Взаємодобір дитини та сім'ї

Технології соціально-педагогічної роботи з сім’ями

На наступному етапі роботи з кандидатами у прийомні батьки спеціалісти центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді налагоджують співпрацю з працівниками інституційних закладів опіки, для створення умов знайомства потенційних кандидатів на створення прийомної сім'ї з потенційними вихованцями та для підготовки дітей до влаштування в сім'ю. Інформація про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які можуть бути влаштовані до прийомної сім'ї, міститься у банку даних, що створюється і ведеться службою у справах дітей. Функціонування та ведення банку даних про дітей-сиріт та дітей, що позбавлені батьківського піклування здійснюється відповідно до Наказу Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 29.07.2005 року №1466.

Спеціалісти служби у справах дітей надають потенційним прийомним батькам інформацію, яка є у банку даних про дітей, які потребують влаштування. Знайомство батьків і дитини відбувається лише за умови, якщо прийомні батьки остаточно визначились щодо кандидатури дитини за документами. За Положенням про прийомну сім'ю потенційні прийомні батьки, які протягом півроку не визначаються щодо кандидатури дитини, мають пройти повторний курс підготовки.

Українськими науковцями (Бевз Г.М., Комарова Н.М., Пєша І.В.) введено поняття "взаємодобір" що, характеризує процедуру прийняття рішення кандидатами на створення прийомної сім'ї щодо визначення особистості дитини, яку буде влаштовано у прийомну сім'ю. Даний термін визначає, що рішення приймається не лише кандидатами, а й дитиною і визначає паритетність батьківського і дитячого вибору щодо подальшого влаштування.

При відборі прийомної сім'ї, яка б найбільше відповідала інтересам дитини, соціальні працівники повинні звернути увагу на критерії взаємодобору, які включають такі складові, як: вік дитини, стать дитини, культурне/етнічне походження дитини, компетентність, рівень підготовки батьків (ресурс прийомної сім'ї), спроможність прийомної сім'ї допомогти іншим членам сім'ї (особливо братикам та сестричкам) та підтримувати контакт із біологічними родичами, наявність ресурсів прийомної сім'ї та громади, необхідних для задоволення конкретних потреб дитини.

Основною умовою взаємодобору батьків і дітей є встановлення психологічного контакту між батьками та вихованцем, та усіма членами сім'ї. Такий контакт повинен налагоджуватись поступово, ненав'язливо. Встановлення психологічного контакту залежить від віку дитини, умов виховання, темпераменту, тому знайомство може тривати від двох тижнів до одного місяця.

На етапі створення прийомної сім'ї працівники служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді допомагають батькам прийняти виважене та остаточне рішення про прийняття конкретної дитини до їх сім'ї. Для цього вони надають сім'ї всю інформацію про сильні та слабкі сторони дитини, її потреби, про стан її фізичного та психічного здоров'я, про особливості розвитку, здібності до навчання, сімейну історію дитини, її походження, а також можливі проблеми, з якими можуть стикнутися прийомні батьки.

Крім бажання прийомних батьків, необхідно враховувати бажання самої дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може його висловити. Згода дитини з'ясовується службовою особою закладу, в якому перебуває дитина у присутності прийомних батьків і представника органу опіки та піклування, про що складається відповідний документ. Соціальні працівники, які надають послуги сім'ї, повинні підготувати дитину до влаштування в сім'ю.

Аналіз закордонного досвіду, щодо створення та функціонування прийомних сімей демонтує певну особливість, яка полягає у тому, що готують не тільки прийомних батьків до того, що у них з'явиться новий член сім'ї зі своїми особливостями, потребами та вимогами, але й саму дитину, яка потрапить в нове середовище, яке дещо різниться від попереднього і має також свої особливості. Крім цього, готують і всіх членів родини (кровних дітей, бабусь, дідусів), які проживають спільно у цій сім'ї, тому ми приходимо до висновку, що така підготовка носить комплексний характер. Це дещо зменшує ризики щодо виникнення в подальшому гострих конфліктних ситуацій та проблем [77; 78].

Досвід України по підготовці дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, зводиться лише до оцінки потреб цих дітей та збору інформації про них. Практика закордонних спеціалістів, що готують дітей до входження в прийомну сім'ю, засвідчує, що така підготовка є досить ґрунтовною і ретельною та включає декілька рівнів: мотиваційний, емоційний, когнітивний та поведінковий. Тому при створені прийомної сім'ї підготовка дитини є не менш важливим етапом, адже будь-хто, переходячи від одного способу життя до іншого, відчуває напругу, дискомфорт, хвилювання. Підготовка до влаштування у сім'ю має здійснюватися ще в момент перебування дитини в інтернатному закладі.

Емпіричні дослідження дозволили виявити, що в Україні підготовка кровних дітей та родичів в основному покладається на прийомних батьків, а ґрунтовна підготовка з боку спеціалістів взагалі не здійснюється, що іноді призводить до виникнення конфліктних ситуацій та загострення проблем на етапі адаптації вихованців до умов сімейного життя.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціально-педагогічної роботи з сім’ями» автора Капська А.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Взаємодобір дитини та сім'ї“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Модуль 1. ДЕРЖАВНА СИСТЕМА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ СІМ'Ї

  • Тема 2. Форми та методи соціальної підтримки сімей

  • Тема 3. Суб'єкти соціальної роботи з сім'ями

  • Служби у справах дітей

  • Центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді

  • Громадські організації

  • Фізичні особи

  • Громада

  • Модуль 2. СІМ'Я ЯК ОБ'ЄКТ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Тема 5. Категорії сімей, які потребують соціальної підтримки

  • Тема 6. Модель соціально-педагогічної роботи з сім'ями відповідно до рівня соціальної адаптації

  • Тема 7. Принципи соціальної підтримки сімей

  • Мережа соціальної підтримки

  • Модуль 3. ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ З СІМ'ЯМИ

  • Тема 9. Tехнологїі соціально-педагогічної роботи з сім'ями

  • Оцінка потреб

  • Моніторинг

  • Соціальне інспектування

  • Соціальний патронаж

  • Консультування

  • Тема 10. Алгоритм технології соціального супроводу

  • Проведення бесіди

  • Первинне (базове) оцінювання становища клієнта

  • Планування соціальної допомоги

  • Визначення пріоритетів

  • Документальне оформлення соціального супроводу

  • Здійснення соціального супроводу/супроводження

  • Форми та методи соціальної підтримки

  • Поточне (періодичне) оцінювання

  • Завершення соціального супроводу

  • Модуль 4. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА З СІМ'ЯМИ, ЯКІ ОПИНИЛИСЯ У СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ

  • Тема 12. Напрями та форми соціальної роботи з сім'ями, які опинилися у складних життєвих обставинах

  • Форми соціальної роботи з сім'ями

  • Тема 13. Алгоритм соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах

  • Модуль 5. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА З ПРИЙОМНИМИ СІМ'ЯМИ

  • Тема 15. Алгоритм соціально-педагогічної роботи з прийомними сім'ями

  • Створення прийомної сім'ї

  • Попередня робота з кандидатами на створення прийомних сімей

  • Тренінг для кандидатів

  • Взаємодобір дитини та сім'ї
  • Юридичне оформлення прийомної сім'ї

  • Соціальне супроводження прийомної сім'ї

  • Оцінка потреб

  • Здійснення соціального супроводження прийомної сім'ї

  • Контроль за умовами розвитку та виховання дитини

  • Тема 16. Функції соціального працівника, який працює з прийомними сім'ями

  • СЛОВНИК ТЕРМІНІВ