ПЕРЕГОВОРИ Й ФАСИЛІТАЦІЯ

Основи конфліктології

Рис. 5.5. Ситуація, що є безперспективною за позиційного торгу

У ситуації, коли зони згоди сторін не перетинаються, тобто зони можливої згоди немає (рис. 5.5), позиційний торг безперспективний. У такій ситуації покупець має шукати іншого продавця або відмовлятися від покупки.

У міжнародних відносинах угоди в такій ситуації можна досягнути під тиском сили або під тиском обставин, коли відсутність угоди видається більшим злом, ніж невигідна угода. Сприйняття угоди як невигідної здебільшого призводить до її порушень сторонами.

Як альтернативу жорсткій та м'якій лініям на переговорах американські дослідники Р. Фішер та У. Юрі [187] запропонували стратегію принципових, або колаборативних переговорів, орієнтованих не на протиборство, а на співробітництво у вирішенні спірних питань і максимально можливе задоволення інтересів усіх сторін конфлікту. За колаборативного підходу принципове значення надається розмежуванню вимог та інтересів сторін, які беруть участь у переговорах. Інтереси – це основні цінності, що потребують справедливого і надійного задоволення. Вони не підлягають обговоренню (було б нереалістичним переконувати когось відмовитися від своїх інтересів). Можна обговорювати лише черговість, ієрархічну послідовність задоволення інтересів. Вимоги – це сформульовані учасниками переговорів та обстоювані ними уявлення про те, що треба зробити, аби задовольнити свої інтереси. Вимоги піддаються оцінці, їх можна обговорювати, але домовляються не про вимоги, а про можливі рішення, що задовольняють інтереси сторін.

Американські дослідники пропонують будувати колаборативні переговори на таких засадах.

Відокремте людей від проблеми. Жорстко з проблемою, м'яко з людьми. Як правило, люди ідентифікуються зі своїми позиціями, тому необхідно проблему особистих взаємин відокремити від відносин щодо суті справи. Спробуйте зрозуміти свого опонента, поставити себе на його місце, демонструйте повагу до інтересів опонента і водночас ретельно аналізуйте суть справи, шукайте спільні з опонентом інтереси, послідовно обстоюючи власні.

Відокремте інтереси від вимог. Кожна людина і кожна організація мають багато інтересів, які можна задовольнити різними шляхами. З'ясувавши свої інтереси, сторони можуть замість малопродуктивного узгодження явно несумісних вимог розпочати пошук спільних інтересів та шляхів можливого задоволення інтересів партнера.

Відокремте минуле від майбутнього. Зосередьтеся на сьогоденному та на перспективах. Минулі образи мають поступитися місцем реальному взаємовигідному співробітництву. Як кажуть у народі: "Хто старе поминає, той щастя не має".

Відокремте результат від процесу. Шукайте і винаходьте взаємовигідні варіанти. Відокремте процес обмірковування і продукування можливих рішень від їх оцінки та вибору альтернатив. Спробуйте разом із партнером по переговорах спочатку запропонувати до розгляду якнайбільше ідей, варіантів, а вже потім, критично проаналізувавши ці варіанти, відберіть найперспективніші. Таким чином вам, можливо, вдасться "збільшити пиріг", тобто знайти таку взаємну вигоду, яка відповідно збільшить і вигоду кожного з партнерів.

Відокремте критерії рішення від емоцій. Наполягайте на використанні об'єктивних критеріїв. До об'єктивних належать наукові критерії, норми справедливості та ефективності, а також так звана справедлива процедура. Прикладом останньої може бути поділ спірного об'єкта на дві частини, коли одна сторона ділить, а інша вибирає. Часто трапляються ситуації, коли існує кілька критеріїв (наприклад, ринкова ціна й амортизаційна), які дають різні результати і які кожна зі сторін вважає законними. В цьому випадку можливе компромісне рішення або звернення по допомогу до посередника чи арбітра.

[ілюстрація: Вихід за межі розподілу первісної вигоди у процесі принципових переговорів]

Рис. 5.6. Вихід за межі розподілу первісної вигоди у процесі принципових переговорів

Використання вказаних порад має допомогти в пошуку додаткової вигоди, яка розподіляється між сторонами (рис. 5.6).

На думку прихильників принципових переговорів, позиційні переговори ведуться виключно в трикутнику АХВ.О, тоді як пошук і віднайдення додаткової вигоди дає змогу суттєво розширити вигоди, які отримують обидві сторони. Точка Неша (точка рівноваги, у якій сторони реалізують весь свій потенціал, запропонована в концепції американського математика, лауреата Нобелівської премії Джона Форбса Неша) позначає тут такий результат переговорів, коли основна й додаткова вигоди діляться абсолютно порівно між обома сторонами.

Запропонований підхід був значним внеском у розробку теорії переговорів, але практика швидко показала надмірний оптимізм орієнтації на те, що завжди існує вирішення конфлікту, яке відповідає інтересам різних сторін. Інша справа, що здебільшого існує рішення, прийнятне для сторін, інтереси яких задовольняються цим рішенням частково, але більшою мірою, ніж у разі продовження конфлікту. Чим ближчі інтереси та цілі сторін, тим імовірніша можливість співробітництва у вирішенні спірних питань, і чим менш сумісні інтереси, тим менша ймовірність співробітництва, тим більше на результати переговорів впливає баланс сил та вміння сторін боротися на переговорах. Спектр питань, які вирішують шляхом переговорів сторони конфлікту, розміщений між крайнощами безумовного співробітництва і жорсткої боротьби.

Голландський учений В. Мастенбрук [120] склав цікаву таблицю, де порівнює тактики, що використовуються у співробітництві, переговорах і боротьбі (табл. 5.1).

На його думку, переговори є комбінацією двох чинників: захисту власних інтересів, з одного боку, та залежності від опонента – з іншого. Переговори – це самостійний соціальний процес, який не можна зводити ні до процесу співробітництва, ні до процесу боротьби.

Таблиця 5.1. Тактики, що використовуються у співробітництві, переговорах і боротьбі (В. Мастенбрук, 1993)

СпівробітництвоПереговориБоротьба
123
Сторони розглядають конфлікт як спільну проблемуКонфлікт – зіткнення різних, але взаємозалежних інтересівКонфлікт – питання "перемоги або поразки", "на щиті чи під щитом", "ми або вони"
Партнери формулюють свої цілі достатньо чіткоПартнери перебільшують значення власних інтересів, але не відкидають можливості домовленостіПартнери підкреслюють перевагу власних інтересів
Слабкі місця та особисті проблеми обговорюються відвертоОсобисті проблеми маскуються або подаються обачноНа особисті проблеми взагалі не звертають уваги
Вся надана інформація – правдиваНадана інформація не сфальсифікована, але однобічна. Факти, корисні для однієї зі сторін, прикрашаютьсяЗалюбки поширюється хибна інформація, якщо за її допомогою можна підкорити собі опонента
Питання для обговорення подають у термінах реальних проблемПитання для обговорення формулюють у термінах альтернативних рішеньПитання незгоди формулюють у термінах власного рішення

Закінчення табл. 5.1

123
Розглядають усі можливі рішення, незважаючи на їхні практичні наслідкиІноді при розгляді окремих питань одна зі сторін наполягає на безумовному виконанні своєї вимоги, щоб натиснути на партнераВласне рішення не тільки розглядається стороною як єдино можливе, а й прив'язується до високих принципів
Пропозиції власного , рішення відкладаються на щонайпізніший термінПеревага надається власному рішенню, але межі дозволеного і можливість поступок сприймається як належнеАбсолютна і безумовна перевага надається власному рішенню, яке нав'язують усіма можливими способами
Загрози, внесення плутанини, використання помилок партнера розглядають як шкідливі явищаПомірковане використання ретельно прорахованих загроз, безладдя, хитрощівЗагрози, плутанина, шокові ефекти тощо можуть бути використані в будь-який час із метою підпорядкування опонентів
В обговоренні активну участь беруть усі зацікавлені сторониКонтакти сторін обмежуються кількома їхніми представникамиІнтереси висловлюються опосередковано, через "заяви"
Використовується будь-яка можливість приховати свій в силовий потенціал с і не вдаватися до м ньогоІноді застосовуються силові методи, аби плинути на баланс із метою отримання перевагиОбидві сторони постійно використовують силу в боротьбі, віддаляючи та ізолюючи одна одну
Учасники переговорів намагаються увійти в становище опонента, поставити себе на його місцеПовагу до інтересів і опонента використовують як тактичний прийомНікому немає ніякого діла до інтересів і проблем іншої сторони
Роздратування використовується для того, щоб розрядити атмосферу напруженості, яка може вплинути на майбутнє співробітництвоРоздратування звичайно приховують або висловлюють непрямим способом, наприклад, за допомогою гуморуРоздратування використовується для нагнітання ворожої, напруженої атмосфери, для пригнічення іншої сторони
Обидві сторони легко йдуть на те, щоб запросити зовнішніх консультантів для прийняття рішенняПо допомогу до третьої сторони звертаються у разі абсолютного глухого кутаКонсультантів запрошують у випадку, коли вони надають так звану "сліпу підтримку"

Починаючи переговори, необхідно пам'ятати, що вони є особливим видом діяльності, який використовується в ситуаціях, де існує взаємозалежність сторін, а поквапливий вибір, наприклад, стратегії співробітництва досить часто призводить до того, що інша сторона, співпрацюючи у вигідному для себе напрямі й діставши з цього вигоду, займає жорстку позицію стосовно решти питань. Перша сторона відчуває себе в такій ситуації підло зрадженою і теж займає жорстку позицію. Тут має місце "парадокс співробітництва", як назвав це В. Мастенбрук, — якщо при зіткненні протилежних інтересів хтось вибирає тактику співпраці з властивими їй щирістю та довірою, він фактично збільшує ймовірність переходу до деструктивної конфліктності.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи конфліктології» автора Гірник А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПЕРЕГОВОРИ Й ФАСИЛІТАЦІЯ“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ІСТОРИЧНИЙ НАРИС

  • Конфлікти у стародавніх суспільствах

  • СТАРОДАВНІ ГРЕЦІЯ ТА РИМ

  • СТАРОДАВНІЙ КИТАЙ

  • СТАВЛЕННЯ ДО КОНФЛІКТУ І НАСИЛЬСТВА У СВІТОВИХ РЕЛІГІЯХ

  • Погляди на конфлікт європейських мислителів ХІV-ХІХ ст.

  • Соціологія конфлікту

  • Психологія та психотерапія внутрішньо-особистісних і міжособистісних конфліктів

  • ТИПОЛОГІЯ Й ДИНАМІКА КОНФЛІКТУ

  • Анатомія конфлікту

  • Життєвий цикл конфлікту

  • Напруженість як передумова і наслідок конфлікту

  • Конфлікт, стрес, кризовий стан

  • ПОВЕДІНКА ЛЮДЕЙ У КОНФЛІКТАХ

  • Стилі поведінки у конфліктній ситуації

  • Управління поведінкою в конфлікті

  • ЕКСПЕРТИЗА ТА ПЕРЕДБАЧЕННЯ КОНФЛІКТУ

  • Дослідження та прогнозування ескалації конфлікту

  • Інформаційна підтримка прийняття державних рішень у кризових ситуаціях

  • ПЕРЕГОВОРИ Й ФАСИЛІТАЦІЯ
  • Підготовка до переговорів та їх проведення

  • Фасилітація

  • Цілі і техніка фасилітації

  • ПОСЕРЕДНИЦТВО В КОНФЛІКТАХ

  • Історія посередництва (медіації)

  • Сфери застосування посередництва

  • Принципи та процедура медіації

  • Організація роботи з надання посередницьких послуг

  • Використання влади, процедури і технологій у роботі посередника

  • Стадії посередництва

  • Репутація та особистість посередника

  • Стилі діяльності медіатора

  • "Сепаратні зустрічі" з учасниками конфлікту і розвиток довіри

  • Підготовка медіаторів та особливі випадки у роботі посередника

  • Зарубіжний досвід залагодження трудових конфліктів за допомогою примирних і арбітражних процедур

  • ЛІТЕРАТУРА