуальний пошук мін (вибухових пристроїв) по всій ширині проїжджої частини, а механік-водій здійснює їх знищення шляхом наїзду катковими секціями трала.

За відсутності каткових тралів прохід може пророблятися за допомогою ножових тралів типу КМТ-8, КМТ-10. У даному випадку міни (вибухові пристрої) відкидаються ножовими секціями трала за межі проходу. Найбільш ефективним засобом для пророблення проходів є колійний трал КМТ-7, обладнаний електромагнітною приставкою, яка приводить в дію міни з неконтактними підривниками на відстані. Швидкість тралення збільшується до 8-12 км/год; ширина проходу 4-5 м. Пророблений прохід також перевіряється і позначається.

За наявності в підрозділі, що призначений для пророблення проходу в змішаному мінному полі, танка або БМП з мінним тралом спочатку пророблюється колійний прохід, поширення якого до 6,5 м здійснюється вручну.