Розділ «ВСТУП»

– перед переднім краєм, на ділянці прориву - один на взвод;

– перед переднім краєм поза ділянкою прориву - один на роту першого ешелону;

– у глибині оборони бригад першого ешелону (тактичній глибині) - один на роту першого ешелону;

– в оперативній глибині 1 прохід на батальйон першого ешелону.

На ділянці прориву на 1 км створюється до 6 проходів (Lнаст= 1 км).

У глибині оборони противника проходи пророблюються згідно з обстановкою що склалася, за рішенням і з дозволу загальновійськового командира.

Розрахунок кількості проходів ведеться за кількістю механізованих взводів, тому що танки в будь-якому випадку будуть забезпечені проходами.

Кількість і напрями проходів у своїх мінних полях повинні співпадати з кількістю і напрямами проходів, що намічається зробити у МП противника.

Для подолання загороджень, що встановлені дистанційними засобами мінування, в кожному батальйоні доцільно створювати нештатну групу розмінування (один-два екіпажі), а в кожній роті призначати нештатне відділення (розрахунок) розмінування. Групи комплектуються особовим складом, який навчений прийомам розмінування, і оснащуються засобами для пошуку мін та їх знешкодження.

В мінних полях, що встановлені системами дистанційного мінування на бригадних шляхах руху, в районах розгортання ПУ, проходи пророблюються інженерними підрозділами.

Проходи у своїх мінних полях у мінних полях противника перед переднім краєм влаштовуються шириною 6-8 м, а під час ведення бою у глибині оборони противника - не менш 4 м. У подальшому на шляхах руху військ проходи, що співпадають з напрямом руху другого ешелону мають бути поширені до 10-12 м, щоб забезпечити об'їзд (обхід) пошкодженої на проході техніки. Такі проходи в подальшому передаються для утримування загону забезпечення руху (ЗЗР).

Комендантська служба під час долання мінно-вибухових загороджень у ході наступу організується з рубежу розгортання у взводні колони та здійснюється до проходів у мінному полі. Особовий склад комендантської служби призначається з розрахунку - на кожні 2 проходи одне інженерно-саперне відділення. Після пропуску підрозділів 1 ешелону комендантська служба знімається. Проходи у дистанційно встановлених мінних полях (ДВМП), особливо такі, що встановлені безпосередньо перед атакою, утримуються мінімум відділенням.

Для подолання проходів у масових загородженнях і руйнуваннях у частинах і з'єднаннях створюються групи розгородження (ГРозг) або загін розгородження (ЗРозг). До складу Грозг залучаються: до інженерного взводу з МТУ-20, БАТ-2, 1-2 танки з тралами, механізоване відділення з необхідним інструментом. Група створюється на період виконання завдання і діє самостійно в інтересах батальйону першого ешелону.

ЗРозг має у складі декілька груп з централізованим керуванням. При цьому передбачається виділення груп зі складу загону розгородження на більш складні напрями та повернення після того, як буде вичерпана необхідність у їх діях.

Пророблення проходів у невибухових протитанкових загородженнях і влаштування переходів через сухі канави та яруги здійснюється танками, що обладнані танковими бульдозерами ТБС-86 або мають вбудоване бульдозерне обладнання. За допомогою такого обладнання можливо за 5-7 хв улаштувати перехід через зазначені загородження чи перешкоди з висотою схилів до 2-3 метрів.

У бойових умовах, для подолання перешкод з танковими підрозділами діють танкові мостоукладачі МТУ-20, МТ-55А, які мають броньовий захист екіпажу, дозволяють виконувати завдання на місцевості з високими рівнями радіації та спроможні влаштовувати переходи за 3-5 хв без виходу екіпажу з машини.

Облаштовування інженерних загороджень, підготування і створення зруйнувань і завалів

Інженерні загородження облаштовуються з метою нанесення противнику втрат, затримання його просування, ускладнення маневру і створення найбільш сприятливих умов для його ураження усіма вогневими засобами.

Вони обладнуються у різних видах бойових дій згідно із завданням, що вирішують підрозділи, та рішенням загальновійськового командира, у сполученні з природними та штучними перешкодами та поєднанні із системою вогню.

Незалежно від виду бою, в якому влаштовуються інженерні загородження, вони за конструкцією, розташуванням на місцевості повинні відповідати такими вимогам: