Розділ «Тема 11 СТРАХУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ РИЗИКІВ»

У травні 1999 р. на дипломатичній конференції у Монреалі було укладено Конвенцію ІСАО. її мета — повністю замінити систему Варшавської конвенції. Конвенцію ІСАО підписали більше 50 держав, а набере вона чинності після того, як її ратифікують ще інші держави.

До найважливіших правових актів належать також різноманітні резолюції ІАТА 600а, 6006 (International Aviation Transport Association) із питань вантажних авіаперевезень; Повітряний кодекс України (1993) тощо.

При підвезенні вантажів до суден залізницею (як в Англії, Франції" так і у всій Європі) у силу вступає Конвенція СІМ — "Міжнародна угода про транспортування вантажів залізницею". Уряд Англії підписав цю конвенцію, і, оскільки англійські залізниці націоналізовані, достатньо вказівки уряду дотримуватися положень цієї конвенції, які дещо збігаються з дорожньою.

У країнах ЄС відповідальність перевізника визначається на підставі Міжнародної конвенції про перевезення товарів залізницею COTTF. Застосування цієї конвенції досить обмежене, а саме:

— діє тільки тоді, коли країна відправлення та країна одержання вантажу обидві підписали конвенцію;

— стосується лише основних магістральних залізниць Європи;

— позов подається тільки до країн, де було завдано шкоди.

11.3. Страхування валютних та біржових ризиків

Страхування валютних ризиків у багатьох країнах є обов'язковим і введено з метою стимулювання експортної діяльності виробників, котрі займаються зовнішньоторговельною діяльністю. Воно зумовлено специфічними умовами зовнішньоекономічних контрактів. Метою такого страхування є захист вітчизняних експортерів, імпортерів та інших учасників зовнішньоекономічної діяльності. Страхування валютних ризиків необхідне для відшкодування втрат, пов'язаних із виробництвом експортної продукції за відмову від її оплати закордонним імпортером з будь-яких причин, збитків від неплатежів за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги у разі загострення фінансового становища або банкрутства іноземного партнера, збитків від коливань валютних курсів у період від укладання контракту до закінчення його дії, що негативно впливає на купівельну здатність валюти платежу. Страхуванню підлягають і збитки, зумовлені політичною нестабільністю в країні імпортера. При цьому варто звернути увагу на те, що у перших двох випадках втрат зазнає вітчизняний інвестор. В інших випадках збитки можуть стосуватися як експортера, так і зарубіжного покупця. Перший зазнає збитків при зниженні курсу валюти платежу, другий — у разі підвищення.

Захист від валютних ризиків може включати використання захисних застережень у контрактах, прогнозування курсу різних валют тощо.

Страхування біржових ризиків за останні роки набуло значного поширення. Об'єктом такого страхування може бути відповідальність учасників біржових контрактів за збитки, зумовлені невиконанням умов угоди одним з партнерів. У світовій практиці страхуються збитки інвесторів, зумовлені шахрайством чи неплатоспроможністю члена біржі, а також збитки членів біржі від неплатоспроможності одного з них. При страхуванні контрактів на реальний товар договір може укладатися як продавцем, так і покупцем. Якщо договір укладається покупцем, відповідальність страховика виникає у разі відмови продавця від поставки товару або затримки його поставки. Коли договір страхування укладається з продавцем, відповідальність страхової організації виникає за відмови покупця від оплати товару або при затримці з Його оплатою.

Серед біржових контрактів значного розвитку набули ф'ючерсні угоди, що укладаються на поставку товарів через певний строк, які на певний момент можуть бути не виготовлені. За своїм змістом.ф'ючерсні контракти одночасно виконують функцію страхування від можливих збитків. Вони можуть застосовуватися для страхування від форс-мажорних обставин, або незалежних перешкод для виконання угод.

Об'єктами страхування можуть бути як грошова сума непоставленої продукції, так і виробничі (непрямі) збитки покупця.

Разом із тим, таке страхування в Україні наразі має обмежене застосування, насамперед, через нерозвиненість ринкових відносин, ринкової інфраструктури. Біржі не завжди сумлінно вибирають собі клієнтів, здійснюють відбір учасників торгів, контролюють виконання ними угод, контрактів. Тому вважається більш доцільним страхування біржових ризиків здійснювати у вигляді взаємного біржового страхування або через акціонерні страхові компанії за участю капіталу біржі, коли біржа і страховик є взаемозацікав-леними у такому страхуванні.

11.4. Страхування інших зовнішньоекономічних ризиків

Контрольні запитання