Тема 8. Соціальні технології
В сучасних умовах, які висувають перед людиною і суспільством завдання різного ступеня складності, однією з умов їхнього ефективного рішення є організація людської діяльності таким чином, щоб досягти максимально можливого результату з мінімальними витратами ресурсів, коштів і часу. Подібна організація діяльності можлива завдяки впровадженню технологій.
Кузнєцова Л.П. виокремлює такі характерні ознаки поняття технології:
• 1. Поділ конкретного процесу діяльності на внутрішньо пов'язані між собою етапи, операції, процедури, що дозволяє визначити межі вимог до суб'єкта, що використовує дану технологію, тобто чітко вказати, що повинен і чого не повинен робити суб'єкт на кожному з етапів.
• 2. Координованість і етапність дій, спрямованих на досягнення бажаного результату дозволяє сформулювати внутрішню логіку функціонування та розвитку об'єкта діяльності, що дає можливість суб'єкту планувати діяльність таким чином, щоб отримати максимально ефективний результат.
• 3. Однозначність виконання операцій, включених у технологічний алгоритм, що є обов'язковою умовою досягнення результатів, адекватних запланованій меті. Безумовне виконання всіх технологічних вимог дозволяє суб'єкту отримати саме той результат, який планувався або передбачався [81, с. б].
Сутність технології визначається через зміст двох основних понять: операція і процедура, де операція - це конкретні дії, спрямовані на вирішення конкретного завдання, а процедура - це набір конкретних необхідних дій. Таким чином, технологія – це алгоритм певного виду діяльності.
Технологія - це спосіб реалізації людьми конкретного складного процесу шляхом розподілу його на систему послідовних, взаємопов'язаних процедур і операцій, які виконуються більш-менш однозначно і орієнтовані на ефективне досягнення поставленої мети [48, с. 268].
Соціальною визначають технологію, у якій вихідний і кінцевий результат є - людина, а основні параметри вимірювання - її якості та властивості. Поява соціальних технологій пов'язана з потребою швидкого та великомасштабного "тиражування" нових видів діяльності.
У науковій літературі існує безліч концепцій і визначень соціальної технології. Найбільш відомі погляди на соціальну технологію як на "діяльність, у результаті якої досягається поставлена мета і змінюється об'єкт діяльності" (Н.Стефанов); "елемент механізму управління" (В.Афанасьєв); "спосіб реалізації конкретного складного процесу шляхом процедур і операцій, що виконуються однозначно" (М.Марков); "сукупність знань про способи і засоби організації соціальних процесів, самі ці дії, що дозволяють досягти поставленої мети" (А.Зайцев); "спосіб управління, регулювання і планування соціальних процесів" (А.Дикарєва, М.Мирська); "кінцевий продукт соціального проектування, необхідний для забезпечення процесів відтворення і здійснення діяльності: типових процедур управління; методик підбору й оцінки управлінських кадрів; сценаріїв проведення імітаційних ділових ігор; математичних моделей соціальних об'єктів на базі ЕОМ" (В.Дудченко, В.Макаревич); "сукупність прийомів, методів і впливів, які застосовуються для досягнення поставлених цілей у процесі соціального планування і розвитку, рішення різного роду соціальних проблем" (Л.Іонін); "своєрідний механізм поєднання соціологічних знань і соціальних ресурсів з умовами їхньої реалізації" (В.Патрушев); "науку про сукупність способів соціальної дії на людину" (Л.Дятченко); як "процес спрямованого впливу на соціальний об'єкт" (Н.Данакін).
Соціальні технології можуть бути класифіковані за окремими категоріями. Кузнєцова Л.П. пропонує такі основні напрямки класифікації1 [48]:
За масштабами вирішуваних соціальних проблем:
• універсальні соціальні технології;
• спеціальні соціальні технології.
До універсальних соціальних технологій відносяться: соціальна діагностика; соціальна терапія; соціальна профілактика; соціальна реабілітація; соціальна адаптація; соціальне консультування. До спеціальних - конкретні технології, що використовуються при вирішенні конкретних завдань, наприклад, технологію педагогічного впливу.
За рівнем соціальної діяльності:
• глобальні соціальні технології, що використовуються в масштабах всього людства;
• національні соціальні технології, засновані на особливостях національних традицій, психології менталітету тощо;
• державні, що дозволяють вирішувати соціальну проблему в межах конкретної держави тощо;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціально-педагогічної роботи з сім’ями» автора Капська А.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Модуль 3. ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ З СІМ'ЯМИ“ на сторінці 1. Приємного читання.
