РОЗДІЛ 2. ІНВЕНЦІЯ

Розглянуті вище різновиди аргументів є найбільш поширеними й, звичайно, не вичерпують усіх способів переконання. Більш докладно прийоми впливу на співрозмовників під час спілкування висвітлено в джерелах, які наведені в списку літератури в кінці посібника.

ТЕРМІНИ, ЯКІ ТРЕБА ЗАПАМ'ЯТАТИ

Аналогійна аргументація - це обґрунтування тези шляхом наведення схожості того, що говорять в аргументах, з тим, що говорять у тезі.

Аргумент - це твердження, за допомогою якого оратор обґрунтовує тезу.

Аргумент до авторитету - це наведення оратором на підтримку своєї тези тверджень чи дій людей, що є певним зразком для аудиторії. Різновид аргументів до етосу.

Аргумент до вигоди - це твердження, що стимулюють усвідомлення аудиторією своїх особистих інтересів у тій проблемі, яка обговорюється. Різновид аргументів до пафосу.

Аргументи до етосу й аргументи до пафосу - це твердження, які апелюють не до суті справи, а до учасників спілкування (як самого оратора, так і аудиторії). їх основу складає ціла група аргументів, що отримали назву argumentum ad hominem ("до людини").

Аргумент до жалю - це твердження, які викликають співчуття до того, що виголошує оратор. Різновид аргументів до пафосу.

Аргументи до логосу - це твердження, які стосуються предмета промови, тези, яка захищається оратором. Вони отримали назву argumentum ad rem ("до суті справи").

Аргумент до особи - це твердження, що підкреслюють особистіші якості іншої людини. Різновид аргументів до етосу.

Аргумент до пихи - це твердження, що підкреслюють певні якості співрозмовників, розхвалюють їх. Різновид аргументів до пафосу.

Аргумент до публіки - це звернення до почуттів аудиторії з метою відвертання слухачів від об'єктивного розгляду певної проблеми та схиляння їх до рішення у потрібному оратору напрямі. Різновид аргументів до пафосу.

Аргумент до сили - це твердження, які вказують на неприємні для аудиторії наслідки в разі відмови від положень оратора. Різновид аргументів до пафосу.

Аргументація - це обґрунтування прийнятності, слушності певних тверджень або намірів дії.

Емпірична аргументація - це обґрунтування тези шляхом безпосереднього звертання до дійсності. Аргументами в ній виступають експерименти, спостереження, досліди тощо.

Інвенція - це розділ риторики, який вивчає розробку предметної царини ораторської промови.

Критика - це обґрунтування неприйнятності певної аргументації.

Критика аргументів - це вид критики, який спрямований на обґрунтування оратором безпідставності тих аргументів, які використовувала інша людина на підтримку своєї тези.

Критика тези - це вид критики, який спрямований на обґрунтування оратором безпідставності тези, що захищалась іншою людиною. Може здійснюватись двома способами: а) зведення до абсурду - з тези співрозмовника виводять наслідки, що суперечать загальновизнаним фактам або положенням; б) обґрунтування антитези - оратор пропонує аргументацію на користь свого положення, що є антитезою до положення співрозмовника.

Критика форми - це вид критики, який спрямований на обґрунтування оратором відсутності зв'язку між аргументами та тезою іншої людини.