Розділ «Вивчення дохристиянських вірувань»

От тих ізвикоша древле халдеї, начаша треби їм творити великия своима богома Роду і Роженицам по роженію проклятаго і скверьньнаго бога Осира. Сего же Осирида скажють книги лживия і скверния, сороциньския срачиньскаго жьрца Мао-меда і Бахмита проклятаго, яко не ліпим проходом пройде, рожаяся, но смердящим, того ради і богом єго нарекоша, того ради сороцини, миють оход, і болгаре, і гьркмени, і комли, і олико їх єсть в вірі той, і омисте то впливають в рт. Оттуда же ізвикоша елени класти треби Артемиду і Артемиді, рекше Роду і Рожениці, тації же ігуптяне, таже римляне.

Тако же і до словін доїде се слово. І ти почаша треби класти Роду а Роженицам преже Перуна, бога іх, а преже того клали треби упирем і Берегиням. По Святім же Крещеньи Перуна отринуша, а по Христа, Бога нашего, яшася. Но і ноне по украінам молятся'єму, проклятому богу Перуну, і Хорсу, і Мокоши, і Вилам, то творят отаі. Сего же не могуть ся лишити, наченше в поганьстві, даже і доселі, проклятаго ставленія втория трапези, нареченния Роду і Роженицам на велику прелесть вірним крьстьяном і на хулу Святому Крьщенію і на гнів Богу.

По Святім Креіденії череву роботни Попове уставиша Трепарь прикладати Рожества Богородици к Рожаничьні тряпезі, оклади діюче. Таковии нарицаются кормогузьци, а не раби Божы. І Неділі день і кланяються, написавше жену, в человічьск образ, тварь.

Паки же се єще Єгуптяне чтуть і треби кладуть Нилу і огневі, рекше: Нил плододавец і раститель класом. А огонь творят, спориню сушить, егда сьзрієть. Того ради окаяньниї полуденье чтуть і кланяються на польдень обратившеся.

Си же повість велика єсть, но ми, літописи ради, от многа мало избрахом».