Розділ «Життя людини в обрядах й повір'ях»

Дохристиянські вірування українського народу

Віру в сни підтримала Біблія, де їх дуже багато. Сни фараона (Буття 40–41. 1–7) і розгадка їх Йосипом були загально відомі й будили повагу до снів; взагалі вдавнину сни поважали й конче шукали їхнього вияснення (Буття 40. 8, Данила 2. 3). Зрештою, в Біблії Сам Бог говорить, явившись Аарону при вході до Намету: «Якщо буде в вас Пророк, то Я, Господь, дамся йому пізнати в видінні, буду в сні говорити Я з ним» (Числа 12.6).

Так само Книга Йова 33. 14–15 рішуче твердить, що в снах Сам Бог промовляє:

Бо Бог промовляє і раз, і два рази,

людина ж не бачить того:

у сні, у видінні нічному,

коли міцний сон на людей нападає,

в дрімотах на ложі.

Коли цареві вавилонському приснився був сон, то він наказав «покликати чарівників та заклиначів, і чаклунів та халдеїв, щоб розповіли цареві про його сни» (Даниїла 2.2). Відгадувачі (толкувателі) снів звичайно мали велике значення, напр., Йосип при дворі єгипетського фараона.

Але віру в Сни найбільше поширила й освятила, звичайно, Євангелія від Матвія, що подає їх аж п'ять раз: Йосипу Ангол у сні звелів прийняти Марію (1.2), наказав утікати до Єгипту (2.13) й вертатися звідти (2.19); у сні ж Бог остеріг мудреців (волхвів) не йти до Ірода (2.12), і нарешті Пилатова жінка багато терпіла у сні з-за Ісуса (27.19). Євангелія Матвія була в оригіналі написана по-гебрей-ському, і взагалі Матвій найбільше відбивав світ гебрейський; і цікаво, що всі інші три Євангелйсти не говорять про сни ані разу ані слівцем. Згадаю ще, що й Апостол Павел має видіння у сні (Дії 16.9). Так само й греки вірили в Боже надприродне походження снів, але вже Аристбтель виступав проти них, а Діоген просто висміював тих, хто вірить у сни. Але греки по Христі, звичайно, вірили в сни, і десь на початку V віку Єпископ Філософ Синезій (379–412) написав цілого трактата «Про Сни (Мідое: Раїг. вгаеса, т. 66 ст. 1281–1319), а Никифор Григора (1295–1360) вже склав першого докладного Сонника, як доповнення до праці Синезія (там само, т. 149, ст. 521–642). Трохи пізніше в Візантії постає низка Сонників, які впливали й на слов'янський світогляд.

В нашій давній літературі віщі сни були звичайним явищем; напр., їх повно в літературі, перекладній з грецького: в Олександрії, в Історії Юдейської війни Йбсифа Флавія, в повісті про Девгенія й т. ін. а вже в Життях Святих снів повно. Не мало снів і по наших Літописах.

Дуже сильно описаний сон Київського, князя Святослава Грозного в нашій пам'ятці 1187-го року «Слово о полку Ігоревім», і це дуже цінне джерело для досліду наших снів у старовину. Подаю цей важливий сон у перекладі: «А Святослав бачив смутний сон (це по поразці князя Ігоря половцями). У Києві на горах — розповідає він, — зодягали мене звечора чорним покривалом на ложі тисовому, черпали мені сине вино, з отрутою змішане, порожніми сагайдаками поганих чужинців сипали мені на лоно великі перла (женчюг), і пестили мене. І ось уже дах без гребеня в мойому златоверхому теремі! Всю ніч з вечора грали темносірі (бусові) ворони. Біля Плісненська на болоні були нетрянські гадюки (дебрські сані), і неслися до синього моря».

Академік В. Перетц у своїй праці про «Слово» 1926 р. перевірив ці сни по стародавніх Сонниках, і ствердив, що в цьому сні Святослава визначають: перла — сльози (267), так само як і намисто, постіль

— на недугу, чорна одіж — на печаль, змія та крук

— на нещастя, а дах без гребеня віщує покійника. Треба ще додати, що українці вірять, що сон звечора особливо віщий і конче сповниться. Златоструй XII віку подає: «Аки бисер — слези знаменуя».

Різних Сонників у нас було дуже багато, але старші зовсім не дійшли до нас. Відомий сербський Сонник XV в., а український найдавніший 1780-го року (з бібліотеки П. К. Симоні). Звичайно, толкуванням снів сильно зловживали, і сильно їм довірялися, а тому вже в Пролозі під 27 лютим дається Слово Антіоха: «Яко не подобаєть вірувати сном», де виступається вже проти снів.

«Сон у руку» — це сон, що неодмінно сповниться, в Україні такі сни в середу (Ю. Косач: Еней, 1947 ст. 27). У «Землі» О. Кобилянської 1901 р. подається, що «Докія зналася на снах. Полум'я значило відомість. Дим — зла новина, а що дим клубився гадюкою до хлопця — означало лихі люди» 180. Марко Вовчок (МІ ст. 4): «Як дівчині сниться місяць

— то жених, а як молодиці — чоловік приїде або син народиться… Люборацькі» Свидницького 151: «Як сняться людині гроші або що яйце їси, або яблука, вишні, то будуть бити». «Повія» П. Мирного: Коли собака сниться — то напасть 65.

Б. Харченко в «Волині» 1959 р. І. 128 подає: «Сон з середи на четвер збувається».


7. Повір'я з буденного життя у творах наших письменників


Цих повір'їв дуже багато у всіх письменників, а особливо в старших, але я подаю їх тут тільки для зразка, подаю мало.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дохристиянські вірування українського народу» автора Огієнко І.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Життя людини в обрядах й повір'ях“ на сторінці 6. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи