Розділ «Тема 16 ФІНАНСОВА СТРАТЕГІЯ І ПЛАНУВАННЯ У СТРАХУВАННІ»

Надходження інвестиційних ресурсів страховика у сфери, важливі для р витку суспільства, мають бути відповідно обґрунтовані, а їх вкладення — і ти надійними як для страховика, так і для страхувальника. Ефективність діяльності страховика залежить, насамперед, від розвитку фінансового ринку, а також від забезпечення вільного доступу до нього страхових компаній.

Для розширення можливостей проведення страхових операцій і підвищення ролі страховиків в інвестиційному процесі мають бути суттєво збільшення розміри власного капіталу страховиків. Тільки великі страхові організації можуть акумулювати у вигляді джерел інвестицій значні кошти і викликати довіру зі сторони потенційних клієнтів.

Окрім того, страхові компанії повинні набути прав інституційних інвесторі мати можливість конвертувати гривні у валюту, вкладати кошти страхових резервів у житлове будівництво, іпотеку.

16.3. Основи бізнес-планування страхової діяльності. Структура бізнес-плану страховика

Страхові компанії в своїй діяльності як головний інструмент управління страховою та іншою діяльністю використовують планування.

Планування діяльності страховика полягає у складанні бізнес-плану.

Бізнес-план розглядається як прогнозна комплексна програма перспективного розвитку страхової компанії. Він є вихідним документом, де узагальнюється вся інформація про ринок страхових послуг.

По суті, це технічно-економічие обґрунтування запланованої страхової діяльності. Його рекомендується складати на 3—5 років з помісячним розподілом для першого року, з поквартальним — для другого року і в річному розрізі для подальших років. Бізнес-план подається в органи нагляду та контролю за страховою діяльністю для отримання ліцензії на проведення страхування.

Структура бізнес-плану повинна включати такі частини (розділи):

1. Загальна характеристика страховика, де наводиться така інформація: повне та скорочене найменування, коли і де проведені реєстрація і перереєстрації, юридична адреса та фактичне місцезнаходження, інформація про забезпечення приміщеннями, оргтехнікою, зв'язком та персоналом, у тому числі кваліфікованим персоналом, напрями (форма, види, місце) його діяльності.

2. Огляд стану страхового ринку в регіонах і сфер діяльності страхової компанії, де узагальнюється така інформація: оцінка загальної кількості об'єктів страхування, конкурентність страхового середовища, сегментація страхового ринку, виділення сегментів, що планує охопити страхова компанія, та інші характеристики стану та перспектив розвитку страхового ринку, які зумовлюють вибір видів діяльності страховика.

3. Види діяльності страхової компанії, де наводяться основні особливі характеристики страхового продукту страхової компанії.

4. Стратегія маркетингу, яка охоплює визначення кількості об'єктів, що підлягає страхуванню у розрізі кварталів, потенційний склад клієнтів, заходи просування на ринок страхового продукту компанії та інші маркетингові інструменти.

5. Організаційна структура страховика та її розвиток. У цьому розділі наводиться юридичне та аудиторське забезпечення діяльності страхової компанії, що передбачає наявність відповідних структур у складі компанії, укладені відповідні угоди на юридичне та аудиторське обслуговування.

6. План функціонування страхової компанії, який включає прогноз розвитку страхових операцій на три або більше років, де визначені за видами страхування такі показники: середні страхові суми окремих об'єктів страхування, середній розмір тарифів, вираховувані середні страхові платежі й обчислена кількість зібраних страхових платежів, а також сума страхових виплат, максимальна відповідальність за окремим об'єктом страхування.

Форма прогнозу розвитку страхових операцій наведена у табл. 16.1:

7. Оцінка платоспроможності та ризиків страхової компанії, де інформація наводиться на кінець кожного календарного року з розрахунком

нормативного запасу платоспроможності та коефіцієнта платоспроможне коефіцієнта ризику та коефіцієнта ступеня ймовірності дефіциту коп страхової компанії. У цьому розділі також визначаються підходи до перестрахування.

8. Стратегія фінансового планування (фінансовий план), яка розробляється не менше ніж на три роки, де поквартально на першій рік і далі на кожен рік зазначено:

— розмір власних грошових коштів;