Розділ «ВСТУП»

Опорний пункт взводу - це район місцевості, на якому механізований (танковий) взвод із засобами посилення розташовується у бойовому порядку і створює: систему вогню для ведення кругової оборони та систему інженерних загороджень для захисту позицій; обладнує його в інженерному відношенні; знаходиться в готовності до відбиття наступу противника з метою нанести йому втрат та утримати позицію, яку він займає, створити умови для переходу до наступу.

Взвод обороняє опорний пункт по фронту - до 400 м і в глибину - до 300 м. До складу опорного пункту механізованого взводу входять:

– позиції відділень;

– вогневі позиції бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і приданих вогневих засобів;

– командно-спостережний пункт командира підрозділу.

По всьому фронту опорного пункту механізованого взводу риється суцільна траншея, яка з'єднує одиночні (парні) окопи для особового складу механізованих відділень, окопи для бойових машин піхоти, танків, протитанкових керованих ракетних комплексів (ПТКРК) та інших вогневих засобів, укриття для особового складу.

Від опорного пункту в глибину оборони риється хід сполучення, який обладнується для ведення вогню.

Траншея, окопи та хід сполучення мають забезпечувати ведення флангового та перехресного вогню по противнику, що атакує, прихований маневр і розосередження вогневих засобів, а також уведення противника в оману відносно побудови оборони взводу.

Перша траншея є переднім краєм оборони й обороняється взводами першого ешелону. Вона має забезпечувати надійне спостереження за противником, найкращі умови для створення зони суцільного багатошарового вогню всіх видів перед переднім краєм, на флангах, у проміжках і ведення вогню з глибини оборони.

Друга траншея обороняється взводом другого ешелону (резерву) роти. Вона обладнується на віддаленні 300-600 м від першої траншеї з таким розрахунком, щоб взвод, який її обороняє, був здатен своїм вогнем підтримувати підрозділи, що займають першу траншею, а також вести вогонь на підходах до переднього краю оборони та прикривати вогнем загородження перед ним.

Третя (четверта) траншея обороняється взводами рот другого ешелону батальйону. Вона обладнується на віддаленні 600-1000 м від другої (третьої) траншеї з таким розрахунком, щоб розташовані в ній вогневі засоби могли вести вогонь у смузі між другою третьою (четвертою) траншеями, а на окремих ділянках і перед переднім краєм оборони.

Хід сполучення використовується для прихованого маневру підрозділами, ведення бою з противником, що вклинився в оборону, евакуації поранених постачання боєприпасів і продовольства.

До опорного пункту танкового взводу входять; вогневі позиції танків приданих засобів.

Придані танковому взводу механізовані підрозділи, зазвичай займають позиції попереду танків, або у проміжках між ними та на флангах взводу.

Проміжки між позиціями Й опорними пунктами взводів прикриваються інженерними загородженнями. БМП і танки в опорному пункті взводу розташовуються по фронту і в глибину з інтервалом до 200 м.

Вогневі позиції для них обираються з урахуванням умов місцевості як на передніх, так і на зворотних схилах висот з таких міркувань, щоб забезпечувалось:

– спостереження за противником і ведення вогню на граничну дальність прямим наведенням із гармат, кулеметів і ПТКРК;

– взаємна вогнева підтримка та можливість вести зосереджений вогонь перед переднім краєм і на флангах опорного пункту;

– кругова оборона;

– приховане розташування вогневих засобів і маскування.