Відбір кандидатів на навчання. Існує декілька підходів до відбору кандидатів. По-перше, можуть висуватися конкретні вимоги, яким кандидати мають відповідати. По-друге, з кандидатом проводять інтерв'ю, іноді враховується наявність рекомендацій. По-третє, приймають тих, хто оплатив навчальну програму, тобто відбору, по суті, нема. Треба лише мати бажання і заплатити певну суму.
Відбір на основі формальних критеріїв поширений у підготовці посередників у трудових конфліктах. Наприклад, у Греції кандидати у посередники Служби посередництва і арбітражу мають відповідати таким вимогам:
• а) бути не молодшими 30 років;
• б) мати спеціальність із права, економіки чи споріднених дисциплін;
• в) мати досвід у соціально-трудових відносинах;
• г) не входити до складу правління директорів організацій працівників або роботодавців;
ґ) не мати дисциплінарних стягнень від правлінь директорів організацій роботодавців чи працівників.
Перевага надається випускникам вищих навчальних закладів, які мають відповідні публікації і досвід участі у колективних переговорах.
У країнах Центральної Європи серед вимог до посередників - зрілий вік, компетентність у трудовому законодавстві й колективних договорах, а також університетська освіта й розвинені комунікативні навички. У Польщі та Угорщині кандидати проходять співбесіду в організаціях працівників та роботодавців і мають отримати їх згоду на внесення до реєстру посередників.
В Україні, відповідно до Положення про посередника, затвердженого наказом НСПП, визначено, що посередником може бути особа, яка: 1) має повну вищу освіту; 2) має не менше 3 років стажу в органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях роботодавців чи профспілок, а також на іншій роботі, пов'язаній із регулюванням соціально-трудових відносин, вирішенням колективних конфліктів; 3) обізнана з актуальними соціально-трудовими проблемами, володіє знаннями трудового законодавства, законодавства і практики вирішення колективних трудових спорів (конфліктів); 4) успішно пройшла атестацію і переатестацію в НСПП.
Інтерв'ю найчастіше використовують, коли набирають волонтерів. У цьому випадку, надаючи кандидатові певну інформацію щодо майбутньої діяльності, часто стимулюють самооцінку кандидатом своєї придатності до такої діяльності.
Нарешті, третій підхід до відбору на навчання може існувати самостійно або ж сполучатися з першим або другим підходами.
Як правило, програми підготовки медіаторів мають забезпечити: знання етапів конфлікту, принципів медіації, вміння спілкуватися, виявляти предмет спору й інтереси кожної сторони, працювати з емоціями, проводити "сепаратні зустрічі", готувати угоди, розуміння професійних норм поведінки медіатора і взаємозв'язку етичних і юридичних проблем. Навчання передбачає лекції, групові дискусії, вправи та ігри, стажування.
Стажування містить: а) спостереження за медіацією; б) виконання функції комедіатора (стажера) в парі з досвідченим медіатором; в) проведення медіації під спостереженням супервізора. Після стажування обов'язковим є аналіз помилок і успішних дій.
Відбір медіатора для ведення справи. Як правило, початковий відбір здійснює координатор або державний чиновник (якщо служба посередництва є державною). Враховується місце проживання, досвід, наявність вільного часу. Є практика, коли рекомендують кількох посередників, з яких сторони мають вибрати узгоджену кандидатуру.
Оцінка роботи медіатора. Як правило, хоча б раз на рік медіатора оцінює супервізор. Він заповнює стандартну оціночну форму, яка вкладається в особисту справу медіатора. Крім того, обов'язком координатора є опитування клієнтів, чи задоволені вони роботою медіатора. Вибірково проводять інтерв'ю з клієнтами. Якщо залучали комедіатора або на медіації був присутній координатор, проводять групову оцінку – тобто обговорення дій, обмін враженнями.
Розірвання контракту. Контракт розривають, якщо робота медіатора не відповідає стандартам організації. Рішення про звільнення приймається на підставі оцінок роботи і скарг. Рекомендації про звільнення можуть ґрунтуватися на: а) низькій частоті медіацій; б) невиконанні часових зобов'язань, які були спочатку узгоджені (тобто перенесення часу зустрічей); в) відмові бути посередником (певну кількість разів); г) невідвідуванні внутрішніх тренінгів; ґ) низькій кваліфікації.
Етичні стандарти в роботі посередника. Існує кілька специфічних вимог до посередника. По-перше, він не повинен мати матеріальної або особистої зацікавленості у справі, яка є предметом спору між сторонами. Якщо є підстави припускати таку зацікавленість, посередник має повідомити про неї. По-друге, посередник має зберігати конфіденційність. Інформація, яка стала відома від сторін чи від свідків, залучених до посередництва, не може бути розголошена. Так само й інформація, отримана від однієї зі сторін під час сепаратних зустрічей, є конфіденційною. Лише за згодою цієї сторони її можна повідомити іншій. Посередника не можна використовувати як свідка у суді. (Винятки щодо конфіденційності встановлюються законодавством кожної країни і стосуються інформації про злочини.) Заборонено ведення стенографічних записів під час посередництва. Треті особи, крім посередника і сторін, можуть бути присутніми тільки зі згоди сторін. Звіти посередника мають зберігатися як документи, які містять службову таємницю.
По-третє, посередник має прагнути закінчити справу швидко, не затягуючи її. Він має поводитися так, щоб не зашкодити впевненості клієнтів у надійності процедури медіації і довіри до асоціації, до якої належить.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи конфліктології» автора Гірник А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Підготовка медіаторів та особливі випадки у роботі посередника“ на сторінці 1. Приємного читання.
