Розділ «ІНЖЕНЕРНІ ЗАГОРОДЖЕННЯ»

Завданнями розмінування є:

– проведення роз'яснювальної роботи серед населення щодо заходів безпеки та правил поведінки у випадку виявлення вибухонебезпечних предметів;

– організація розвідки місцевості, яка підлягає розміновуванню;

– пошук і знищення вибухонебезпечних предметів;

– планування й організація виконання завдань з пошуку й знищення вибухонебезпечних предметів.

– облік і звітність за завданням розмінування.

Під час вибору районів розташування військ використовуються дані про загородження, які отримуються повітряною та іншими розвідками. До виходу військ у райони розташування вони перевіряються на наявність мін і вибухонебезпечних предметів. Для цього до складу рекогносцирувальних груп включаються підрозділи інженерних військ із засобами розвідки загороджень.

Перевірка на наявність мін (вибухових пристроїв) і розмінування районів розташування проводиться інженерно-саперними підрозділами із застосуванням підрозділів родів військ, підрозділи можуть посилюватися танками з мінними тралами, а в окремих випадках можуть застосуватися собаки мінно-пошукової служби.

Розмінуванню підлягає місце розміщення підрозділів і пунктів управління, шляхи підходу до них і дороги, які до них прилягають.

У районах розташування, в першу чергу, перевірці підлягають: основні дороги та гх об'їзди, райони розгортання пунктів управління, позиційні райони ракетних і зенітно-ракетних частин, в подальшому - решта доріг та окремих ділянок місцевості вздовж доріг, які призначені безпосередньо для розташування підрозділів.

Під час перевірки місцевості на наявність мін (вибухових пристроїв) можуть застосуватися танки, що споряджені мінними тралами, ИРМ, дорожні та індивідуальні міношукачі, щупи, КР-И (КР-О), КР-Е, оптичні засоби розвідки.

Під час перевірки місцевості з боків сторін дороги на наявність мін уручну, кожному відділенню призначається ділянка довжиною та шириною 200 м. Відділення діє двома обслугами з трьох чоловік кожна Одна обслуга перевіряє місцевість по один бік дороги, інша - по другий. Обслуги рухаються зигзагами, з відстанню між сусідніми точками повороту 40-50 м, здійснюючи перевірку підозрілих місць. Кожен номер перевіряє смугу шириною 2-2,5 м.

Для суцільного розмінування взводу призначається ділянка місцевості розміром (450...540) × (300...360) м, відділенню - розміром (300...360) χ (150... 180) м. Ділянка відділення розбивається на смуги розміром 50...60 м по фронту та 150... 180 м у глибину.

Межі ділянок і смуг позначаються добре видимими знаками. На розмінування однієї смуги призначається один номер обслуги. На лівому (правому) кутку своїх смуг номери обслуг встановлюють особисті покажчики, вказуючи прізвище та номер смуги.

Покажчики зберігаються на встановлених місцях до здавання ділянки командиром відділення командиру взводу.

Всі виявлені боєприпаси за ступенем небезпечності поділяють на дві категорії. До першої належать боєприпаси, які не розірвались, не можуть самі по собі спрацювати та допускають можливість транспортування відповідно до правил перевезення. До другої належать боєприпаси, які не розірвались, але не допускають можливості транспортування ftc, тобто чутливі до механічних подразнень, а також боєприпаси з підривниками невідомої конструкції.

Всі виявлені боєприпаси до певної міри небезпечності належать до другої категорії. їх не можна переміщувати та зсувати з місця.

Ступінь безпеки боєприпасів, що не розірвалися, командир загону визначає особисто, приймаючи рішення про спосіб їх знешкодження та знищення.

Збирання та переміщення вибухонебезпечних предметів з метою їх групового знищення ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

Подолання мінно-вибухових загороджень