Розділ «ВСТУП»

– відповідати задуму бою;

– забезпечувати високу ефективність і раптовість впливу на противника;

– допускати швидке встановлення (влаштування) на місцевості із застосуванням засобів мінування.

За характером впливу на противника і засобам, що застосовуються, інженерні загородження розподіляються на мінно-вибухові, невибухові та комбіновані.

Основу інженерних загороджень складають мінно-вибухові загородження, які облаштовуються у вигляді мінних полів, груп мін, одиночних мін, а також різних фугасів і зарядів, що використовуються з метою облаштування руйнувань.

Мінне поле являє собою ділянку місцевості, на якій у визначеному порядку або безсистемно встановлені міни одного чи декількох типів. Для облаштування мінних полів широко застосовуються різні тили інженерних мін, а також засоби механізації мінування і системи дистанційного мінування.

Мінно-вибухові загородження встановлюються попереду на передовій позиції, перед позиціями бойової охорони та переднім краєм, у проміжках і на флангах підрозділів на всю глибину оборони. На напрямках, де можливий наступ танкових підрозділів противника, встановлюються, головним чином, протитанкові МВЗ. Протипіхотні мінно-вибухові загородження встановлюються на прихованих підходах до переднього краю, особливо там, де можлива атака противника без танків, а також для прикриття ПТМП з метою ускладнення їх розмінування.

У глибині оборони на ймовірних напрямах наступу противника під час підготовки оборони можуть встановлюватись керовані ПТМП і ППМП, мінуватися й готуватися до зруйнування основні дороги, мости, шляхопроводи, а також можуть готуватись вибуховим способом протитанкові рови, влаштовуватись міновані завали та інші види невибухових і комбінованих загороджень.

Для влаштування інженерних загороджень залучаються всі роди військ і підрозділи інженерних військ, на яких покладається виконання найбільш важливих і складних завдань. Вони залучаються для встановлення мінних полів перед переднім краєм підрозділів першого ешелону та у проміжках між ними. В ході оборонного бою, на визначених напрямах наступу противника, інженерні підрозділи, що діють у складі рухомих загонів загородження (РЗЗ), встановлюють ППМП і ППМП у глибині оборони батальйонів першого ешелону.

Місця, терміни встановлення інженерних загороджень і порядок їх прикриття вказується загальновійськовим командиром, який організовує виконання завдань.

Підрозділи родів військ відповідно до рішень своїх командирів облаштовують інженерні загородження в основному для прикриття позицій і районів, які вони займають. При цьому, особовий склад танкових підрозділів встановлює мінні поля вручну, стройовим розрахунком.

Підготування й утримування шляхів руху і маневру підрозділів

У ході наступу шляхи облаштовують для планомірного переміщення на нові позиції артилерійських підрозділів, засобів протиповітряної оборони, зміни розташування пунктів управління і забезпечення безперервного постачання і евакуації.

Під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником кількість шляхів, що готуються для забезпечення перегрупування, складає близько 30-50 км на батальйон. Більшу частину з них облаштовують інженерно- дорожні підрозділи. Але, коли невистачає, особливо у весіннє-осіннє бездоріжжя, а також в умовах бездоріжжя на підготування шляхів буде необхідним залучати механізовані й артилерійські підрозділи з танками, що обладнані навісним бульдозерним устаткуванням і тягачами.

У наступі, крім фронтальних шляхів облаштовуються рокади на вихідному рубежі, перед бар'єрними рубежами, на рубежах розгортання у батальйонні колони, влаштовуються шляхи до рубежу введення у бій 2-го ешелону (по 1 на батальйон). Для його підготовки залучається загін забезпечення руху (ЗЗР). На рубежі введення у бій 2-го ешелону, за потребою пророблюються проходи, а загородженнями прикриваються фланги.

До рубежу розгортання у взводні колони (РРВК) шляхи обладнуються силами інженерних підрозділів старшого начальника. Підготовка шляхів від РРВК до проходів у мінних полях полягає в перевірці їх на наявність мін і позначенні односторонніми покажчиками. Шляхи утримують підрозділі, які їх облаштовували або зі складу 2-го ешелону. Вони позначаються та нумеруються справа наліво. Номер колонного шляху співпадає з номером проходу в мінному полі.

Максимально використовується мережа доріг, що існує. В ході наступу ЗЗР, який зазвичай має в своєму складі групу розвідки і розгородження (ідорвідд, орхр, бойова охорона) та дорожньо-мостову групу, безпосередньо забезпечує пересування військ на маршруті. Під час переслідування противника або просування у глибині його оборони ЗЗР рухається за підрозділами розвідки з можливим випередженням голови колони на 1-2 години ходу. У випадку, якщо підрозділи охорони зустріли противника, що переважає силою, то вперед виходять підрозділи першого ешелону, розгортаються і під прикриттям охорони атакують противника. За цих умов ЗЗР виконує свої завдання, пересуваючись за підрозділами першого ешелону. При цьому шлях готується для підрозділів другого ешелону або резерву, артилерії, підрозділів ППО, пунктів управління, а також для забезпечення підвезення та евакуації.

Порядок і зміст роботи командира підрозділу з організації інженерного забезпечення бою

Організація інженерного забезпечення механізованого (танкового) підрозділу

Інженерне обладнання та маскування позицій. Обладнання опорного пункту механізованого (танкового) взводу. Елементи опорного пункту механізованого (танкового) взводу