Цілі і техніка фасилітації

Основи конфліктології

Працюючи з групою, фасилітатор постійно підтримує два процеси: 1) вирішення завдання та 2) забезпечення процедури й позитивної атмосфери в групі. Реалізація кожного з цих процесів забезпечується специфічними засобами (табл. 5.3).

Таблиця 5.3. Засоби вирішення завдання та підтримки процедури і позитивної атмосфери

Вирішення завданняЗабезпечення
ІніціюванняЗнайомство/вітання
Висловлення думкиСлухання
Уточнення пропозиціїРозрядка напруженості
Розробка плануПошук компромісу
Розвиток ідеїСхвалення, підтримка
Підбиття підсумківЗабезпечення спілкування
Перевірка

Процеси вирішення завдання і підтримання позитивної робочої атмосфери можуть бути деталізовані у низці функцій фасилітатора, зорієнтованих на досягнення певної мети і які реалізуються у специфічних діях фасилітатора (таблиці 5.4 і 5.5).

Таблиця 5.4. Взаємозв'язок функції, мети і дій фасилітатора, спрямованих на вирішення завдання

ФункціяМетаДії
ІніціаторДати спрямування і ціль групіПропонувати завдання, цілі, визначати проблеми
Пошук інформаціїДосягти розуміння потреби в інформаціїЗапитувати факти, які стосуються справи
Надання інформаціїЗабезпечити потрібною інформацієюНадавати факти, які стосуються справи
Пошук думкиПеревірити наявність консенсусуЗапитувати про думки і почуття
Надання думкиЗабезпечити базис для думок групиЗаявляти про свої почуття і думки
З'ясуванняПрояснити зміст понять та ідейВизначати терміни, інтерпретувати ідеї
РозробкаЗменшити неясність, демонструвати наслідкиДавати приклади, розвивати значення
КоординаціяУзгоджувати питанняПропонувати способи узгодження різних питань
Розробка процедуриВстановити порядокРекомендувати порядок денний
РезюмуванняПоказати, як ідеї пов'язані між собоюОб'єднувати питання, які пов'язані між собою

Таблиця 5.5. Взаємозв'язок функції, мети і дій фасилітатора" спрямованих на підтримання робочої атмосфери в групі

ФункціяМетаДії
ЗаохоченняПідбадьорити інших, висловити їм визнанняБути дружнім, теплим і чуйним
Висловлення почуттівЗвертати увагу групи на реагуванняВисловлювати почуття і звертати увагу на почуття інших
Зменшення напругиЗменшити напругуЖарти, гумор, перерви
ПримиренняЗберігати єдність групиПропонувати компроміси, визнавати помилки
Сприяння спілкуваннюПідтримувати відкриту дискусіюЗвертатися до "тихих" учасників, пропонувати процедури обов'язкової участі в спілкуванні
Встановлення стандартівІнформувати групу про напрямок рухуЗаявляти стандарти
ІнтерпретаціяПояснення того, що було сказаноПерефразування
СлуханняЗабезпечити промовцю стимулюючу аудиторіюСприйняття ідей від групи, демонстрація уваги

Розглянемо застосування техніки фасилітації на прикладі управління вільною дискусією - неструктурованим обговоренням певної теми, коли говорять лише ті, хто цього хоче, і, здебільшого, настільки тривало, наскільки вони хочуть. Встановлення черговості виступів є ефективним і простим способом управління дискусією. Фасилітатор просить підняти руку тих, хто хоче висловитися, і встановлює, хто з них виступатиме першим, хто другим, хто третім... Зафіксувавши порядок виступів, фасилітатор може запропонувати групі процедуру, що активізує дискусію, - переривання черговості, коли фасилітатор бачить сильне бажання когось із присутніх відреагувати на зауваження особи, яка виступає. В цьому випадку особі надається можливість дуже стисло висловитися, після чого продовжується запланований порядок виступів. Слід зазначити, що переривання черговості має сенс лише тоді, коли воно короткотермінове і стосується основної теми. Встановлення черговості виступів допомагає групі подолати домінування авторитетних осіб і дає можливість висловитися нижчим за статусом членам ієрархічно організованої групи. Поряд зі встановленням черговості у вільній дискусії може бути застосований прийом запрошення до обговорення, коли фасилітатор просить висловитися тих, хто ще не виступав. Іноді фасилітатор може за жестами і мімікою зрозуміти, що хтось хоче заперечити або підтримати щойно висловлену думку, і тоді до цієї людини звертаються персонально з питанням: "Чи не хочете Ви щось додати?". Також фасилітатор може запропонувати групі поставити запитання особі, яка виступає, тим самим сприяючи проясненню запропонованих ідей і зберігаючи увагу на основній темі дискусії. Прийом балансування корисний, коли частина групи імовірно не згодна зі словами попереднього доповідача. В цьому випадку фасилі-татору доречно запитати групу: "Чи всі згодні з цим? Чи у когось є інша точка зору?". Коли виявилося, що існує кілька аспектів розгляду вихідної теми, модератор встановлює послідовність розгляду цих аспектів. Зробити це можна у чотири кроки: 1) фасилітатор зауважує, що хоче відступити від обговорення і підсумувати те, що було сказано; 2) називає аспекти, які лунали під час обговорення; 3) звіряє точність свого розуміння з групою, зокрема питає, чи не забув він про якийсь аспект; 4) пропонує послідовність розгляду названих аспектів. Також фасилітатор застосовує навички активного слухання: ставить запитання, перефразовує, підсумовує, підтримує візуальний контакт із групою, акцентуючи увагу на малоактивних учасниках дискусії і невербально демонструючи готовність надати їм слово. Коли фасилітатор помічає, що група втомилася, він пропонує зробити перерву або підсумувати сказане і закінчити обговорення в форматі вільної дискусії.

На кожній зі стадій розвитку групи перед фасилітатором стоять різні цілі і, відповідно, він має виконувати різні функції. Розглянемо п'ять стадій розвитку ("життя") групи і роль фаси-літатора на кожній із них.

Стадія 1. Формування групи. Початок взаємодії в групі. Можливий певний рівень невпевненості, підозрілості і страху в одних" оптимізму в інших.

Роль фасилітатора: організувати знайомство, навчити працювати разом, забезпечити початкове керівництво й інформацію, дати прості спільні завдання.

Стадія 2. Шторм. Проявляється певний конфлікт або конкуренція між членами групи за привабливі для них ролі в групі (лідера, експерта, критика тощо).

Роль фасиліпштора: продовжувати бути позитивним і інформативним, пояснити групі, що конкуренція є нормальною складовою групового процесу. Дати групі завдання, які стимулюватимуть спільну роботу.

Стадія 3. Нормалізація. Команда починає працювати ефективно. З'являється довіра до групи, конкуренція за ролі закінчилася.

Роль фасиліпштора: перекласти відповідальність за груповий процес на команду. Слідкувати, щоб усі брали участь в обговоренні.

Стадія 4. Оптимальна робота. Група застосовує ефективні способи організації командної роботи, вирішує складні проблеми.

Роль фасиліпштора: забезпечувати групу інформацією, сприяти взаємодопомозі в групі, за необхідності вводити в групу нових членів.

Стадія 5. "Смерть" групи. "Смерть" групи настає внаслідок вирішення завдань, для розв'язання яких група створювалася, або внаслідок втрати лідера.

Роль фасиліпштора: організувати підбиття підсумків і прощанні або ініціювати створення нової групи.

Навички фасилітації важливі для успішного посередництва в конфліктах.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи конфліктології» автора Гірник А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Цілі і техніка фасилітації“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ІСТОРИЧНИЙ НАРИС

  • Конфлікти у стародавніх суспільствах

  • СТАРОДАВНІ ГРЕЦІЯ ТА РИМ

  • СТАРОДАВНІЙ КИТАЙ

  • СТАВЛЕННЯ ДО КОНФЛІКТУ І НАСИЛЬСТВА У СВІТОВИХ РЕЛІГІЯХ

  • Погляди на конфлікт європейських мислителів ХІV-ХІХ ст.

  • Соціологія конфлікту

  • Психологія та психотерапія внутрішньо-особистісних і міжособистісних конфліктів

  • ТИПОЛОГІЯ Й ДИНАМІКА КОНФЛІКТУ

  • Анатомія конфлікту

  • Життєвий цикл конфлікту

  • Напруженість як передумова і наслідок конфлікту

  • Конфлікт, стрес, кризовий стан

  • ПОВЕДІНКА ЛЮДЕЙ У КОНФЛІКТАХ

  • Стилі поведінки у конфліктній ситуації

  • Управління поведінкою в конфлікті

  • ЕКСПЕРТИЗА ТА ПЕРЕДБАЧЕННЯ КОНФЛІКТУ

  • Дослідження та прогнозування ескалації конфлікту

  • Інформаційна підтримка прийняття державних рішень у кризових ситуаціях

  • ПЕРЕГОВОРИ Й ФАСИЛІТАЦІЯ

  • Підготовка до переговорів та їх проведення

  • Фасилітація

  • Цілі і техніка фасилітації
  • ПОСЕРЕДНИЦТВО В КОНФЛІКТАХ

  • Історія посередництва (медіації)

  • Сфери застосування посередництва

  • Принципи та процедура медіації

  • Організація роботи з надання посередницьких послуг

  • Використання влади, процедури і технологій у роботі посередника

  • Стадії посередництва

  • Репутація та особистість посередника

  • Стилі діяльності медіатора

  • "Сепаратні зустрічі" з учасниками конфлікту і розвиток довіри

  • Підготовка медіаторів та особливі випадки у роботі посередника

  • Зарубіжний досвід залагодження трудових конфліктів за допомогою примирних і арбітражних процедур

  • ЛІТЕРАТУРА