Розділ X. СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Бізнесмени хочуть мати не стільки досконалу законодавчу базу, скільки більш сприятливе ставлення влади до їх спонсорської діяльності. Публічне заохочення добровільної політики та таке саме відкрите осудження та заборона примусових заходів зроблять публічну політику в соціальній сфері не просто стимулом до реалізації потенціалу корпорацій, але й сприятимуть розвитку конструктивного співробітництва суспільства, бізнесу та влади.

Слід підкреслити, що основним принципом політики державної влади щодо взаємодії з компаніями має бути відкритий діалог та всезагальна поінформованість, яка використовується у вирішенні виробничих та соціальних питань.

Поінформованість державних органів щодо роботи підприємств, технологій, які використовуються, планів розвитку проектів та інфраструктурної підтримки, вкрай важлива, оскільки дозволяє досягти стійкої та прогнозованої роботи із отримання рішень, узгоджень та експертиз, необхідних для здійснення ліцензійної діяльності; знижує можливе негативне ставлення місцевої громади до бізнес- проектів; створює адекватне уявлення про комерційні ризики та ускладнення у роботі компаній тощо.

Регіональні та місцеві органи влади також вкрай зацікавлені у конструктивному співробітництві з бізнес-струкіурами, що певним чином впливає на розвиток приватно-державного партнерства.

Метою проведення конкурсів соціальних проектів на адміністративній території розташування підприємств, націлених на підтримку ініціатив місцевих громад у вирішенні актуальних проблем територій, підвищення ефективності благодійної допомоги, що здійснюють компанії, є збір достовірних даних щодо обсягів коштів, які виділяють компанії з благодійною метою, аналіз виявлення кращих прикладів корпоративної благодійності та соціальних інвестицій, привертання до них уваги суспільства тощо.

Із міжнародного досвіду очевидно, що соціальна активність національного бізнесу може істотно зрости, якщо держава буде заохочувати цю активність, зокрема, шляхом проведення адекватної податкової політики. Використовуючи міжнародний досвід, доцільно було б створювати спеціальні благодійні фонди, постійний капітал яких формувався б із неоподаткованих спонсорських внесків. Вивільнені від податків прибутки з цього капіталу могли б використовуватися для фінансування комплексних тривалих програм, які розраховані на системну підтримку вирішення вузлових соціально-культурних проблем, включаючи проблему соціальної надмірної нерівності; із використанням системи оподаткування для заохочування етичних методів ведення бізнесу та встановленням мінімального розміру оплати праці або максимальну тривалість робочого часу.

Держава має підтримувати соціальні ініціативи бізнесу матеріально та морально, особливо у тяжкі роки кризи. Від ефективності відносин держави та бізнесу залежить ступінь відповідності корпоративних соціальних інвестицій, як запитам самого бізнесу, так і інтересам розвитку країни. Наприклад, держава має демонструвати прозорість у проголошенні пріоритетних напрямів, до яких бізнес може приєднатися, або не маючи можливості виявити ініціативу, орієнтуючись на національні пріоритети, розділяти з бізнесом ризики, які виникають у зв'язку з новими ініціативами. Українська асоціація якості у 2005 р. розробила комплексну програму оцінювання та визнання рівнів досконалості підприємств та організацій країни. Участь у такому проекті дозволяє порівнювати між собою будь-які компанії, осмислювати та приймати європейські цінності, а також філософію та культуру ведення бізнесу, орієнтуватися на встановлення вищих стандартів (SA 8000 соціальна відповідальність), здобувати визнання у розвинутих країнах. Все це підвищує ефективність бізнесу за рахунок зменшення витрат.

Узагальнюючи викладене вище, можна виділити основні напрями, які стимулюють СВ та потребують своєї реалізації на всіх рівнях соціального партнерства.

Юридичні:

Розробити та прийняти:

– чітку прозору програму антикризових заходів для вирішення соціально-трудових та економічних проблем;

– Концепцію розвитку громадянського суспільства в Україні на 2009-2015 р.;

– Закон України "Про соціальну відповідальність бізнесу", який визнав би стимули та правові рамки соціально відповідальної поведінки;

– Закон України "Про соціальну звітність підприємств України";

– Закон України "Про соціальний аудит";

– соціальні стандарти та соціальну звітність на підприємствах.

Економічні:

– здійснювати захист вітчизняного товаровиробника шляхом тимчасового встановлення окремих імпортних обмежень, захисних митних тарифів протягом перших трьох років після вступу України до СОТ, як це передбачено нормативними документами цієї організації;

– здійснювати державне регулювання цін на продовольчі товари, інші соціально значущі потреби, зниження податків на прибуток та додану вартість, підвищення норм амортизації;

– рефінансовувати банківські позики, у першу чергу, для соціально активних підприємств;