Метод самоспостереження (інтроспекція) як стратегія отримання емпіричних психологічних даних під час спостереження за самим собою найчастіше використовується в роботі з підлітками та дорослими, які мають вади мовлення. Цей метод доповнює картину індивідуального життя обстежуваного за допомогою зіставлення самоспостереження із зовнішніми виявами, наприклад, мовленнєвого дефекту. З даними інтроспекції досліджуваного психолог може ознайомитися насамперед, у процесі бесіди або анкетного опитування. Але слід пам'ятати, що при тяжких порушеннях мовлення в процесі висловлювання про результати самоспостереження недоліки мовлення значно збільшуються. Якщо дитина не говорить, але має достатній вік для появи самосвідомості й не має грубих інтелектуальних порушень, їй краще запропонувати питальник у письмовому вигляді (якщо це можливо). Слід знати, що будь-яка форма дизонтогенезу тією чи іншою мірою змінює сутність і часові параметри становлення самосвідомості.
Метод спостереження надзвичайно цінний під час вивчення психологічних особливостей у дитячому віці, оскільки стосовно дітей можливості експериментального вивчення мають значні обмеження, порівняно з дорослими.
З метою полегшення спостереження у процесі вирішення конкретних психолого-педагогічних завдань існують різні схеми, запропоновані авторами у спеціальних посібниках. Наприклад, схема спостереження за поведінкою дитини для визначення її темпераменту. Згідно з нею потрібно визначити, як поводиться дитина у певних стандартних ситуаціях (ігри, навчання, відпочинок тощо), та оформити результати у відповідні рубрики чотирьох типів темпераменту людини (меланхолік, флегматик, сангвінік, холерик).
У педагогічних і психологічних дослідженнях застосовуються різні види спостереження. Наприклад, за ступенем зануреності дослідника у події вирізняють включені та сторонні; за характером взаємодії з об'єктом — приховані й відкриті (наявні); в залежності від об'єкта — зовнішні та інтроспективні; щодо часу дослідження — одномоментні, періодичні та лонгитюдні (від англ. longitude — подовженість, тривалість); за характером сприймання — суцільні та вибіркові; за способом реєстрації даних — констатувальні й оцінювальні; за ступенем стандартизованості процедур — довільні (пошукові) та структуровані (стандартизовані). Ці види спостереження можуть використовуватися як окремо, так і в комплексі, доповнюючи одне одного.
Психологічне спостереження буде ефективним за умови дотримання деяких правил:
• проводити багаторазові систематичні спостереження певного факту в різноманітних ситуаціях, що дасть змогу відокремити випадкові збіги від стійких закономірних зв'язків;
• не робити поспішних висновків, обов'язково висувати і перевіряти альтернативні передбачення стосовно тієї реальності, що стоїть за фактором спостереження;
• не відривати часткові умови виникнення того, за чим здійснюється спостереження, від загальної ситуації, розглядати їх у контексті загальної ситуації;
• намагатися буди неупередженим;
• бажало, щоб спостережуваного оцінювали декілька спеціалістів; завершальне оцінювання має складатися із цих спостережень, при цьому судження кожного повинні бути незалежними.
Значущість методу спостереження полягає у відкритості різноманітної інформації" можливості не упустити головне. Психологи рекомендують у процесі діагностики мати декілька варіантів, але обов'язково при цьому намагатися запобігти деяким помилкам, наприклад: передчасного судження (упередженості); пошуку єдиної правильної відповіді (догматизм); байдужого ставлення до долі того, кого обстежують, тощо.
Отже, зробимо такий висновок: спостереження можна вважати науковим методом, воно має бути планомірним, систематичним, цілеспрямованим та об'єктивним, не тільки характеризувати явище повністю, а й пояснювати його. Дані спостереження фіксуються у спеціальному протоколі.
Метод спостереження має особливе значення в логопсихології, оскільки не завжди вдається організувати та здійснити психологічний експеримент у зв'язку з тяжкістю й вираженістю мовленнєвого дефекту.
Спостереження починається зі знайомства з дитиною, використовується у діагностиці під час перебування в консультації та безпосередньо в момент обстеження з метою отримання логопсихологом певної інформації про поведінку дитини-логопата в діяльності — її адекватність, адаптивність, критичність, пошукову активність. За допомогою цього методу під час логопедичних занять і в період, коли дитину не залучають до навчального процесу, є можливість отримати важливу психологічну інформацію, недоступну іншим методам дослідження. Поведінка дитини у таких умовах невимушена, природна і суттєво відрізняється від поведінки в умовах діагностичного обстеження. Спостереження за дитиною в позаурочний час дає змогу визначити, наскільки вона використовує в реальному житті набуті навички правильного мовлення та адаптивної поведінки. Наприклад, відповідаючи на запитання в процесі інтерв'ю, анкетування чи письмового опитування, одна дитина може значно перебільшувати переживання щодо свого мовленнєвого дефекту водночас, спілкуючись у колективі однолітків, виявляти значну мовленнєву активність без найменших ознак невпевненості й сором'язливості. Інша дитина, особливо в дошкільному віці, повністю заперечуює хвилювання під час мовлення, спілкуючись із групою або батьками, надзвичайно переживає, засмучується, червоніє, пітніє тощо. Слід пам'ятати, що часто поведінка дитини з порушеннями розвитку, в тому числі й мовленнєвого, може бути ускладненою, незрозумілою, ніби "відірваною" від ситуації. Діти з вадами мовлення дуже чутливо реагують на спостереження, при цьому їх мовленнєві порушення зазвичай підсилюються. Тому інтерпретація поведінки, підтверджена багаторазовою реєстрацією її особливостей, потребує від дослідника клінічного та дефектологічного досвіду, психологічних і логопедичних знань.
Вільне спостереження за дитиною з мовленнєвою патологією передбачає урахування таких особливостей базових виявів активності дитини, як:
• рівень загальної та рухової активності;
• ритмічність різних психофізіологічних актів (сон, годування);
• характер поведінки та емоційних реакцій на нові стимули (їжу, іграшку, людину);
• інтенсивність емоційних реакцій під час виявлення бажань;
• настрій дитини;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логопсихологія» автора Конопляста С.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи психолого-педагогічної діагностики, що використовуються в логопсихології“ на сторінці 2. Приємного читання.
