Модуль 1. ДЕРЖАВНА СИСТЕМА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ СІМ'Ї

Технології соціально-педагогічної роботи з сім’ями


Тема 1. Напрями соціальної роботи з сім'ями, які потребують соціальної підтримки


Підтримка інституту сім'ї є завданням реалізації державної сімейної політики. Державна сімейна політика, як складова частина соціальної політики України, являє собою цілісну систему принципів, оцінок і заходів організаційного, економічного, правового, наукового, інформаційного, пропагандистського і кадрового характеру, спрямованих на поліпшення умов і підвищення якості життя родини. Основною метою державної сімейної політики є забезпечення державою необхідних умов для реалізації сім'єю її функцій і підвищенні якості життя родини.

Державна сімейна політика - цілісна система заходів економічного, правового, демографічного, соціального, культурологічного, освітнього, інформаційно-пропагандистського та організаційного характеру, спрямованих на поліпшення становища сім'ї, та базується на визнанні пріоритетів сім'ї як найважливішої складової частини в житті цивілізованого демократичного суспільства, її ролі у гуманістичному вихованні підростаючих поколінь, досягненні стабільності та прогресу української держави. Державна сімейна політика є одним із напрямів соціальної політики держави і здійснюється в інтересах сім'ї, суспільства, держави.

В Україні можна виділити такі напрями реалізації державної сімейної політики: законодавче забезпечення; економічні заходи; соціальна робота з сім'єю.

Основні засади державної сімейної політики України сформульовані Концепцією державної сімейної політики, затвердженою Постановою Верховної Ради України №1063- XIV від 17 вересня 1999 року.

Відповідно до Концепції мета державної сімейної політики полягає в забезпеченні сприятливих умов для всебічного розвитку сім'ї та її членів, найповнішої реалізації сім'єю своїх функцій і поліпшення її життєвого рівня, підвищення ролі сім'ї як основи суспільства. Концепція розроблена, виходячи з потреби створення належних умов життєдіяльності сім'ї в Україні і визначає загальну стратегію і пріоритетні напрями державної політики щодо сім'ї, передбачає здійснення цілісної системи заходів з урахуванням нових реалій: ринкової економіки, соціального партнерства, політичної демократії, всього того, що покликане зробити життя суспільства, кожної окремої сім'ї повнокровним і ефективним.

Концепція визначає наступні фундаментальні принципи:

• сім'я є пріоритетом у житті демократичного суспільства;

• сім'я є суверенною та автономною в питаннях прийняття рішень щодо свого розвитку;

• сім'я має прерогативу роль у гуманістичному вихованні підростаючого покоління.

Об'єктом державної сімейної політики є сім'я як соціальний інститут, а також державні та суспільні інститути, функціонування яких безпосередньо впливає на повноцінну матеріальну, культурну і духовну життєдіяльність сім'ї в Україні. Суб'єктами державної сімейної політики є органи влади всіх рівнів, підприємства, організації та установи всіх форм власності, політичні партії, професійні спілки, релігійні конфесії, громадські організації, міжнародні представництва, які визнані і діють в Україні.

Сучасні орієнтири сімейної політики в Україні: стабілізація сім'ї, зниження рівня розлучень; підвищення престижу сім'ї та сімейних цінностей у масовій свідомості; забезпечення розумово і фізично здорового покоління, орієнтації на середню сім'ю; підвищення виховного потенціалу сім'ї; адаптація сім'ї до ринкових умов життя.

В той же час державна сімейна політика України потребує суттєвого реформування. Оскільки протягом десяти останніх років основні ресурси держави спрямовуються на матеріальну допомогу багатодітним сім'ям або тим, які опинилися в складних життєвих обставинах, неповним сім'ям тощо. Такий підхід гальмує створення системи підтримки, яка би задіювала та активізувала внутрішні механізми родини для самостійного подолання проблемної ситуації. Система підтримки мала б бути спрямована на подолання бідності, злиднів, хвороб, безробіття, бездомності. Нині чинні концептуальні засади державної сімейної політики передбачають лише окремі заходи, спрямовані на постійне надання допомоги проблемним сім'ям [103].

З метою досягнення цілей та реалізації завдань державної сімейної політики розроблена Державна цільова соціальна програма підтримки сім'ї на період до 2016року, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України №341 від 15 травня 2013 р. Метою Програми є посилення мотивації до реєстрації шлюбів, народження і виховання бажаних дітей у сім'ях, забезпечення надання адресної підтримки та проведення превентивної роботи із сім'ями, в яких існує ризик потрапляння осіб у складні життєві обставини. Програма спрямована на стимулювання саморозвитку та самозабезпечення сім'ї, надання адресної соціальної допомоги, поєднання зусиль центральних і місцевих органів виконавчої влади, активізацію діяльності місцевих громад, громадських організацій та приватних структур.

Реалізація заходів Програми в першу чергу спрямована на:

• пропаганду сімейних цінностей;

• здійснення підготовки молоді до подружнього життя;

• формування свідомого та відповідального ставлення до батьківства і материнства;

• створення умов для формування сім'ї, орієнтованої на народження та виховання двох і більше дітей, здатної самостійно розв'язувати проблеми, забезпечувати власний розвиток, брати активну участь у житті громади, виховувати відповідальних громадян;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціально-педагогічної роботи з сім’ями» автора Капська А.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Модуль 1. ДЕРЖАВНА СИСТЕМА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ СІМ'Ї“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Модуль 1. ДЕРЖАВНА СИСТЕМА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ СІМ'Ї
  • Тема 2. Форми та методи соціальної підтримки сімей

  • Тема 3. Суб'єкти соціальної роботи з сім'ями

  • Служби у справах дітей

  • Центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді

  • Громадські організації

  • Фізичні особи

  • Громада

  • Модуль 2. СІМ'Я ЯК ОБ'ЄКТ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Тема 5. Категорії сімей, які потребують соціальної підтримки

  • Тема 6. Модель соціально-педагогічної роботи з сім'ями відповідно до рівня соціальної адаптації

  • Тема 7. Принципи соціальної підтримки сімей

  • Мережа соціальної підтримки

  • Модуль 3. ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ З СІМ'ЯМИ

  • Тема 9. Tехнологїі соціально-педагогічної роботи з сім'ями

  • Оцінка потреб

  • Моніторинг

  • Соціальне інспектування

  • Соціальний патронаж

  • Консультування

  • Тема 10. Алгоритм технології соціального супроводу

  • Проведення бесіди

  • Первинне (базове) оцінювання становища клієнта

  • Планування соціальної допомоги

  • Визначення пріоритетів

  • Документальне оформлення соціального супроводу

  • Здійснення соціального супроводу/супроводження

  • Форми та методи соціальної підтримки

  • Поточне (періодичне) оцінювання

  • Завершення соціального супроводу

  • Модуль 4. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА З СІМ'ЯМИ, ЯКІ ОПИНИЛИСЯ У СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ

  • Тема 12. Напрями та форми соціальної роботи з сім'ями, які опинилися у складних життєвих обставинах

  • Форми соціальної роботи з сім'ями

  • Тема 13. Алгоритм соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах

  • Модуль 5. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА З ПРИЙОМНИМИ СІМ'ЯМИ

  • Тема 15. Алгоритм соціально-педагогічної роботи з прийомними сім'ями

  • Створення прийомної сім'ї

  • Попередня робота з кандидатами на створення прийомних сімей

  • Тренінг для кандидатів

  • Взаємодобір дитини та сім'ї

  • Юридичне оформлення прийомної сім'ї

  • Соціальне супроводження прийомної сім'ї

  • Оцінка потреб

  • Здійснення соціального супроводження прийомної сім'ї

  • Контроль за умовами розвитку та виховання дитини

  • Тема 16. Функції соціального працівника, який працює з прийомними сім'ями

  • СЛОВНИК ТЕРМІНІВ