Розділ «Лекція 3. Виникнення і розвиток соціології як науки»

Автор концепції психології юрби французький учений Постав Лебон (1841 -1931) доводить, що окрема особа діє зовсім не так, як у натовпі, отже натовп — це окрема соціальна субстанція зі своїми особливостями. Лебон виділяє два види юрби — різнорідну (гетерогенну), чиє об'єднання було випадковим, та юрбу однорідну (гомогенну) - об'єднання на підставі певних спільних інтересів. Юрба, на думку ученого, є явищем руйнівним. Вона перекручує психологію і соціальну поведінку осіб, що до неї входять, після чого вона може бути неадекватною і неконтрольованою.

Обмеженість досить цікавої концепції Лебона полягає в тому, що він не чітко уявляв соціальну структуру суспільства, виділяючи у ній усього два елементи — еліту і юрбу. Таким чином, навіть організовані соціальні інститути, чия діяльність була доволі плідною, у Лебона асоціюються з юрбою.

Автор теорії наслідування, французький соціолог і криміналіст Габріель Ікрд (1843 - 1904) різко критикує натуралістичні концепції за те що вони "не бачать" особливостей і не можуть пояснити соціальних явищ. Зі свого боку, головним фактором соціального прогресу Тард вбачає наслідування - повторення поведінки одних індивідів іншими. Головним об'єктом наслідування, на його думку, є винаходи. Наслідування проходить три етапи: відкриття - опозиція відкриттю - адаптація (пристосування) до відкриття. Коли люди звикають до попередніх відкриттів і суспільство стабілізується, відбувається нове відкриття, так цикл наслідування починається заново і в такий спосіб суспільство прогресує. Вчений вважає, що джерелом наслідування у традиційному суспільстві був звичай, у сучасному — мода.

Інтеракціонізм як напрямок соціології і соціальної психології з'явився наприкінці XIX ст. і досліджував питання міжособистісних взаємин (інтеракцій). Так, один з представників цього напрямку, американський соціолог Чарлз Кулі вважає, що взаємовідносини між людьми сприяють утворенню певних об'єднань, які Кулі називає первинними групами. Тут індивіди пізнають дійсність, формують свої ідеали, переконання і цінності. До первинних груп учений відносив сім'ю, колективи друзів, взаємодію між сусідами тощо. У процесі спілкування індивіда з іншими людьми соціальні зв'язки розширюються, в такий спосіб індивід стає все більше включеним у суспільство. Отже, робить логічний висновок учений, індивід, первинні групи і суспільство поєднуються в єдину систему — психологічний (а по-суті соціально-психологічний) організм.

Цікавим психологічним напрямком у соціології кінця XIX — початку XX ст. був інстинктивізм, який пояснював виникнення соціальних явищ на основі біологічних інстинктів людини. Так, один із засновників інстинктивізму, американський психолог Уільям Мак-Дугалл (1871 - 1938) спробував на основі інстинктів створити психологічну теорію суспільства. Він вважав, що інстинкт породжує в людини певне почуття, яке згодом виливається в конкретні вчинки людини, сукупність яких становить певне соціальне явище. Так війна є породженням забіякуватості людини, процес накопичення капіталу є виявом скнарості та заздрощів, самоприниження у поєднанні з цікавістю й інстинктом утечі призводить до формування релігії.

Система Мак-Дугала є однобокою і більш близькою до натуралізму, ніж інші психологічні напрями у соціології цього часу. До того ж вона ніяким чином не підтверджувалась даними емпіричних досліджень.

Своєрідним продовженням інстинктивізму, його відгалуженням, була концепція психоаналізу, розроблена австрійським психологом і лікарем-психіатром Зиґмундом Фрейдом (1856-1939), який висунув гіпотезу про домінуючу роль у людському житті підсвідомих імпульсів, переважно сексуального характеру. Згідно з Фрейдом, розв'язання сексуальних протиріч має вирішальне значення не тільки в індивідуальному розвитку кожної людини, а й в історичному процесі.

Таким чином, теоретичні розробки кінця XIX — початку XX століття поклали початок новому етапу соціологічної науки, пов'язаному зі зростанням ролі соціології в суспільному житті, подальшому вдосконаленню науки, її інституціоналізації.

Питання для самоперевірки та контролю

1. Назвіть головні характерні риси позитивізму. У чому виявились об'єктивні причини формування позитивізму?

2. Чому О. Конт вважається засновником сучасної соціології? Які основні положення містить його соціологічна концепція?

3. Дайте порівняльну характеристику поглядам О. Конта і Г. Спенсера; Г. Спенсера і К. Маркса.

4. Які фактори, за соціологічною концепцією К. Маркса, впливають на суспільне розшарування та суспільний прогрес?

5. Назвіть основні натуралістичні напрямки соціології XIX ст. та їхніх представників. Дайте характеристику цим напрямкам.

6. Складіть коротку розповідь на тему: "Внесок Е. Дюркгейма та М. Вебера в розвиток соціології".

7. В чому полягає сутність "розуміючої соціології" М. Вебера?

8. В яких напрямках проводив соціологічні дослідження Е. Дюркгейм?

9. Розкрийте сутність елітарної концепції В. Парето.

10. Назвіть і охарактеризуйте психологічні школи в соціології кінця XIX — поч. XX ст.

Список використаної та рекомендованої літератури