У роботі з особами, які мають порушення мовленнєвої сфери, підчас бесіди виникають проблеми, пов'язані з особливостями дефекту. Психологу потрібно добре розумітися на механізмах мовленнєвих порушень, знати особливості їх перебігу, орієнтуватися у комунікативних можливостях з урахуванням структури мовленнєвої вади. У деяких випадках бесіда взагалі не вдається у зв'язку із неможливістю встановлення мовленнєвого контакту. Логопсихолог обов'язково попередньо визначає тему і сутність запитань, які в бесіді повинні мати непрямий або навідний характер. Тема бесіди хоча і залежить від конкретних завдань обстеження, однак має бути серед основних сфер життєдіяльності дитини: сім'я, дитячий садок, школа, друзі, інтереси, спілкування, уподобання, думка дитини про себе, власні можливості, здібності тощо.
Небажання дитини бесідувати, намагання розповідати про щось інше, раптова замкнутість, формальні односкладові відповіді — це високо діагностичні ознаки. Однак причини їх появи різні: від реальної хворобливості певної сфери життя до неможливості вести бесіду у зв'язку з мовленнєвим дефектом.
Психолог має бути співбесідником, який з повагою ставиться до інтересів, поглядів і навіть до проблем партнера. Часто в дефектології, особливо в логопедії, правильно спланована і грамотно проведена бесіда може змінити особистісні установки дитини або підлітка, його ставлення до власного дефекту, тобто мати корекційний характер.
Бесіда психолога з батьками (педагогами) — завжди необхідна частина діагностичного процесу, оскільки її завданням є отримання більш повної інформації про особливості розвитку дитини, ступінь і можливі причини проблем, визначення стратегії подальшої роботи. Зазвичай батьки або вчителі звертаються за допомогою до психолога, якщо не можуть самостійно досягти тієї чи іншої педагогічної мети. Такі ситуації завжди мають афективний характер, емоційно перевантажені, тому під час бесіди психологові бажано дотримуватися таких правил або вимог:
• простір і час проведення бесіди потрібно передбачити попередньо;
• ефективність бесіди залежить від активності батьків (педагогів), тому між ними і психологом необхідно встановити атмосферу довіри;
• бесіда має зацікавити батьків (педагогів);
• не можна відкрито критикувати виховні дії батьків (педагогів);
• важливо налаштувати батьків (педагогів) на кропітку, систематичну і тривалу спільну роботу з метою досягнення успіху в розвитку дитини;
• бажано, щоб у бесіді брали участь обоє батьків;
• варто намагатися провести бесіду так, щоб у батьків сформувалися реальні уявлення про психофізіологічні особливості дитини, її труднощі та проблеми.
Під час бесіди з батьками потрібно враховувати і такі фактори, як соціальний статус, освітній та культурний рівні батьків, оскільки не завжди вдається встановити конструктивні стосунки з батьками у зв'язку з багатьма причинами.
Важливо також пам'ятати, що психолог отримує не об'єктивну картину, а суб'єктивне її сприймання батьками. Більшість батьків плутають історію хвороби дитини з історією її психічного розвитку. Інформація, навіть велика за обсягом, може бути неконкретною, не завжди щирою і достовірною.
Взаємодія з сім'єю, яка має дитину з вадами мовлення, має певні етапи:
• а) перш ніж батьки почнуть запитувати про розвиток своєї дитини, бажано виявити, як вони розуміють характер труднощів дитини і рівень адаптації до них (особливо це актуально для сімей, які виховують дитину зі складним дефектом, де поєднуються мовленнєві вади з іншими вадами розвитку). Якщо батьки не можуть чітко висловитися, психолог ставить їм запитання, при цьому висловлюючи впевненість, що він розуміє занепокоєння батьків;
• б) пояснення фактів. Цей процес полягає в тому, що психолог має пояснити батькам потребу цього, щоб вони обдумали кожен факт в історії розвитку дитини, з'ясували причини та пояснили певні вияви ушкодженого розвитку, зокрема мовленнєвого;
• в) вчасне і професійно грамотне інформування сім'ї — коли відбувається не тільки передача інформації про стан дитини батькам, але й перевірка того, що і як вони усвідомили на попередніх етапах співробітництва. Не можна давати інформацію, якщо психолог не впевнений, що батьки зрозуміли його позицію та погляди на проблеми сім'ї.
Практика свідчить, що психолог під час спілкування з батьками проблемної дитини може опинитися в складному становищі: з одного боку, він має проінформувати про рівень розвитку дитини і його порушення, передбачити можливості подальшого розвитку і навчання, а з іншого — він має право користуватися лише психологічною термінологією і не має юридичного права ставити клінічний діагноз. Тому, коли батьки вперше звертаються саме до психолога, він, ознайомившись із дитиною та обстеживши її, зробивши певні висновки про рівень її психологічного розвитку, може направити дитину до інших спеціалістів для глибшого вивчення з метою координації подальших дій.
Але вже сам факт звертання батьків за допомогою до психолога означає, що сім'я вступає у новий етап існування, свідчить про особливу динаміку розвитку і взаємодію зі специфічними психологічними структурами і спеціалістами і, власне, соціальним оточенням загалом.
Консультування сім'ї, яка виховує дитину з порушеннями розвитку, має принципові відмінності, порівняно зі звичайними технологіями сімейного консультування.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логопсихологія» автора Конопляста С.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи психолого-педагогічної діагностики, що використовуються в логопсихології“ на сторінці 4. Приємного читання.
