Розділ «Сім чаш гніву»

«І бачив я звірину...»

1. Не все одразу можна збагнути в «Об'явленні св. Івана Богослова». Так, розкриття таємниці розділів «Настає година суду Божого», «Блаженні, хто вмирає в Господі», «Початок суду Божого» (гл. 14); «Сім Анголів покарання» (гл. 15) і надто «Сім чаш гніву Божого нищать землю» (гл. 16), стало можливим лише після «прочитання» гл. 13, 17, 18, у яких ідеться про прихід до влади звірини і загибель Вавілона.

Для полегшення розуміння окультної суті, матеріал глав 14–16 «Об'явлення…» розглядається не завжди послідовно (одне за одним), хоча саме пророцтво хронологічно витримане.

Сім Анголів покарання

«…5 А по цьому я глянув, — і ось відчинився храм скинії свідчення в небі, 6 і сім Анголів вийшли з храму, і сім кар вони мали. Вони були вдягнені в шати льняні і підперезані довкола грудей золотими поясами. 7 І одна з чотирьох тих тварин дала сімом Анголам сім чаш золотих, наповнених гнівом Бога, що живе повік віку. 8 І храм переповнився димом від Божої слави, і від сили Його. Та до храму ніхто не спромігся ввійти, аж поки не скінчилися ті сім кар сімох Анголів».

Сім чаш гніву Божого нищать землю

«16 І я почув гучний голос із храму, що казав до семи Анголів: «Ідіть, і вилийте на землю сім чаш гніву Божого!»

Перемігши та скинувши на землю змія великого, вужа стародавнього, Вседержитель, мабуть, і не сподівався, у який поживний ґрунт він його скинув, стількох спільників той знайде в людському світі. Захиталася вся Церква християнська, а в православ'ї швидкими темпами йшла заміна в душах людей Христового наповнення на марксистсько-ленінсько-сталінське. «Безплідною» (за словами Нострадамуса) стала православна Церква. І вирішив Бог покарати звірину і тих, з мовчазної згоди та при бездіяльності яких вона проросла буйним цвітом.


Перший ангол


2. «2 І пішов перший Ангол, і вилив на землю чашу свою. І шкідливі та люті болячки обсіли людей, хто мав знамено звірини й вклонявся її образу».

Схоже, що йдеться не стільки про хвороби та злигодні пореволюційної розрухи, як про лютість, озлобленість, фанатизм переможців. Це були психічні болячки, які геть чисто повимітали зі свідомості тих, хто мав знамено звірини (партійний квиток) і вклонявся їй, християнську людську мораль. То було покоління людей, що прийшло у світ у роки наближені до «найбільшого затемнення сонця» (1881 року).

Нагадаймо:

«7 І сталася на небі війна: Михаїл та його Анголи вчинили зо змієм війну… І скинений був він додолу, а з ним і його анголи були скинені… 12…Горе землі та морю, до вас бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має!» (гл. 12).

17-го серпня 1918 року в Петербурзі соціаліст Канегиссер убив народного комісара Північної комуни, керівника Петербурзької Надзвичайної Комісії (ЧК) — Урицького.

На цей теракт, який, до речі, Канегиссер мотивував власною помстою за розстріл його друга — офіцера Перельцвейга, ЧК відреагувала вбивством 500 чоловік заручників, про що й повідомила в своєму «Еженедельнике ЧК» від 20 жовтня (№ 5). Як з’ясувалося пізніше, вбитих було 1300. Тільки в одному Кронштадті за одну ніч розстріляли 400 чоловік. На подвір’ї викопали три великі ями; людей, яких поставили над ними, розстріляли один за одним.

Заручників брали, не розбираючись: інститутського професора чи дитину ще — гімназиста, службовця чи студента. Просто хапали на вулиці, вдиралися в квартири…

На замах на Леніна у Москві 28 серпня 1918 року ЧК відреагувала новими масовими вбивствами. Тільки в скороченому списку розстріляних, що його надрукував «Еженедельник ЧК» № 6, було 90 осіб. Поміж них — міністри, офіцери, службовці кооперативних закладів, священики і т.і. Всього ж тоді розстріляли більше 300 невинних осіб.

Це був початок червоного терору. Скоро хвилі його від обох столиць розійшлися в найглухіші закутки імперії. Так, в екстреному бюлетелі ЧК по боротьбі з контрреволюцією в м. Моршанську писалося: «Проведено протизаразне щеплення, тобто червоний терор… Щеплення це зроблене по всій Росії, зокрема в Моршанську, де на вбивство Урицького та поранення Леніна відповіли розстрілами чотирьох чоловік.»

Подібні оголошення були випущені в Торжку, де заручниками стали інженери, купці, священики, праві соціал-революціонери — всього 20 чоловік; Іваново-Вознесенську — 184, Пермі — 50, Єсентуках — 32, Кисловодську — 33, П’ятигорську — 106. Ці, останні, не були розстріляні — їх порубали шаблями.

Машина нищення дедалі набирала обертів. Процес став автокаталітичним (самоприскорюючим). Каталізаторами були смерть, кров і страждання. Чим більше їх було тим сильнішою ставала «лютість».

Розстрілювали дітей у присутності батьків і батьків на очах у дітей. Надто лютував особливий відділ ВЧК, що перебував у віданні напівбожевільного Кедрова. Він доправляв з фронтів у Бутирку цілими пачками малолітніх «шпигунів» від 8 до 14 років і розстрілював їх на місці. Кедров доживе вік у психлікарні, як невиліковно хворий. У нього була крайня стадія хвороби; її помітили навіть просто хворі, які вершили розправу над людьми з іменем Леніна в серці.

Ось що таке «шкідливі та люті болячки обсіли людей, хто мав знамено звірини й вклонявся її образу», ось що таке «лютість велика».

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати ««І бачив я звірину...»» автора Савченко В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сім чаш гніву“ на сторінці 1. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи