РОЗДІЛ 2. ІНВЕНЦІЯ

У сучасній риториці подібна тактика захисту теж є різновидом аргументу ad hominem, яка отримала назву tu quoque ("ти теж").

Взагалі будь-яка риса людини може стати об'єктом аргументів до етосу. Однак ефективними вважаються такі аргументи, за допомогою яких оратору вдається переконати аудиторію в прийнятності чи неприйнятності певних положень.

Аргументи до пафосу - це твердження, які апелюють до почуттів.

Вони спрямовані на те, щоб викликати в аудиторії такі почуття, які б сприяли прийняттю слухачами тез оратора. Ставка виключно на логос не завжди приносить бажаний ефект. Наведемо приклад.

Чудового травневого ранку Енді Гіббенс йшов нью-йоркським Центральним парком на співбесіду щодо майбутньої роботи. Він був настільки стурбований своїм майбутнім, що не помічав навколишню красу: молодого листя на деревах, сонячних променів, які віддзеркалювались від озера. Раптом його увагу привернув жебрак, поряд з яким стояв плакат: "Я СЛІПИЙ". Ця мольба явно не хвилювала жителів міста й туристів, які квапливо проходили повз. На якусь мить Енді подумав про те, чого позбавлена ця людина такого чудового дня, і підійшов до жебрака.

- Я не можу дати вам грошей, - пояснив Енді, - оскільки сам кілька місяців без роботи. Але, якщо ви не проти, я можу допомогти вам іншим способом. Я би хотів внести деякі зміни у ваше прохання по допомогу.

Здивований жебрак деякий час вагався, а потім сказав:

- Робіть, що хочете. Але мушу вам сказати, що навряд чи знайдуться слова, які здатні викликати співчуття у жителів цього міста до чергового жебрака.

Енді дописав кілька слів на плакаті й пішов. Через кілька годин він повертався і з задоволенням відмітив, що новий плакат довів свою ефективність у розкритті сердець і гаманців перехожих.

- Справи у вас пішли значно краще, - сказав Енді жебраку.

- Точно, - відповів той, а потім, упізнавши голос, запитав: Що ви зробили з моїм плакатом?

- Я лише додав кілька слів, - пояснив Енді. - Тепер там написано: "Я СЛІПИЙ, А НА ВУЛИЦІ ВЕСНА.. ."

Більшість аргументів до пафосу теж належать до групи argumentum ad hominem. Поширеними серед них є:

o аргумент до вигоди;

o аргумент до пихи;

o аргумент до жалю;

o аргумент до сили;

o аргумент до публіки.

Аргумент до вигоди (лат. argumentum ad utili) - це твердження, що стимулюють усвідомлення аудиторією своїх особистих інтересів у тій проблемі, яка обговорюється.

А. Шопенгауер оцінює цей аргумент як таку хитрість, яка робить зайвими всі інші аргументи: