Розділ 4. Галузева структура економіки

Центральна статистична класифікація розроблена в межах європейської гармонізації з метою запровадження основних статистичних класифікацій Європейського Союзу та їх застосування у всіх галузях статистики.

Центральна статистична класифікація складається з Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД, ДК 009:2005), затвердженої наказом Держспоживстандарту від 26 грудня 2005 р. № 375, і Статистичної класифікації продукції (СКП), розробленої на базі модельної статистичної Класифікації продукції за видами економічної діяльності Європейського Союзу (Statistical Classification of Products by Activities in the European Economic Community; CPA, 2002).

КВЕД і СКП становлять основний блок у системі національних статистичних класифікацій.

Об'єктами класифікації у Центральній статистичній класифікації є види продукції (товарів і послуг), створені внаслідок економічної діяльності.

Центральна статистична класифікація забезпечує:

- гармонізацію з модельною Класифікацією продукції за видами економічної діяльності Європейського Союзу (CPA, 2002);

- основу для створення галузевих номенклатур продукції (товарів і послуг);

- опис видів економічної діяльності через відповідність "діяльність - продукція";

- визначення та кодування видів економічної діяльності за продукцією;

- проведення статистичних обстежень і аналіз статистичної інформації на макрорівні (складання міжгалузевого балансу виробництва та розподілу товарів і послуг відповідно до системи національних рахунків);

- зіставлення національної статистичної інформації з інформацією Статистичної комісії Європейського Союзу (Євростату), ООН і статистичних служб інших країн;

- створення складового елементу підсистеми автоматизованого ведення класифікацій Держкомстату.

На основі статистичних даних, згідно з КВЕД, можна визначити галузеву структуру будь-якого територіального утворення, наприклад, області, регіону чи країни загалом. Галузеву структуру обчислюють за однорідними показниками у відсотках. Так, її можна визначити за кількістю зайнятих у галузях. Для цього кількість зайнятих по територіальному утворенню загалом приймають за 100 %, а кількість зайнятих у конкретній галузі - за х %. Галузеву структуру можна визначити і за величиною території, яку займають підприємства галузей, і за кількістю спожитої електроенергії, води та ін.

У кожній господарській системі можна виділити галузі спеціалізації чи галузі експортної спеціалізації - ті галузі, значна частина продукції котрих вивозиться за межі країни; допоміжні галузі - галузі, що працюють на галузі спеціалізації, й обслуговувальні галузі - галузі, що обслуговують населення. Галузі спеціалізації визначають за допомогою коефіцієнта локалізації. Його обчислюють як відношення питомої ваги галузі в економіці району до питомої ваги цієї галузі у відповідній галузі країни (чи регіону).

Наголосимо, що обслуговувальні галузі зазвичай антропономні, тобто їх потужності розміщуються пропорційно до чисельності населення, яке ці галузі обслуговує.

Дуже важливими є динамічні характеристики галузей:

1. Динамічна галузь. Темпи її зростання перевищують упродовж досліджуваного періоду середні темпи зростання всього господарства.

2. Нова галузь - з найбільшою питомою вагою інвестицій, укладених в її розвиток.

3. Пропульсивна галузь. За своїми об'єктивними даними може суттєво перебудувати економіку.

4. Комплексуюча галузь. її розвиток унеможливлює появу диспропорції в економіці країни.