Неблагополучну сім'ю можна розглядати як крайній прояв функціональної неспроможності сім'ї виконувати по відношенню до дитини виховну та комунікативну функції, що негативно впливає на її соціальний, духовний, фізичний розвиток, призводить до порушення родинних стосунків, виходу дитини із сім'ї.
Сім'я неблагополучна – сім'я, яка в силу об'єктивних або суб'єктивних причин втратила свої виховні можливості, внаслідок чого в ній складаються несприятливі умови для виховання дитини [80]. До неблагополучних належать сім'ї: де батьки алкоголіки, наркомани, ведуть аморальний спосіб життя, вступають в конфлікт з морально-правовими нормами суспільства; сім'ї зі стійкими конфліктами між батьками, батьками і дітьми; неповні сім'ї; зовні благополучні сім'ї, які систематично припускаються серйозних помилок, прорахунків у сімейному вихованні через низьку педагогічну культуру та неосвіченість (сім'ї де взаємостосунки з дітьми носять формальний характер; де відсутня єдність вимог до дитини, має місце бездоглядність, надмірна батьківська любов, надмірна суворість у вихованні, застосування фізичних покарань, сім'ї "нових українців" та ін.) [85].
Неблагополуччя сім'ї визначають за такими вимірами:
• фізично-матеріальне неблагополуччя сім'ї;
• афективним - порушення емоційних стосунків у сім'ї;
• раціональним (інтелектуальним) - відсутність спільного змістовного дозвілля;
• соціальним (культурним) - неблагополуччя у сфері внутрішніх та зовнішніх комунікацій сім'ї;
• духовним (ідеологічним) - неблагополуччя у сфері духовного і морального здоров'я [30].
Визначення неблагополуччя сім'ї дається через оцінку вихованого впливу сімейного оточення на дитину, рівня виконання батьками своїх батьківських обов'язків. Саме роботу з неблагополучними сім'ями можна розглядати як профілактику соціального сирітства, виходу дитини із біологічної сім'ї.
Також у практиці соціальної роботи використовується також термін "сім'я соціального ризику", що диктує потребу соціальної підтримки сім'ї через невиконання основних соціальних функцій. Сім'я соціального ризику - соціально незахищена сім'я, яка потребує соціальної допомоги і підтримки. Така сім'я об'єктивно не може повноцінно виконувати свої функції внаслідок складних соціальних умов [85].
До них можна віднести:
• сім'ї, в яких виховується нерідна дитина (сім'ї опікунів, усиновителів, в яких дітей виховують нерідні батьки (вітчим або мачуха), прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу);
• малозабезпечені сім'ї;
• багатодітні сім'ї;
• сім'ї, які виховують дітей з особливими потребами;
• неповні сім'ї;
• молоді сім'ї тощо.
Надання соціальної підтримки сім'ям соціального ризику не є необхідною умовою, вони самостійно справляються з виконанням своїх соціальних функцій. Проте в таких сім'ях наявні фактори ризику, що при певних змінах ситуації провокують виникнення кризових станів з якими родина самостійно не зможе впоратися, що призведе її до розряду неблагополучних.
Сім'ї соціального ризику можуть бути класифіковані щодо несприятливих умов життєзабезпечення:
• соціально-демографічні - неповні, багатодітні, сім'ї, що перебувають у процесі розлучення тощо;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціально-педагогічної роботи з сім’ями» автора Капська А.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 5. Категорії сімей, які потребують соціальної підтримки“ на сторінці 2. Приємного читання.
