Розділ «ТЕМА 12. ПОДАННЯ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ: ТАБЛИЦІ, ГРАФІКИ, КАРТИ»

Макет статистичної таблиці з складною розробкою присудка

Вигляд статистичної таблиці залежить не від розробки присудка, а від побудови підмета.

При побудові комбінаційних таблиць найчастіше використовують комбінаційне групування за 2-3 ознаками. Якщо виділяти більшу кількість груп і підгруп, одержимо досить громіздке групування. Наприклад, якщо за першою ознакою виділити 2 групи, за другою -3, за третьою- 4, то у підметі такого групування одержимо 24 рядки (2x3x4), не рахуючи підсумкових рядків по групах і загального підсумку. Тому з введенням кожної нової групувальної ознаки число рядків у кілька разів збільшується, що значно ускладнює читання такої таблиці і та аналіз.

Слід також враховувати ту обставину, що при комбінаційному групуванні за кількома ознаками відбувається велике подрібнення сукупності на групи і підгрупи. У результаті цього в одержаних підгрупах може виявитися недостатня кількість одиниць спостереження. У такому разі числові показники не будуть характеризувати типові властивості, адже вони не втрачають своєї індивідуальності.

Результати комбінаційного групування за великою кількістю ознак навіть при невеликій кількості інтервалів важко сприймаються, а сама таблиця втрачає свою найважливішу перевагу - наочність. Тому комбінаційні таблиці доцільно складати не більше як за трьома факторами та кількістю інтервалів не більше трьох (інколи чотирьох).

Уперше прості і групові таблиці були застосовані при вивченні статистичних даних у 1727 р. І. К. Кириловим, а комбінаційна таблиця була розроблена і запропонована у 1882 р. А. П. Шлікевичем,

Для досягнення найбільшої виразності статистичної таблиці необхідно при її оформленні дотримуватися певних правил. Розглянемо їх.

1. Форма статистичної таблиці повинна бути узгоджена із раніше існуючими таблицями для забезпечення можливості порівняння даних за ряд відрізків часу.

2. Назва таблиці (загальний заголовок) повинна коротко і точно характеризувати основний її зміст. Ця вимога рівною мірою стосується і назв підмета та присудка таблиці. Якщо загальний заголовок недостатньо докладно сформульований, то можна зробити примітки до нього.

3. У таблиці (в загальній назві або в назвах підмета і присудка) повинно бути вказано, якої території або якого періоду чи моменту часу стосуються наведені дані, а також характер цих даних (фактичні, нормативні, розрахункові і т. д.).

4. Показники таблиці повинні мати одиниці виміру. Якщо для всіх показників використовується одна одиниця виміру, її пишуть наприкінці заголовка таблиці, а якщо їх кілька - в кінці рядків або граф.

5. Усі числові значення даного показника зазначаються з однаковою точністю.

6. Якщо кількість показників підмета і присудка таблиці досить велика, то їх нумерують. При цьому графи, які містять перелік об'єктів або їх груп, позначають великими літерами алфавіту, а графи з показниками присудка - арабськими цифрами.

7. У кожній клітині таблиці слід писати відповідне -число або умовні знаки, які мають таке значення: ... (три крапки) - відсутність даних, або робиться запис "немає зведень"; - (тире) - замість нульового значення або якщо числове значення не має логічного змісту чи неможливе зовсім; число 0,0 ставиться у тих випадках, коли величина показника не перевищує 0,05.

8. Таблиця повинна бути замкненою, тобто мати підсумки (в цілому по групах і підгрупах).

9. Якщо по тексту зустрічаються дві і більше таблиць, їх нумерують арабськими цифрами. Номер таблиці ставиться перед її назвою, слово "Таблиця" і знак "№" не пишуть.

При необхідності до таблиці дають примітки і зноски. Примітки даються у випадках необхідності додаткових пояснень щодо показників таблиці. У зносках вказують джерела зведень, наведених у таблиці, уточнюють дату тощо.

Грамотно складена статистична таблиця є важливим засобом викладення обробленого статистичного матеріалу та його аналізу.

§ 12.2 Графічний метод

12.2.1. Роль і значення графічного методу в наукових дослідженнях