• матеріально-побутові – малозабезпечені, сім'ї, де є безробітні, тощо;
• медико-соціальні - сім'ї де є інваліди, алкоголіки, наркомани, психічно хворі тощо;
• психологічні і соціально-педагогічні - сім'ї, де простежуються недобра психологічна атмосфера, емоційно-конфліктні взаємини, педагогічна некомпетентність батьків тощо;
• соціально-правові – сім'ї, де простежуються криміногенні прояви способу життя, є раніше засуджені тощо.
Перелічені категорії сімей не обов'язково є неблагополучними, поряд з тим їх можна віднести до групи ризику. На нашу думку більш вдалим є таке визначення сім'ї соціального ризику - сім'я, яка самостійно виконує свої соціальні функції, проте в ній наявні певні соціальні фактори, складні життєві обставини, що можуть спровокувати виникнення кризових явищ та потребу соціальної підтримки [99].
Порядком виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №896 від 21 листопада 2013 р. визначено категорії сімей, які розглядаються як потенційні отримувачі соціальних послуг, тобто є сім'ями групи ризику. До потенційних клієнтів центрів соціальних служб віднесено сім'ї членами яких є:
• одинока матір (батько);
• діти, розлучені із сім'єю, які не є громадянами України і заявили про намір звернутися до компетентних органів із заявою про визнання біженцями;
• інваліди та діти-інваліди;
• особи, у тому числі діти, які постраждали від насильства, жорстокого поводження та торгівлі людьми;
• батьки, у яких діти відібрані без позбавлення батьківських прав;
• батьки, які подали заяву про розлучення або перебувають у процесі розлучення;
• батьки - трудові мігранти;
• засуджені до покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, або особи, що повернулися з місць позбавлення волі або перебувають у місцях попереднього ув'язнення;
Також сім'ями соціального ризику є опікуни (піклувальники) дітей, розлучених із сім'єю; сім'ї у яких діти перебувають в інтернатних закладах або оформляються до них; батьки виявили намір відмовитися від новонародженої дитини.
Також у педагогічній літературі зустрічається ряд термінів, які характеризують сім'ї щодо неналежного виконання окремих соціальних функцій:
• дисфункційна сім'я - сім'я, у якій члени сім'ї відтворюють неадекватні сімейні установки, ігноруючи погляди партнера, ігноруючи сімейні традиції, виявляють нестабільність і неузгодженість у формуванні внутрішньо- сімейних соціокультурних норм і традицій [38];
• педагогічно некомпетентна сім'я: сім'я в якій спостерігається брак педагогічних знань і навичок у батьків, що виявляється в неконструктивному стилі виховання;
• асоціальна сім'я - члени якої конфліктують з морально-правовими нормами суспільства, схильні до правопорушень [17];
• нестабільна сім'я - конфліктна сім'я, з низьким ступенем адаптації, з відсутністю необхідних матеріально-побутових умов для повноцінного функціонування, єдиних вимог до виховання дітей, не сформованістю сімейних традицій, з проявами низького рівня загальної та особистісно! культури, асоціальної поведінки [99].
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціально-педагогічної роботи з сім’ями» автора Капська А.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 5. Категорії сімей, які потребують соціальної підтримки“ на сторінці 3. Приємного читання.
