Розділ «Тема 4 СТРАХОВИЙ РИНОК»

— набуття страховиками прав інституційних інвесторів та надання їм ширших можливостей щодо інвестування страхових резервів та вільних ресурсів, а саме — можливості конвертувати гривні у валюту, вкладати кошти страхових резервів у житлове будівництво, іпотеку тощо;

— підвищення стійкості та потужності страхових компаній, їх авторитету у вітчизняних та іноземних інвесторів шляхом підвищення розмірів власного капіталу, покращення організації роботи, надання якісних страхових послуг, безумовного виконання прийнятих на себе зобов'язань;

— посилення контролю за діяльністю страховиків з боку органів страхового нагляду, застосування ними своєчасних заходів, які попереджують неплатоспроможність страховиків;

— розвиток системи перестрахування;

— створення нормативної бази, яка регулює права, обов'язки та відповідальність сторін за договорами перестрахування;

— створення системи гарантій виконання зобов'язань за договорами страхування, укладеними неплатоспроможними та збанкрутілими страховими організаціями;

— стабілізація фінансового стану всіх суб'єктів економіки та населення;

— активізація ролі держави та її органів у зміцненні та розвитку страхового ринку, формуванні державних пріоритетів у його розвитку, створенні конкурентного середовища на страховому ринку;

— розвиток законодавчої бази страхування, яка б враховувала сучасну ситуацію на страховому ринку;

— удосконалення організаційної структури та створення інфраструктури страхового ринку на рівні світових вимог;

— інтеграція страхового ринку України до світового ринку страхування та створення сучасної моделі ефективного управління страховими резервами.

Для розширення можливостей проведення страхових операцій і підвищення ролі страховиків в інвестиційному процесі мають бути суттєво збільшені розміри власного капіталу страховиків. Тільки великі страхові організації можуть акумулювати у вигляді джерел інвестицій значні кошти та викликати довіру з боку потенційних клієнтів.

У перспективі страховому ринку, перш за все, варто очікувати позитивних законодавчих змін, які відкриють для страхових компаній нові можливості в їх бізнесі.

4.4. Маркетинг у страхуванні

Маркетинг розуміють як метод управління діяльністю компаній і фірм. Термін "маркетинг" походить від англійського слова "market" — "marketing", що означає "збувати", "продавати продукцію на ринку". У страхуванні це означає реалізовувати страхові продукти (послуги). Існує багато визначень маркетингу. Разом із тим, досі немає єдиного визначення цього терміна у страхуванні. Найбільш поширеними є такі:

— маркетинг — комплексний підхід до організації й управління всією діяльністю страхової компанії, направлений на надання таких страхових послуг і в таких розмірах, які відповідають потенційному попиту. Попит переважно формується самою страховою компанією і задовольняється нею;

— маркетинг — комплекс функцій страхової компанії, що включає: планування, ціноутворення, рекламування, організацію мережі просування страхових полісів на основі реального та потенційного попиту на страхові послуги;

— маркетинг — сукупність дій, які можуть бути зведені до 2-х груп: 1) формування попиту на страхові послуги;

2) задоволення страхових інтересів клієнтів, що є економічним і соціальним обґрунтуванням існування страховика.

Перша група знаходить реалізацію у використанні низки методів і засобів впливу на потенційних страхувальників, таких як: реклама, укладання договорів страхування, диференціація страхових тарифів, поєднання страхових послуг з іншими формами обслуговування (юридичними, консультативними, торговими тощо).