РОЗДІЛ 2. ІНВЕНЦІЯ

Мета промови - це той результат, до якого прагне оратор.

Непряма аргументація - це вид аргументації, в ході якої теза обґрунтовується шляхом встановлення помилковості антитези (апагогічна аргументація) або шляхом встановлення неприйнятності конкуруючих з тезою положень (розділова аргументація).

Предмет промови - це той фрагмент дійсності, з яким співвідноситься промова.

Приклад - це висловлювання про одиничний факт, що виступає як аргумент для підтвердження тези загального характеру.

Причинна аргументація - це обґрунтування тези шляхом наведення причинно-наслідкового зв'язку між аргументами і тезою.

Пряма аргументація - це вид аргументації, в ході якої наводять аргументи, що безпосередньо обґрунтовують тезу.

Симптоматична аргументація - це обґрунтування тези шляхом наведення в аргументах певних ознак того, що постулюють у тезі.

Стратегія оратора - це сукупність тих факторів, визначення яких має розпочинати ораторську діяльність. До них належать: мета, попередній аналіз аудиторії та формулювання головних положень.

Теза - це твердження, в якому оратор намагається переконати аудиторію.

Теоретична аргументація - це обґрунтування тези, в основу якого покладені міркування. Аргументами в ній виступають інші відомі положення, до яких апелює оратор.

Топіка - це вчення про сукупність загальних місць, що виявляють аспекти розробки будь-якої теми.

Форма (схема) аргументації - це спосіб зв'язку аргументів і тези.

ТЕСТ

1. Інвенція - це розділ риторики, який вивчає:

A) засоби виразності ораторської промови;

Б) розробку предметної царини ораторської промови;

B) структуру ораторської промови.

2. Мета промови - це:

А) результат, до якого прагне оратор;

Б) враження, яке він намагається справити на аудиторію.